Рішення № 138751550, 05.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/844/26

Провадження 2/712/2028/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та просить стягнути з відповідача на свою користь 39 529,16 грн., з яких 10 244,41 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19516,75 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 9768,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1479-0445, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у сумі 7200,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка 0,99 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, який мав бути повернутий відповідачем.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 порушила умови вказаного кредитного договору і не повернула у повному обсязі кредит та не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за договором. Станом на 22.10.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становить 39 529,16 грн., з яких 10 244,41 грн. заборгованість за тілом кредиту; 19516,75 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 9768,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК. Враховуючи наведене вище, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представником відповідача адвокатом Могилеєм С.В. через підсистему "Електронний Суд" 10.02.2026 направлено відзив на позовну заяву. В якому, представник просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві представник відповідача заперечував проти задоволення позову в частині заявленої до стягнення заборгованості понад суму фактично отриманих кредитних коштів. Зазначив, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання 7 200 грн кредитних коштів, однак вважає безпідставним нарахування процентів та інших платежів, оскільки позивачем не доведено фактичне надання відповідачу кредитних коштів у повному розмірі. Вказував, що позивач у позовній заяві посилається на укладення Додаткових угод до вищевказаного кредитного договору: №1 від 24.01.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7900 грн. та №2 від 03.03.2025 року про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5300 грн., якими збільшено розмір кредиту та збільшено строк кредитування. На підтвердження укладення даних Додаткових угод та перерахування коштів в сумі 7900 грн. та 5300 грн. відповідач посилається на Повідомлення про укладення вказаних Додаткових угод на адресу ОСОБА_1 , самі Додаткові угоди №1 та №2, Довідку ТОВ « Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1479-0445 від 02.12.2024 року ОСОБА_1 та листдовідку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на адресу ТОВ « Укр Кредит Фінанс» від 29.10.2025 року за вих. №7/17228 про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи_1479-0445 на адресу відповідача ОСОБА_1 . Однак, Додаткові угоди №1 та №2 та повідомлення не є доказами того, що в подальшому сторонами було збільшено розмір кредиту та збільшено строк кредитування відповідача і сам відповідач із вказаними положення цих угод погодився. Також Довідка ТОВ «Укр кредит фінанс» про перерахування суми кредиту №1479-0445 від 02.12.2024 року ОСОБА_1 , а саме додаткових коштів на суму 7900 грн. та 5300 грн. на карту отримувача, не є документом первинного бухгалтерського обліку, який посвідчує факт отримання відповідачем кредитів в розмірі 7900 грн. та 5300 грн., та відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не може відноситися до первинних бухгалтерсько-облікових документів, адже в ній відсутні дані про те, хто саме ініціював транзакцію, призначення самого платежу та в рамках виконання яких саме домовленостей. На думку представника відповідача, належними та допустимими доказами видачі кредиту є первинні бухгалтерські документи, зокрема платіжні доручення, банківські виписки, документи про проведення платіжної операції, які підтверджують фактичне перерахування коштів позичальнику, а не лише внутрішні документи кредитодавця. Зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують перерахування відповідачу ще 5 300 грн та 7900 грн кредитних коштів, а відтак відсутні належні докази отримання відповідачем кредиту у загальному розмірі 13200 грн.

У зв`язку з цим представник відповідача вважає, що розрахунок заборгованості, здійснений позивачем виходячи із суми кредиту з урахуванням вказаних додаткових сум кредиту, є необґрунтованим, а нараховані проценти та інші платежі не підтверджені належними доказами.

Виходячи з отриманого тіла кредиту в розмірі 7200 грн., представником відповідачки зазначено, що нею повністю погашена заборгованість за кредитом виходячи з наступного: Згідно розрахунку позивача відповідач за період з 02.12.2024 року по 02.01.2025 року мала сплатити 7200 грн. основного боргу та 2280 грн. 96 коп. залишку нарахованих, не погашених відсотків. 03.01.2025 року відповідач сплатила платіж в розмірі 3504 грн. 24 коп., а отже, нею були сплачені відсотки за користування кредитом 2280,96 грн. та частина тіла кредиту в розмірі 1223,28 грн. Згідно розрахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 04.01.2025 року по 01.02.2025 року мала сплатити 6480 грн. основного боргу та 1924 грн. 56 коп. залишку нарахованих, не погашених відсотків (6480 грн.*0,99%*30 днів). Борг станом на 02.02.2025 згідно розрахунку відповідача становив 8404,56 грн. (6480 грн.+1924,56 грн.). 02.02.2025 року відповідач сплатила платіж в розмірі 8000 грн. Отже, станом на 02.02.2025 року залишилось не погашеним лише тіло кредиту на суму 404,56 грн. (8404,56 грн. 8000 грн.) Згідно розрахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 03.02.2025 року по 02.03.2025 року мала сплатити 404 грн. 56 коп. основного боргу та 120 грн. 15 коп. залишку нарахованих, не погашених відсотків (404 грн. 56 коп.*0,99%*30 днів). Борг станом на 02.03.2025 згідно розрахунку відповідача становив 524,71 грн. (404,56 грн.+120,15 грн.). 03.03.2025 року відповідач сплатила платіж в розмірі 4242,40 грн. Отже, 03.03.2025 року ОСОБА_1 повністю погасила борг (і основний борг і відсотки за користування кредитом) в розмірі 524,71 грн. Переплата заборгованості складає 3717,69 грн. Крім того, 03.04.2025 року ОСОБА_1 здійснено платіж на користь позивача в розмірі 6490,97 грн. Отже, загальна переплата заборгованості складає 10208,66 грн. Зазначені проплати відповідача вказані у розрахунку позивача заборгованості за договором №1479-0445 від 02.12.2024 року станом на 22.10.2025. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що у даному випадку вона повністю погасила заборгованість по тілу кредиту в розмірі 7200 грн. та заборгованість за відсотками за користування позикою за кредитним договором в період з 02.12.2024 по 03.03.2025 року, а тому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог про стягнення з неї 10 244 грн. 41 коп. заборгованості за кредитом та 19 516 грн. 75 коп. заборгованості за нарахованими процентами за договором про відкриття кредитної лінії № 1479-0445 продукту «CREDOS» від 02 грудня 2024 року станом на 22.10.2025 року.

Представник відпвідача просив відмовити у задоволенні позову, в тому числі в частині вимог, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 9768 гривень, як такі зо нараховані всупереч пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 02.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1479-0445, за умовами якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Умовами вказаного Договору сторони також передбачили наступне: сума кредиту 7200,00 грн., строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, стандартна % ставка 0,99 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, який мав бути повернутий відповідачем.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://creditkasa.ua.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що між ними було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.

Отже, даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та підписаний кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 2.2 кредитного договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника, шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 6000 грн. (пункт 4.1 кредитного договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику, - 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику, а дата повернення кредиту 01.12.2025 року (п. 4.12. Кредитного договору).

Так, позивач здійснив перерахування коштів відповідачу 02.12.2024 у розмірі 7200 гривень відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується Довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та квитанцією від 02.12.2024 року на зазначену суму.

Згідно з п.4.10 кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 0,99 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,85% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п. 10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти за користування Кредитом за наступними ставками: Знижена процентна ставка 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Вказана програма лояльності щодо нарахування відсотків надається виключно як знижка на користування Кредитом, є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору та за умови належного виконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п.8.3. Кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту.

З урахуванням прострочення відповідачем сплати процентів на строк понад один календарний місяць, у позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виникло право вимагати від відповідача (у відповідності до п.8.3. Кредитного договору) повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 22.10.2025 року, з якого вбачається, що 24.01.2025 року та 03.03.2025 року позиваем відображено надання сум кредитів в розмірі 7900 гривень та 5300 гривень відповідно, на підставі додаткових угод до кредитного договору №1479-0445.

Аналізуючий наданий розрахунок станом на 22.10.2025 рокусуд зазначає на наступне.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір №1479-0445, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредитні кошти. Матеріали справи містять підтвердження перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 7 200 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та не заперечується відповідачем.

Разом з тим позивач посилається також на укладені між сторонами додаткові угоди, відповідно до яких кредитний ліміт було збільшено на 7 900 грн та 5 300 грн. Пунктом 2.1 зазначених додаткових угод передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику відповідні кредитні кошти.

Саме по собі укладення додаткових угод свідчить про досягнення сторонами домовленості щодо можливості надання додаткових кредитних коштів, однак не підтверджує факту їх фактичного перерахування позичальнику. Належних та допустимих доказів виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо перерахування відповідачу додаткових сум кредиту у розмірі 7 900 грн та 5 300 грн матеріали справи не містять.

Всупереч вимогам статей 12, 13, 81 ЦПК України позивач не надав первинних документів, які підтверджують здійснення відповідних платіжних операцій (платіжних інструкцій, банківських документів або інших документів, що підтверджують зарахування грошових коштів на рахунок відповідача).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 22.10.2025 року здійснений виходячи із загальної суми кредиту, яка включає також зазначені додаткові суми кредитування. Водночас у зв`язку з відсутністю доказів фактичного надання відповідачу кредитних коштів за додатковими угодами суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку, визначити розмір фактично отриманого кредиту, суму процентів, нарахованих саме на фактично надані кошти, а також встановити залишок непогашеної заборгованості з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти виникає щодо фактично наданих кредитодавцем грошових коштів. Отже, саме на позивача покладається обов`язок доведення як факту надання кредитних коштів, так і розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Оскільки надані позивачем докази не дають можливості встановити фактичний розмір наданого відповідачу кредиту та перевірити правильність розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами, а тому підстав для їх задоволення не вбачається.

При цьому, суд позбавлений можливості встановити, чи існує непогашена заборгованість навіть за фактично наданою сумою, яка визнається представником відповідача в розмірі 7200 грн, оскільки наданий позивачем розрахунок складений із урахуванням додаткових сум кредитування, факт надання яких не підтверджений належними доказами, а здійснені відповідачем платежі не розмежовані між окремими сумами кредиту. За таких обставин суд не має можливості визначити залишок непогашеного основного боргу та розмір належних до стягнення процентів.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 9 768 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України наслідки, передбачені цією нормою, застосовуються у разі прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Оскільки у цій справі позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір основної заборгованості за кредитним договором та факт існування непогашеного грошового зобов`язання у заявленому розмірі, відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України.

За таких обставин вимога про стягнення 9 768 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, також задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05.08.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р. Лесі Українки, 26 офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .