Рішення № 138751079, 03.08.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/1513/26

Провадження № 2/644/2560/26

03.08.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій

У С Т А Н О В И В:

Позивач в особі представника Безуглої Н.В., яка діє на підставі довіреності, звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2013 по 01.01.2026 у сумі 18 592 грн 55 коп. та сплачений судовий збір.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Багатоквартирний будинок за вказаною адресою є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства «Житлокомсервіс». Відповідно до ч. 2 ст. 633 ЦК України між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках. Посилався, що позивач належним чином виконує свої зобов`язання з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій, в свою чергу відповідачі за спожиті житлово-комунальні послуги належним чином не сплачують, внаслідок чого за вказаною адресою утворилася заборгованість.

Крім того зазначає, що з метою стягнення заборгованості Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» зверталось до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, внаслідок чого: 02.09.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів за надані підприємством послуги станом на 01.08.2013 у сумі 7928 грн 03 коп. (справа № 644/8559/13 - ц); 26.07.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів за надані підприємством послуги за період з 01.07.2015 по 01.06.2018 у сумі 5907 грн 43 коп. (справа № 644/4454/18). 19.03.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів за надані підприємством послуги за період з 01.07.2018 по 01.03.2021 у сумі 9185 грн 56 коп. (справа № 644/2131/21). Вищезазначені судові накази скасовано не було, однак дій щодо повної оплати заборгованості споживачі не вчиняють у зв?язку з чим за даною адресою виникла заборгованість за періоди з 01.08.2013 по 01.01.2026 у сумі 18 592 грн 55 коп.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 25 лютого 2026 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. 23 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача Пульною Ю.Є. подана заява про розгляд справи у відсутність представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 42-43).

18 травня 2026 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої він підтверджує, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнає, що виникла заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій. Просить застосувати строк позовної давності. Також просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованою кореспонденцією за місцем їх реєстрації, які згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, на судове засідання, призначене на 22.06.2026 отримала ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис. Причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128, 130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідачі повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні факти та правовідносини.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 27.01.2026, відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Рішенням Харківської міської ради №69/06 від 26.07.2006 було створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» (а.с. 27).

Рішенням Харківської міської ради від 26.01.2024 №522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство «Житлокомсервіс». Відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою від 17.04.2024 (а.с. 29, 30-31).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова», Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова (а.с. 21).

28 листопада 2006 року у спецвипуску газети «Слобода» було опубліковано Договір про надання житлово-комунальних послуг (а.с. 19-20).

Пунктом 1 Договору про надання житлово-комунальних послуг визначено, що предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій в будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова.

Згідно з п. 22 вказаного вище договору цей договір набирає чинності з 01.01.2007 строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №893 від 20.12.2011 (зі змінами, внесеними виконавчим комітетом від 27.01.2012 №39) прийнято тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 22-23).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №283 від 10.05.2017 скориговано тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 25-26).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №318 від 11.05.2018 скориговано тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова (а.с. 28).

Згідно з довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , (о/р НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_1 ), сформованої за період з 01.03.2007 по 01.12.2025, заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за вказаною адресою за період з 01.03.2007 по 31.12.2025 становить 41 694 грн 29 коп. Окремо зазначено, що розрахунок за період з 01.08.2013 по 01.07.2015 становить у розмірі 3 372 грн 06 коп., за період з 01.06.2018 по 01.07.2018 становить у розмірі - 284 грн 78 коп., за період з 01.03.2021 по 01.01.2026 у розмірі 14 935 грн 71 коп. Загальна сума заборгованості 18 592 грн 55 коп. (а.с. 10-16).

Крім того судом встановлено, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Орджонікідзевським районним судом міста Харкова винесені судові накази:

-02.09.2013 (справа 644/8559/13-ц; провадження № 2-н/644/2699/13) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилокомсервіс» суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 7928 грн. 03 коп., що утворилась станом на 01.08.2013. Судовий наказ набрав законної сили 30.10.2013;

-26.07.2018 (справа 644/4454/18; провадження № 2-н/644/) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилокомсервіс» суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 5 907 грн 43 коп., що утворилась за період з 01.07.2015 року по 01.06.2018 року. Судовий наказ набрав законної сили 26.09.2018;

-19.03.2021 (справа 644/2131/21; провадження 2-н/644/809/21) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 9185 грн. 56 коп. за період з 01.07.2018 по 01.03.2021. Судовий наказ набрав законної сили 08.06.2021.

Правилами ст. 633 ЦК України визначено зміст публічного договору та закріплено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Виходячи з наведеної норми цивільного законодавства України, перелік послуг, по яких може бути укладено публічний договір, не є вичерпним.

Крім того, публічний договір передбачає обов`язковість однакових умов для всіх споживачів крім пільговиків, що не може бути розцінено як порушення закону. Навпаки, це відповідає положенням ст. 21 Конституції України, яка гарантує рівність прав громадян.

Між КП «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відповідачами, як споживачами послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, був укладений публічний договір про надання житлово-комунальних послуг шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 №95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (надалі - «Публічний договір»).

Згідно з п. 22 Публічного договору про надання житлово-комунальних послуг договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однієї зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Суд констатує, що Публічний договір є чинним на момент звернення до суду з даною позовною заявою, а співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із преамбулою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» він визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

За час дії спірних правовідносин діяли Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, з подальшими змінами, та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII з подальшими змінами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Вимогами ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII визначено порядок укладення договорів про надання послуг управління багатоквартирним будинком. Так, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

За змістом ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII закріплено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, та п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву кореспондує визначений положеннями п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як про це виснував Верховний Суд в постанові від 18.03.2019, прийнятій у справі №210/5796/16-ц, провадження №61-1647св17, відсутність укладеного між позивачем та відповідачами письмового договору не може бути підставою звільнення відповідачів від оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, споживач не звільняється від оплати житлово- комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

З наведеного вище вбачається, що відповідачі є споживачами житлових послуг, що надаються позивачем.

Нарахування за надані підприємством послуги здійснюються відповідно до встановлених органом місцевого самоврядування тарифів.

Отже, позивач виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачам послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік яких затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012 №39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 №893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 №283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), №318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг наданих позивачем не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Досліджуючи вимоги позивача та заперечення відповідача в частині періоду виниклої заборгованості, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України)

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ч.1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 вересня 2023 року у справі №910/18489/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі 947/8885/21.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 карантин на всій території України був скасовано з 01 липня 2023 року.

Згідно п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023, який набрав законної сили з 30.01.2024, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 14.05.2025 № 4434 IV «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключений пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Зазначений закон набув чинності 04 вересня 2025 року.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Відповідачем ОСОБА_1 подана заява про застосування строків позовної давності.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Житлокомсервіс» із даною позовною заявою до суду є 17.02.2026.

Позивач просить стягнути заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій за період з 01.08.2013 по 01.01.2026 в розмірі 18 592 грн 55 коп., тобто більш ніж за 3 роки.

Враховуючи викладене вище, трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з 01.08.2013 по 02.04.2017 позивачем пропущено.

Окрім того суд враховує те, що судовими наказами Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 26.07.2018 (справа 644/4454/18; провадження № 2-н/644/) та від 19.03.2021 (справа 644/2131/21; провадження 2-н/644/809/21) стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій що утворилась за період з 01.07.2015 року по 01.06.2018 року в розмірі 5 907 грн 43 коп. та у розмірі 9185 грн. 56 коп. за період з 01.07.2018 по 01.03.2021, які набрали законної сили 26.09.2018 та 08.06.2021 відповідно, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2018 по 01.07.2018 та з 01.03.2021 по 01.01.2026.

Згідно довідки про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , (о/р НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_1 ) за період з 01.06.2018 по 01.07.2018 та з 01.03.2021 по 01.01.2026 складає в розмірі 15 220 грн 49 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій підлягають задоволенню в частині стягнення за період з 01.06.2018 по 01.07.2018 та з 01.03.2021 по 01.01.2026 в розмірі 15 220 грн 49 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Згідно платіжної інструкції № 6897 від 12.02.2026 під час звернення до суду з вказаним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 328 грн 00 коп.

Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає також стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 2 724 грн 41 коп. (15 220 грн 49 коп./18 592 грн 55 коп.*3 328 грн 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позовні вимоги Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» заборгованість за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій за період з 01.06.2018 по 01.07.2018 та з 01.03.2021 по 01.01.2026 в розмірі 15 220 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн 49 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 724 грн 41 коп. по 908 (дев`ятсот вісім) грн 14 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс», ЄДРПОУ: 34467793, р/р: НОМЕР_2 , банк одержувача АТ КБ «ПриватБанк», місцезнаходження: 61052, м.Харків, вул. Конторська, буд. 35;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 04.08.2026.

Суддя В.О. Попова