Рішення № 138749970, 05.08.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/895/26 Провадження № 2/401/1260/26

05 серпня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судового засідання Рудської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У березні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №13.04.2024-100000798 від 16 квітня 2024 року в розмірі 13 320 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом в силу ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Аргументи позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»:

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 16 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем оферти на укладання угоди про надання кредиту №13.04.2024-100000798. Позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, та надав відповідачу кредит строком на 42 дні у розмірі 6 000 грн. 00 коп., дата повернення кредиту 27 травня 2024 року. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором заборгованість відповідача за кредитом становить 13 320 грн. 00 коп. що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000 грн. 00 коп., процентами у розмірі 5 520 грн. 00 коп., неустойка у розмірі 1 800 грн. 00 коп. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за неустойкою, позивач зазначає що, на підставі змін до Закону України «Про споживче кредитування» кредитором дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань за договорами укладеними з 24 січня 2024 року.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором позивач вказує, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Позиція відповідача ОСОБА_1 :

24 квітня 2026 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в частині нарахованих відсотків та штрафних санкцій. Вказує, що нараховані відсотки у розмірі 5 520 грн. 00 коп. та штрафні санкції у розмірі 1 800 грн. 00 коп. є надмірними та неспівмірними із сумою основного боргу. Процентна ставка 2,5% на день призводить до значного та непропорційного збільшення заборгованості.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Встановлені судом обставини справи:

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 13.04.2024-100000798 від 16 квітня 2024 року відповідно до якого відповідач отримав від ТОВ «Споживчий Центр» кредит строком на 42 дні.

Відповідно до умов договору сума кредиту 6 000 грн. 00 коп., дата повернення кредиту 27 травня 2024 року. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі, встановленому договором. Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 6 000 грн. 00 коп. визнається відповідачем.

В свою чергу, відповідач умов кредитного договору належним не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у позичальника утворилася заборгованість.

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий Центр» за кредитним договором складає: 13 320 грн. 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6 000 грн. 00 коп., процентами у розмірі 5 520 грн. 00 коп., 1 800 грн. 00 коп. неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 16 квітня 2024 року по 29 квітня 2024 року за ставкою 2,0% в день, за період з 30 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року за ставкою 2,5 % в день, за період з 16 травня 2024 року по 27 травня 2024 року за ставкою 2,0 % в день.

У березні 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором .

Оцінка суду:

Згідно статті 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст.526, 527 та 530 ЦК України, - зобов`язання має виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Крім цього, за змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних - особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачено, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Висновок суду:

В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2024року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13.04.2024-100000798.

Надавши суму кредиту відповідачу, позивач виконав умови укладеного кредитного договору №13.04.2024-100000798 від 16 квітня 2024 року, однак ОСОБА_1 всупереч умовам договору свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту перед ТОВ «Споживчий Центр» становить 6 000 грн. 00 коп.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника позивача про те, що проценти за користування кредитом підлягають стягненню виходячи з умов кредитного договору у розмірі 5 520 грн. 00 коп. з підстави, що денна процентна ставка передбачена договором нарахована відповідно до Положення пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом із тим свобода договору не є абсолютною та обмежується імперативними нормами законодавства. Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України від 22 листопада 2023 року N 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема доповнено статтю 8 частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати одного відсотка від загального розміру кредиту.

Судом встановлено, що спірний кредитний договір укладений 16 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності вказаними законодавчими змінами.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить із того, що саме редакція Закону України "Про споживче кредитування", чинна на момент виникнення спірних правовідносин, підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.

Положення пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" мають тимчасовий характер та спрямовані на забезпечення переходу від попереднього правового регулювання до нового механізму державного регулювання вартості споживчого кредиту.

Суд виходить із того, що наведені положення є спеціальними нормами перехідного характеру, а тому підлягають вузькому тлумаченню та не можуть застосовуватися розширено до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом N 3498-IX.

Оскільки кредитний договір між сторонами укладено 16 квітня 2024 року, тобто вже після набрання чинності змінами до Закону України "Про споживче кредитування", сторони при його укладенні були зобов`язані дотримуватися вимог частини п`ятої статті 8 зазначеного Закону щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Інше тлумачення фактично призводило б до незастосування імперативної норми частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до договорів, укладених після набрання нею чинності, що суперечило б принципам верховенства права, правової визначеності та вимогам статті 8 Конституції України.

Сам по собі факт погодження сторонами процентної ставки не свідчить про її відповідність вимогам закону, оскільки суд при вирішенні спору зобов`язаний перевірити відповідність умов договору імперативним нормам матеріального права незалежно від волевиявлення сторін.

Враховуючи, що наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 % суд приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку процентів із застосуванням максимально допустимого розміру денної процентної ставки.

Оскільки згідно долученого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки нараховувались позивачем за період з 16 квітня 2024 року по 29 квітня 2024 року за ставкою 2,0% в день, за період з 30 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року за ставкою 2,5 % в день, за період з 16 травня 2024 року по 27 травня 2024 року за ставкою 2,0 % в день, судом проведено перерахунок відсотків за період з 16 квітня 2024 року по 22 квітня 2024 року: 6 000 грн. 00 коп. х 2,5 % (процентна ставка) х 7 днів = 1 050 грн. 00 коп.; за період з 23 квітня 2024 року по 27 травня 2024 року: 6 000 грн. 00 коп. х 1,5 % (процентна ставка) х 35 днів = 3 150 грн. 00 коп. Загалом проценти: 1 050 грн. 00 коп., 3 150 грн. 00 коп., всього: 4 200 грн. 00 коп.

Щодо заборгованості за неустойкою у розмірі 1 800 грн. 00 коп. за договором №13.04.2024-100000798 від 16 квітня 2024 року, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

«Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом N 2120-IX від 15 березня 2022 року: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Між тим, доводи позивача про те, що на підставі змін, за договорами укладеними з 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань судом відхиляються, оскільки між вказаними нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування» не виникає жодних колізій. Так, Цивільний кодекс України передбачає звільнення боржника від сплати неустойки, нарахованої з 24 лютого 2022 року. Закон України «Про споживче кредитування», в свою чергу, передбачає звільнення боржника від сплати неустойки за період з 1 березня 2020 року по 24 січня 2024 року, при цьому не вказуючи, що після 24 січня 2024 року кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки.

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» лише розширює період, за який боржник звільняється від сплати неустойки.

Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 1 800 грн. 00 коп. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сумою кредиту в сумі 6 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 4 200 грн. 00 коп., всього: 10 200 грн. 00 коп.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 038 грн. 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 1048-1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», заборгованість за кредитним договором №13.04.2024-100000798 від 16 квітня 2024року у розмірі 10 200 грн. 00 коп., а також судовий збір в сумі 2 038 грн. 87 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, буд 133А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом