Вирок № 138750302, 05.08.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/491/25

Провадження №1-кп/548/77/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Хорол кримінальне провадження № 12024170590000427 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , громадянина України, без освіти, непрацевлаштованого, неодруженого, не має утриманні неповнолітніх дітей, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

на початку літа 2024 року у вечірній час доби, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпивали алкогольні напої.

Згодом додому повернулася співмешканка ОСОБА_4 - ОСОБА_9 . Побачивши її, ОСОБА_4 , вийшов до неї та, втрачаючи контроль над своєю поведінкою, будучи роздратованим, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків вступив у сварку зі ОСОБА_9 .

Під час цієї сварки в агресивно налаштованого ОСОБА_4 виник умисел на застосування фізичного насильства щодо особи, з якою перебував у сімейних відносинах співмешканки ОСОБА_9 , тобто відповідно до статей першої, третьої Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, за наступних обставин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті іншій людині, а саме на вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до господарської будівлі, яка розміщувалась неподалік житлового будинку, де взяв граблі із дерев`яним держаком і, тримаючи їх в руках, підійшов до ОСОБА_9 , яка в той момент знаходилась в положенні сидячи на лавочці біля будинку, та почав наносити держаком удари в хаотичному порядку по тулубу, голові, кінцівках останньої, при цьому прикладаючи значну силу.

Надалі, ОСОБА_4 з метою доведення злочинного умислу у виді умисного вбивства ОСОБА_9 до кінця, перетягнув останню до дерева, що знаходилось за житловим будинком, взяв із господарського приміщення мотузку, якою прив`язав ОСОБА_9 до дерева так, щоб остання не змогла чинити опір. Після чого ОСОБА_4 взяв до рук граблі з держаком, яким попередньо наносив тілесні ушкодження ОСОБА_9 , та з великою силою продовжив завдавати множинні удари останній по голові, тулубу та кінцівках потерпілої. Після чого ОСОБА_4 розв`язав ОСОБА_9 та знову перетягнув останню до лавочки, де після нанесених тілесних ушкоджень переконався, що вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме смерті ОСОБА_9 , та припинив завдавати удари. Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 померла на місці.

Надалі, на початку літа 2024 року в денний час доби, точної дати та часу не встановлено, з метою приховання слідів злочину, ОСОБА_4 вирішив закопати тіло ОСОБА_9 . Доводячи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допомогти йому з приховуванням тіла, а саме знайти тканину, щоб замотати тіло та віднести до вигрібної ями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (за координатами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), де закопали тіло ОСОБА_9 .

Після чого ОСОБА_4 , будучи невпевненим у «мовчанні» ОСОБА_8 , а саме маючи підозру, що остання може повідомити про місце захоронення ОСОБА_9 , вирішив перезахоронити тіло останньої. Реалізовуючи свій злочинний план, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 допомогти йому з перезаховуванням тіла. Так, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 , прийшовши до місця захоронення тіла ОСОБА_9 , почали відкопувати його, змогли відкопати тільки частину тіла а саме череп. Діставши череп із землі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 поклали його до пакету, який потім перенесли за адресою: Полтавська область, Лубенський район, Хорольська територіальна громада, село Куторжиха, вулиця Гагаріна, поблизу будинку № 20 (за координатами 49.4526, 33.135), де вже була заздалегідь викопана обвинуваченим викопана яма. Принісши череп за вказаною адресою, вони поклали туди пакет з черепом та закопали з метою приховування слідів злочину.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Суд, встановлюючи вищевказані надані стороною обвинувачення обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив надані сторонами докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, у показаннях потерпіла ОСОБА_10 , яка є матір`ю ОСОБА_9 , повідомила суду про те, що ОСОБА_11 проживала з нею в с. Семенівці, поки ходила в школу, потім вийшла заміж за ОСОБА_12 . Востаннє бачила її один раз в квітні 2024 року, вона до неї приходила на роботу, плакала і говорила, що її співмешканець на прізвисько « ОСОБА_13 », якого дуже боїться, виганяв її з будинку, палив її цигарками, через що має опіки, погрожував вбити, якщо піде від нього, вб`є матір, якщо піде до неї. ОСОБА_11 протягом багатьох років вживала алкогольні напої. Коли вбили доньку, не знає. Донька була неспокійною, перебувала на обліку у психіатра.

Допитана 25.09.2025 та 16.07.2026 у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що ОСОБА_4 забрав її із с. Семенівки, щоб допомогла картоплю вибирати у його господарстві в с. Куторжиха. По приїзді в будинку були лише ОСОБА_6 (матір обвинуваченого), неповнолітній син та ОСОБА_14 . Усі дорослі на кухні розпивали спиртні напої та перебували у стані сп`яніння у момент, коли приїхала ОСОБА_11 з міста Хорол. Її вона знає, бо остання була одружена з її братом ОСОБА_12 . ОСОБА_4 , який був налаштований агресивно, зчинив конфлікт зі ОСОБА_9 , через те, що кинула матір у місті одну. ОСОБА_11 сиділа на лавці на подвір`ї, коли ОСОБА_15 , взявши у сараї граблі з дерев`яним держаком, почав її бити, бив хаотично граблями, кулаками по тілу, голові, руках. Потерпіла кричала, просила допомоги. На прохання свідка припинити, ОСОБА_4 не реагував, пригрозив не вмішуватися. Казала його матері, яка сиділа з малим в будинку, та ОСОБА_16 , що ОСОБА_17 , але ніхто не вийшов. Згодом ОСОБА_4 прив`язав ОСОБА_11 до груші, вона крутилась, а він її граблями бив, до дерева тягнув її за руки. Потім перетягнув до лавки і продовжував бити. ОСОБА_8 спала у вночі в будинку, виходила на вулицю, казала, щоб припинив бити. Вказала, що ОСОБА_7 спав, вийшов лише вранці, коли вже ОСОБА_18 не стало. Вранці, ОСОБА_15 стягнув ОСОБА_19 з ліжка в будинку, вона вийшла. Бачила, що за столом ОСОБА_20 ще вживав алкоголь. Вийшов ОСОБА_15 , ОСОБА_11 сиділа на лавці, була чорна. ОСОБА_15 ще бив держаком, ОСОБА_11 впала на землю. На ОСОБА_11 були білі кросівки, кофта в блискітках. ОСОБА_15 обливав водою, робив дихання, наказав принести у що замотувати тіло. Приказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допомогти закопати тіло за хатою, погрожуючи, що вчинить з ними таке ж, якщо комусь розкажуть. Свідок винесла біле простирадло з будинку, замотали тіло ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перенесли тіло за кухню, поклали на бік і вивезли до смітника закопувати. Копали яму ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , свідок. Держака від грабель обвинувачений викинув десь за хату, не знала, де він далі дівся. Потім ОСОБА_8 поїхала додому, тікала городами. Додатково повідомила, що ОСОБА_15 раніше бив колишню дружину ОСОБА_21 , ходила в синцях, побита, бив і її, коли вона з ним жила.

У показаннях свідок ОСОБА_7 зазначив, що у будинку родичів Корольових в АДРЕСА_2 , він почав проживати влітку у 2023 році. До нього вже жив ОСОБА_4 з ОСОБА_22 , із сином та матір`ю. Подія трапилася десь у червні, може серпні, не пам`ятає точно. У той день ОСОБА_15 привіз ОСОБА_19 , вони розпивали спиртні напої в будинку. Приїхала з міста ОСОБА_11 , з ОСОБА_16 вони розмовляли на вулиці, зайшли обоє у веранду, розмовляли, вийшли на вулицю, бачив, що бив її долонею. Свідок був у стані сп`яніння, пішов спати, криків не чув. Вранці, десь 05:00, було світло, розбудила ОСОБА_6 (мати), вийшов на вулицю, ОСОБА_11 лежала головою до дверей, вся у синцях, готова. Біля неї стояв тільки ОСОБА_20 , лив на неї воду, пояснював, що вона не дихає, на запитання чому ОСОБА_23 відповідав, що «побив». Швидку ніхто не викликав. Винесли простирадло (не пам`ятає хто), замотали тіло із ОСОБА_24 і перенесли за хату. Вирішили закопати за розваленою хатою, де смітник. Копали втрьох: ОСОБА_25 , свідок та ОСОБА_8 . Одежу не знімали з тіла, в тому закопали, присипали сміттям. Мати ОСОБА_4 питань не задавала, знала, що ОСОБА_11 не має. Через два тижні ОСОБА_4 вказав свідкові перекопати тіло, бо боявся, що ОСОБА_26 розкаже. Розкопував тіло свідок, спершу виявив череп, був жахливий сморід, потягнув, відірвалася щелепа. ОСОБА_4 приніс пакет, поклав череп у пакет і перенесли в інше місце захоронення, заздалегідь ОСОБА_24 заготовлене. Слідчі його не знайшли б так. ОСОБА_11 раніше знав, вона з ним жила десь рік до того, як почала жити із ОСОБА_24 , не ревнував.

У своїх показаннях свідки ОСОБА_27 (староста села), ОСОБА_28 (діловод села), підтвердили факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_11 у будинку по АДРЕСА_2 з 2023 року. Вони доглядали ОСОБА_29 , власницю будинку, до її смерті у березні 2024 року. Скарг до сільської ради не надходило.

У показаннях ОСОБА_30 (соціальний працівник Територіального центру соціальної допомоги Хорольської міської ради) підтвердила факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у згаданому будинку та догляду за власницею будинку ОСОБА_29 . Неодноразово бачила ОСОБА_11 в синцях, від неї чула, що побоюється співмешканця, її б`є палицею, забирає кошти. Зникнення ОСОБА_11 помітила влітку 2024 року, ОСОБА_15 пояснював її відсутність тим, що ОСОБА_11 поїхала до матері.

Свідок ОСОБА_31 , який проживає за 100 м від місця проживання ОСОБА_4 в с. Куторжиха, повідомив, що після смерті ОСОБА_29 , у будинку продовжували жити ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , з ним мало спілкувався, чув крики чоловічі, удари, але не міг зрозуміти чи удари були по огорожі чи по людині. ОСОБА_32 на початку літа, про її вбивство дізнався від поліції.

Свідок сусідка ОСОБА_33 у своїх показаннях підтвердила факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_11 як співмешканців, вели спільне господарство. Чула голосні розмови час від часу, чутно було переважно ОСОБА_16 , вважала, що той зловживав алкогольними напоями. Ніде не працювали, ходили по сміттєзвалищах, сортували сміття, здавали пластикову тару.

Допитаний у судовому засіданні 09.06.2026 обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав. Дату та час події не пам`ятає, та у той день ОСОБА_11 залишила його мати в м. Хорол біля церкви, сказала її почекати, поки вона провідає свою матір. Не дочекавшись, ОСОБА_6 приїхала машиною в с. Куторжиха, не придбавши жодних продуктів. По приїзді обвинувачений та його матір взяли таксі і поїхали до міста за ОСОБА_11 та придбанням їжі. Катерину так і не знайшли, повернулися до будинку, по дорозі забравши ОСОБА_8 , щоб допомогла по господарству, бо цим заробляє. Вдома ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розпивали міцні спиртні напої. Пізніше приїхала ОСОБА_11 , продовжили вживати алкоголь. Ніхто не сварився. В час ночі прокинувся від того, що хтось стукав в двері, це були працівники поліції, сказали, що їм поступив виклик про те, що за ОСОБА_8 по двору ганяється ОСОБА_34 . Він відповів, що вона спить, у чому працівники поліції переконалися, коли зайшли до хати. Хто викликав поліції не відомо. Всі далі лягли спати, ОСОБА_35 спала в дитячій, Вітька в кухні. Зранку прокинулись з ОСОБА_11 в залі, пішли поїли, випили по 100 грам самогонки, потім прийшла ОСОБА_26 та ОСОБА_36 і теж пили. Вітька пішов надвір курить, пізніше вийшла ОСОБА_11 . Почув, як ОСОБА_37 кричить на Вітьку, щоб він дав гусям води, що він нічого не робить. Вони часто сварились, думав посваряться і помиряться. Він випив ще по 100 грам із ОСОБА_8 , і почув на вулиці гуркіт, коли вийшов побачив, як до дверей лежала ОСОБА_11 з розбитою головою, у Віті у руках був білий держак, поламаний. Облив її водою, зробив штучне дихання, ОСОБА_38 каже, вона мертва. Він сказав ОСОБА_39 :"що ти наробив? що мені робить? якщо викличуть поліцію, вони не подумають на тебе, подумають на мене, бо я з нею жив." ОСОБА_40 обернувся, пішов в сарай, взяв возик, прикотив до ОСОБА_11 , сказав, щоб дали якусь тканину, ОСОБА_26 винесла простирадло, вони перекотили ОСОБА_11 на це простирадло, і на возик, який потім покотили до кухні. Сам ОСОБА_4 не міг дивитися в ту сторону, ходив по двору туди, сюди, був у шоці. Вітя прибіг, взяв лопату, ОСОБА_26 двічі прибігала, брала якісь речі, взуття, простирадло з кров`ю було, носила все Вітькові за хату. Вони щось хвилин 20 стояли ще балакали на городі. Він їх гукнув, і попросив, щоб вони не розповідали того, що трапилось матері, бо мати забере дитину і поїде, він ще документи не оформив. ОСОБА_26 і ОСОБА_40 погодились не розповідати цього матері. Хвилин через 20 прокинулась мати, малий (син) спав. Мати з ОСОБА_26 поїхали на таксі в Хорол, та в Семенівці їх зустрів працівник поліції, і попросив щоб ОСОБА_26 повернулась додому, оскільки вона на іспитовому строці. ОСОБА_26 поїхала додому. Далі йому потрібно було поїхати в ОСОБА_41 з матір`ю, він викликав таксі, а ОСОБА_42 попросив подивитися за господарством. Запитав у нього, де він закопав ОСОБА_11 , той відповів, що на смітнику, і сказав, що поки їх з матір`ю не буде, він перекопає її в інше місце. ОСОБА_4 дав йому її нове біле платтячко в горошок, помаду, щоб той поклав до неї, коли буде переховувати. Він з матір`ю поїхав до ОСОБА_43 .

Після смерті ОСОБА_11 у серпні 2024 року до затримання пройшло десь півтора місяці. Затримали його у жовтні 2024 року. З нею проживав близько року, в с. Куторжиху переїхали восени у 2023 році, проживали у Вітька ОСОБА_44 . Заперечував факти застосування насилля до колишньої дружини, до ОСОБА_11 . У день смерті ОСОБА_11 була в білій кофточці, білих кросівках і лосинах. У похованні її тіла участі не брав. Перепоховання було десь через місяць. Тіло взагалі не бачив. Речі ОСОБА_11 , напевно забрали ОСОБА_26 . Дрючок, яким Вітя вбив ОСОБА_11 , він заніс в сарай. Граблями нікого не бив. Нікого не закопував. До кримінальної відповідальності його не притягали. Шкодував, що не звернувся відразу після події до поліції, щоб повідомити про вбивство ОСОБА_11 ОСОБА_7 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, які суд визнає належними і допустимими:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.10.2024 за участі свідка ОСОБА_8 з додатками у виді фотографій, під час якого свідок вказала на місце закопування трупу ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду місця події від 10.10.2026 з фототаблицею та відеозаписом на флеш-карті до нього, проведеного з 23 години 20 хвилин від 10.10.2024 до 02 години 17 хвилин 11.10.2024 на ділянці в с. Куторжиха, Лубенського району Полтавської області за координатами 49.75726996, 33.2866354, з якого слідує, що за вказаним місцем у смітнику було виявлено та вилучено рештки людини в кількості 9 штук, скатертину, волокнисту тканину, пару кросівок білого кольору, шкарпетки;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024 за участю свідка ОСОБА_7 з відеозаписом на флеш карті до нього, під час якого свідок вказав на домогосподарство, в якому відбувались події; показав на місце біля будинку, де була ним виявлена ОСОБА_9 без ознак життя; показав місце, де була спочатку похована ОСОБА_9 , та місце, де ОСОБА_4 був закопаний череп ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду місця події від 11.10.2024, проведеного з 04 години 55 хвилин до 05 години 09 хвилин з доданою фототаблицею та флеш картою з відеозаписом, за участі судово- медичного експерта ОСОБА_45 , на відкритій ділянці місцевості за координатами 49.4526,33.135В в Лубенському районі Полтавської області було виявлено та вилучено рештки людини, а саме череп без нижньої щелепи;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024 за участі свідка ОСОБА_8 з додатками у виді флеш-карти з відеозаписом, під час якого свідок ОСОБА_8 розповіла про обставини вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 , скоєного ОСОБА_4 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.10.2024 за участю свідка ОСОБА_7 з відеозаписом на флеш карті до нього та фототаблицею, під час якого свідок ОСОБА_7 розповів про обставини вчинення ОСОБА_24 умисного вбивства ОСОБА_9 ;

- протоколом додаткового огляду місця події від 11.10.2024, проведеного з 12 години 45 хвилин до 14 години 53 хвилин з доданою фототаблицею, в ході якого знайдено та вилучено простирадло зі слідами РБК;

- протоколом додаткового огляду місця події від 11.10.2024, проведеного з 15 години 02 хвилин до 15 години 57 хвилин з доданою фототаблицею, під час якого було знайдено фрагменти кісток, кофту, спідницю та жіночу косметичку;

- протоколом обушку від 11.10.2024 з доданим відеозаписом на флеш карті за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколами пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 11.10.2026 ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду речей від 12.11.2024, а саме коробки з черепом та нижньою щелепою;

- протоколом обшуку від 22.11.2024 з додатком у виді флеш карти, в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 ;

- протоколом огляду речей від 16.12.2024, а саме металевої частини граблів;

- висновком експерта № 88 від 11.11.2024, згідно з яким при дослідженні решток кісток невідомої людини жіночої статі віком 35-40 років виявлено переломи обох лопаток та крововилив в м`які мозкові оболонки. Неможливо встановити давність та механізм утворення вказаних переломів лопаток через тривалість перебування трупа під поверхнею ґрунту;

- висновком експерта №1879 від 18.10.2024, згідно з яким кров ОСОБА_4 відноситься до до А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком експерта № 1877 від 18.10.2024, згідно з яким кров ОСОБА_8 відноситься до 0(І) з ізогемаглютинінами анти-В та анти-А за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком експерта № 1878 від 18.10.2024, згідно з яким кров ОСОБА_7 відноситься до до 0(І) з ізогемаглютинінами анти-В та анти-А за ізосерологічною системою АВ0;

- висновком експерта №1888 від 23.10.2024, згідно з яким на кофті, сукні з паском (слідчим указана як спідниця), яка належить померлій, кров не знайдена;

- висновком експерта №1886 від 08.11.2024, згідно з яким на кофті, штанях та парі взуття, що належать ОСОБА_7 , крові не знайдено;

- висновком експерта №1890 від 08.11.2024, відповідно до якого на простирадлі (фрагменті тканини) знайдена кров, видову належність якої встановити неможливо через дію об`єктів зовнішніх негаторних факторів та впливу мікрофлори, які спричинили денатурацію білка;

- висновком експерта №1952 від 15.11.2024, згідно з яким на штанях, належних загиблій ОСОБА_9 , знайдена кров, при виявленні гемоглобіну крові людини отримано негативний результат, обумовленого впливом довготривалого перебування речового доказу у несприятливому середовищі;

- висновком експерта №630 від 24.10.2024, згідно з яким на дерев`яній палці та граблях з дерев`яним руків`я, що були надані на дослідження, крові не виявлено, статеву приналежність епітеліальних клітин встановити неможливо через деструктивні зміни їх ядер;

- висновком експерта №СЕ-19/102-24/20782-БД від 06.11.2024, яким встановлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічною матір`ю особи, генетичні ознаки якої встановлені з фрагментів кісток невстановленого трупу, кісткові рештки якого виявлено під час проведення огляду місця події 10-11.10.2024, на ділянці місцевості в с. Куторжиха, Лубенського району Полтавської області, ймовірність становить не менше ніж 99,9%;

- висновком експерта № 199-МК від 07.11.2024, згідно з яким при дослідженні черепа з нижньою щелепою, вилученого, 11.11.2024, будь-яких механічних ушкоджень, крім дії атмосферних явищ та перебування у ґрунті не виявлено;

- висновком експерта № 88-А від 27.11.2024, відповідно до якого ушкодження у вигляді переломів обох лопаток та крововиливу в м`які мозкові оболонки могли утворитися внаслідок множинних ударів дерев`яною палицею (держаком від граблів) в область голови та тулубу ОСОБА_9 . Виявлений крововилив в м`які мозкові оболонки у своєму перебігу міг призвести до настання смерті ОСОБА_9 ;

- висновком судово-психіатричного експерта № 658 від 14.11.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності (паталогічний афект, паталогічне сп`яніння) і за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, не виявляє ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і не перебуває в стані тимчасового розладу психічної діяльності і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру на даний час не потребує;

- висновком експерта № СЕ/19/108-24/23429-БД від 26.12.2024, згідно з яким генетичні ознаки крові на простирадлі встановити неможливо через деградацію та недостатню кількість ДНК;

- висновком експерта № СЕ-19/108-24/2345-БД від 27.12.2024, відповідно до якого на дослідженій сукні з паском виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки якої не встановлено через недостатньо кількістю ДНК;

- висновком експерта № СЕ-19/108-24/23454-БД від 27.12.2024, згідно з яким ОСОБА_10 може бути біологічною матір`ю особи, генетичні ознаки якої встановлені з нижньої щелепи невстановленої особи; ймовірність даної події становить не менше 99,9998%;

- за висновком експерта № СЕ-19/117-25/164-ПС від 20.01.2025 ОСОБА_8 у ході реконструювання переважної частини подій в ході слідчого експерименту від 11.11.2024 виявила самостійну поведінку, виняток становив приєднання до випереджальної інформаційної посилки співрозмовника в епізоді прийняття комунікативної позиції щодо алкогольного стану ОСОБА_9 , емоційно-інтонаційна забарвленість під час запитування слідчим про попередній досвід ОСОБА_8 в обставинах, коли свідок залишався бездіяльним в ситуаціях нанесення тілесних ушкоджень іншій людині; дій ОСОБА_46 після настання смерті ОСОБА_11 , переодягання ОСОБА_11 після настання смерті, місця поховання, розподіл обов`язків по викопуванню ями для поховання між учасниками події. Проте неможливо виключити, що вказана у відповідях інформація є власним досвідом ОСОБА_8 у подіях, що реконструюються;

- висновком експерта № СЕ-19-25/2853-БД від 22.01.2025, згідно з яким генетичні ознаки зубів, вилучених з верхньої щелепи збігаються з генетичними ознаками зубів нижньої щелепи, та ймовірно належать одній невстановленій особі жіночої генетичної статі. Ймовірність погодження ДНК-профілів зубів з верхньої та нижньої щелеп від однієї особи складає не менше 99,9999%;

- висновком експерта № 25-МК від 07.02.2025, проведенням експертизи кісткових решток, вилучених 10.10.2024 та 11.10.2024 на правій лопатці, вдавлений мілкосколковий перелом, який утворився від дії тупого твердого граничного предмету, сила предмету була направлена ззовні. На лівій лопатці, перелом, який утворився від дії тупого твердого граничного предмету, сила предмету була направлена ззовні;

- висновком експерта №30 від 20.02.2025, відповідно до якого смерть ОСОБА_9 могла настати від субарахноїдального крововиливу, виявленого при судово-медичній експертизі залишків її трупа і могла настати в строк, указаний в матеріалах кримінального провадження.

- висновку експерта № 88-А від 27.11.2024, даними медико-криміналістичних експертиз та судово-гістологічного дослідження було виявлено переломи тіл обох лопаток, крововилив під павутинну оболонку головного мозку, які могли утворитися і від ударів держаком граблів, чи від дії інших тупих предметів з подібною характеристикою. Високотемпературний режим літнього періоду, неглибоке захоронення в сміттєвих залишках, перезахоронення частин тіла могли прискорити розкладання трупа ОСОБА_9 . Показання ОСОБА_8 , дані нею під час допиту та слідчого експерименту, не суперечать об`єктивним даним по механізму заподіяння тілесних ушкоджень, виявлених на рештках ОСОБА_9 , способу та місцю захоронення її тіла. Показання ОСОБА_7 , які він надав під час допитів та проведення слідчих експериментів, не суперечать об`єктивним даним щодо способу захоронення, місця захоронення трупа ОСОБА_9 та перезахоронення решток її тіла;

- та іншими доказами.

Згідно з приписами частини першої статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року справа №295/9646/23 провадження № 51- 809 км 24).

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі №760/23459/17).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованому обвинуваченому складу кримінального правопорушення для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.

Обвинуваченому інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За кримінально-правовою характеристикою вбивство є найтяжчим злочином проти особи. Суспільна небезпека вбивства полягає в тому, що заподіянням смерті іншій людині грубо ігнорується її природне право на життя. Внаслідок вбивства життя втрачається безповоротно, що унеможливлює відшкодування заподіяної потерпілому шкоди або її компенсації. Отже, об`єктом вбивства є життя людини.

Об`єктивна сторона вбивства характеризується: 1) діянням у вигляді посягання на життя іншої людини; 2) наслідком у вигляді смерті людини; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком.

Згідно із висновком експерта №30 від 20.02.2025 смерть ОСОБА_9 могла настати від субарахноїдального крововиливу, виявленого при судово-медичній експертизі залишків її трупа і могла настати в строк, указаний в матеріалах кримінального провадження. У висновку експерта № 88-А від 27.11.2024 зазначено, що ушкодження у вигляді переломів обох лопаток та крововиливу в м`які мозкові оболонки могли утворитися внаслідок множинних ударів дерев`яною палицею (держаком від граблів) в область голови та тулубу ОСОБА_9 ; виявлений крововилив в м`які мозкові оболонки у своєму перебігу міг призвести до настання смерті ОСОБА_9 . Наведені висновки судово-медичних експертиз, встановлені обставини вчинення злочину підтверджують факт посягання на життя ОСОБА_9 , факт смерті потерпілої, і причинно-наслідковий зв`язок між завданням ОСОБА_4 численних ударів і смертю потерпілої ОСОБА_9 .

Отже, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено усі складові об`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Оцінюючи наявність в обвинуваченого суб`єктивних ознак складу умисного вбивства, суд вважає, що питання про наявність та спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Аналогічна позиція знайшла своє відображення в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 331/1031/19 (провадження № 51-1035 км 20), 19 березня 2020 року у справі № 654/2820/17 (провадження № 51-5998 км 19) (постанова ККС ВС від 20 січня 2025 року у справі №357/12623/21 (провадження № 51-2720км23)).

Отже, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, суд, оцінюючи наявність та спрямованість умислу обвинуваченого, виходить з таких обставин, що встановлені у ході судового розгляду, а саме:

- обставини та механізм спричинення тілесних ушкоджень;

- локалізацію завданих тілесних ушкоджень, тривалість нанесення тілесних ушкоджень;

- обвинувачений після вчинення злочину намагався приховати сліди кримінального правопорушення: поховання тіла у відлюдному місці на сміттєзвалищі, з наступним перепохованням рештків тіла з метою уникнення викриття вчинення протиправного діяння у разі повідомлення свідками про подію.

Характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого, його поведінка під час і після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у загиблої ОСОБА_9 та механізм їх спричинення, підтверджені дослідженими судом показаннями свідків, висновками експертів та письмовими доказами, свідчать про те, що у даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 діяв з прямим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілої та вчинив для цього усі необхідні дії, що потягли смерть ОСОБА_47 .

У ОСОБА_4 була можливість зупинитися, припинити нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_48 , зреагувати на прохання свідка ОСОБА_8 та утриматись від продовження побиття ОСОБА_49 , проте він свідомо протягом тривалого періоду часу з вечора з перервами до ранку продовжував систематично наносити дерев`яним руків`ям від садового інструменту та залізною частиною тілесні ушкодження своїй співмешканці у різні частини тіла, в тому числі життєво важливі, зокрема голову.

Переконавшись у смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , свідомо схиливши шляхом погроз ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , з їх допомогою здійснив поховання тіла, а в подальшому і перепоховання його частин, з метою приховування особливо тяжкого злочину.

Отже, про умисел ОСОБА_4 на умисне вбивство ОСОБА_9 свідчать характер, тривалість, кількість та локалізація заподіяних їй тілесних ушкоджень, знаряддя злочину, кількість та сила нанесених ударів, неодноразове їх нанесення у життєво важливі органи потерпілої, спосіб та обставини їх заподіяння, вжиття дій по унеможливленню опору потерпілої (прив`язування її до дерева), ставлення обвинуваченого до скоєного ним особливо тяжкого злочину, його наміри та дії по знищенню слідів злочину та приховування (поховання) тіла загиблої.

При цьому, відповідно до акта судово-психіатричного експерта №658 від 14.11.2024 ОСОБА_4 в період часу, що відноситься інкримінованого протиправного діяння, будь яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності патологічний афект, патологічне сп`яніння і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На переконання суду, вказані обставини у своїй сукупності в повній мірі підтверджують те, що умисел обвинуваченого був спрямований саме на умисне заподіяння смерті потерпілій, оскільки обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, їх тривалість, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки, бажав їх настання.

Щодо власної версії обвинуваченого стосовно події інкримінованого йому кримінального правопорушення і не визнання ним вини в пред`явленому обвинуваченні, то суд розцінює це як вибрану ним стратегію свого захисту і зазначає, що така позиція обвинуваченого не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Зокрема, аналізуючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами, суд констатує, що вони носять суперечливий характер та повністю спростовуються доказами, які узгоджуються між собою і викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Зокрема, показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були стабільними, послідовними, незмінними з початку досудового розслідування та в ході судового розгляду, що підтверджуються поясненнями, наданими наданим ними під час проведення слідчих експериментів за їх участі, показаннями, наданими безпосередньо суду, та дослідженими в ході судового розгляду доказами, що не містять суперечностей та узгоджуються між собою.

При цьому як свідок ОСОБА_8 , так і свідок ОСОБА_7 впевнено вказували лише на особу обвинуваченого, як на особу що вчинила вбивство ОСОБА_50 . Характер завданих ОСОБА_48 тілесних ушкоджень, їх локалізація, спосіб їх нанесення, описаних свідками, та достовірність їх показань підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи № 30 від 20.02.2025.

Натомість, даючи показання суду, ОСОБА_4 не зміг пояснити дату смерті ОСОБА_11 , відповідаючи на запитання ухильно, при цьому послідовно та детально викладав хід попередніх та наступних подій у своїй інтерпретації. Не знайшли свого підтвердження наведені ним дані про наявність конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , заподіяння удару ОСОБА_7 лише по голові ОСОБА_11 , причини настання смерті ОСОБА_9 , процесу поховання тіла та інші. Окрім того, ОСОБА_4 заперечував факти притягнення до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 125 КК України, частиною першою статті 185 КК України, за статтею 126-1 КК України впродовж 2021 2022 років, дані факти підтверджуються довідкою про наявність судимостей, наявній у матеріалах справи.

За наведених обставин суд критично оцінює показання обвинуваченого, оскільки вони суперечать зібраним під час досудового розслідування та дослідженим під час судового розгляду доказам, формують викладення обставин вчинення злочину, в якому він обвинувачується, у вигідному для обвинуваченого світлі, що є лінією його захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, вина ОСОБА_4 у вчиненні умисного вбивства своєї співмешканки ОСОБА_9 в повному обсязі доводиться зібраними у справі належними та допустимими доказами в їх сукупності Кваліфікація дій обвинуваченого за частиною першою статті 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, є правильною. У діях ОСОБА_4 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, відповідно до статті 12 КК України вчинення діяння ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Обставинами, що обтяжують покарання та передбачені статтею 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, та особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо даних про ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений на утриманні неповнолітнього сина не має, оскільки його опікуном призначена бабуся ОСОБА_6 , на диспансерному обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, скарг та компрометуючих матеріалів на поведінку ОСОБА_4 до Хорольської міської ради не надходило. Впродовж 2021-2022 років притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти життя і здоров`я осіб.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 159/4893/22 зазначив, що призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є відповідність покарання вчиненому злочину, що передбачає призначення відповідного покарання, яке має бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Тобто кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, а саме таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.

Відтак, враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість наслідків вчинення кримінального правопорушення, посткримінальну поведінку обвинуваченого, суд дійшов до висновку про високу суспільну небезпечність обвинуваченого. З огляду на зазначене, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння, беручи до уваги позицію прокурора та потерпілої, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, на переконання суду, виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому суд призначає обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років, що є в межах санкції частини першої статті 115 КК України, яке він повинен відбувати в умовах ізоляції від суспільства.

На думку суду, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи прийняте судом рішення щодо призначення обвинуваченому міри покарання у виді позбавлення волі, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до статті 124 КПК України із ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави витрати, затрачені на залучення експертів, в загальній сумі 160774,14 грн, а саме:

1)44500,40 грн на залучення експерта для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи Вінницьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/102-24/20782-БД від 06.11.2024;

2)18522,33 грн на залучення експерта для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи Запорізьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-24/23429-БД від 26.12.2024;

3)22217,39 грн на залучення експерта для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи Запорізьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-24/23425-БД від 27.12.2024;

4)38161,68 грн на залучення експерта для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи Запорізьким НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-24/23454-БД від 27.12.2024;

5)15918,00 грн на залучення експерта для проведення судової психологічної експертизи Полтавським НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/117-25/164-ПС від 20.01.2025;

6)21454,34 грн на залучення експерта для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи ДНДЕКЦ МВС України №СЕ-19-25/2853-БД від 22.01.2025.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 369-371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Початок відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 11.10.2024.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 160 774 (сто шістдесят тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 14 копійок витрат на залучення експертів.

Речові докази:

- один кросівок білого кольору із сірими вставками розміром 45,5; дві скатертини; фрагмент тканини; пакет-мішок темно зеленого кольору; шкарпетки; штани; зразки букального епітелію; біле простирадло зі слідами РБК; поліетиленовий пакет білого кольору;

- пакет з речами: кофта та спідниця білого кольору в чорну цятку, жіночу косметику;

- джинсові штани, светр, пара кед, пара кросівок, шкарпетки, спортивні штани, футболка, граблі з дерев`яним руків`ям, дерев`яна палиця, металічні граблі;

- змиви з лівої та правої рук, зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразки крові, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Хорол, Лубенського району, Полтавської області, після набрання вироком законної сили знищити, скасувавши арешт майна.

Речові докази: людський череп зі щелепами та фрагменти кісток в кількості 8 шт. повернути потерпілій ОСОБА_10 для поховання. У разі відмови ОСОБА_10 у їх прийнятті, забезпечити організацію та витрати на поховання органами місцевого самоврядування або уповноваженими державними установами.

Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1