Рішення № 138750292, 03.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 529/956/25

Провадження № 2/545/811/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: Стрюк Л.І.,

за участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №00-9793966 від 25.05.2024, за яким надано позичальнику кредит в сумі 11000 грн.

25.11.2024 між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 25112024-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Просив стягнути з відповідача суму заборгованості в загальному розмірі 23642 грн за кредитним договором №00-9793966, з яких: 11000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 12642 грн заборгованість за відсотками, та судові витрати.

У відзиві представник відповідача зазначав, що позивач заперечує проти задоволення в повному обсязі, зокрема вказував, що надані позивачем докази (розрахунок заборгованості) є нечитабельним, а відтак вважають їх неналежними та недопустимими доказами. Також, звертає увагу, що у детальному розрахунку заборгованості доданому до договору вказано, що заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, включені суми штрафних санкцій у розмірі 5000 грн, тоді як в позовній заяві вказано, що заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф) становить 0 грн. Стверджує, що позивачем неправомірно нарахована комісія у розмірі 1000 грн, тоді як згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3184/19 визначено, що нарахування комісії за обслуговування кредиту є нікчемною (недійсною, якщо така комісія сплачується, за дії які фінансова установа зобов`язана вчиняти безкоштовно.

У судове засідання представник позивача не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, представник відповідача також в судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про витребування доказів.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.08.2026 в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кожемяка О.В. про витребування доказів - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 25.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір формі заявки на отримання грошових коштів в кредит від 25.05.2024 №00-9793966 за яким надав позичальнику кредит в розмірі 10000 грн строком на 360 днів (а.с.10-14).

Згідно з п. 1.5. кредитного договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка складає 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору Знижена процентна ставка становить 1,32% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною 1.3.1. цього договору.

Відповідно до пункту 1.6. кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 1000 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання цього договору становить 9598,20% . Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою становить 63920 грн.

Також пунктом 1.10 цього договору визначено, що усі істотні умови цього договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладання цього договору.

Пунктом 2.2. визначено, що договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». Пункт 2.5. визначає, що у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцеві відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті крендитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору, який надсилається кредитодавем позичальнику в смс-повідомленні. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням цього договору відповідно до ст.. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 2.8. кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 25 травня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 10000 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Договір з боку позичальника підписаний одноразовим ідентифікатором 93125, який був надісланий на номер телефону введений позичальником, 380508796406, що підтверджується пунктом 8 вказаного кредитного договору (а.с. 14) та довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «Макс Кредит» (а.с.22).

Факт зарахування коштів у розмірі 10000 грн на платіжну картку відповідача підтверджується інформаційною довідкою про проведення успішних транзакцій, виданою ТОВ «Платежі онлайн» (а.с. 23-26)

Згідно з інформацією, наданою ТА «А-Банк» картка №5169155156172080 емітована на ім`я ОСОБА_1 , номер НОМЕР_2 знаходиться в анкетних даних клієнта, та додана платіжна інструкція на суму 10000 грн, яка здійснена 25.05.2024 (а.с. 81-90)

Відтак, суд вважає доведеним, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10000 грн.

.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

На підставі договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 укладеного між ТОВ «Макс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №00-9793966 (а.с.33-34).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №25112024-МК/Ейс від 25.11.2024 за кредитним договором №00-9793966 заборгованість становить 23642 грн (зворот а.с.38).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №00-9793966 від 25.05.2024 заборгованість складаєть з простроченої заборгованості за сумою кредиту 11000 грн, прострочена заборгованість за процентами 12642 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту становить 00 грн, строкова заборгованість за процентами становить 00 грн, заборгованість за штрафними санкціями становить 00 грн , загальна заборгованість складає 23642 грн (а.с. 43).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір про надання фінансових послуг, укладений за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а згідно з п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до пункту 1.6. кредитного договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 1000 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору.

Відтак, беручи до уваги,що судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у суми 10000 грн та користувалася ними та погодилась на сплату комісії, яка є одноразовою, а не є в розумінні вищезгаданою постанови Великої Палати Верховного Суду за обслуговування кредитної заборгованості, що стягується щомісячно з позичальника за безоплатні послуги кредитодавця, а відтак не може визнаватися нікчемною.

Також, не заслуговують на увагу доводи представника відповідача з приводу нарахування штрафних санкцій, які нібито включені в суму заборгованості за нарахованими процентами, оскільки як вбачається детального розрахунку заборгованості: загальна заборгованість становить 23642 грн, з - яких 10000 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 12642 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (в тому числі за пільговий період 3300 грн та за стандартною ставкою 9342 грн), 1000 грн комісія. Штрафні санкції, згідно з умовами договору, що нараховані у розмірі 5000 грн, позивачем не включені до позовних вимог, відтак суд вважає обґрунтованими вимоги кредитодавця щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, так як відсотки нараховані в межах дії договору та в погодженій з позичальником ставці та розмірах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 20.08.2025 між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладений договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 (а.с. 44-45).

На підтвердження витрат, понесених позивачем на правничу допомогу до суду подано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, акту прийому-передачі наданих послуг , детальний опис робіт, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Сума витрат на правничу допомогу складає 7000 грн.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, витяг з акту №21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за надання усної консультації з вивченням документів та складенні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

При цьому суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути витрати з відповідача на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Також, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а,) заборгованість за кредитним договором № 00-9793966 від 25.05.2024 у розмірі 23642 грн, судовий збір 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк