Рішення № 138749957, 04.08.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2086/26

Провадження № 2/401/1927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2026 року через електронний кабінет в електронній системі "Електронний суд" представником позивача подано до суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року в розмірі 28 270 грн. 50 коп., судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 квітня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8976930. ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу кредит у розмірі 13 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі. Відповідач кредитні кошти отримала, але свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого в неї виникла заборгованість у розмірі 34 920,50 грн., яка складається з: 12 850,22 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 15 420,28 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 6 650,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями.

29 січня 2026 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 29012026, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року.

З урахуванням принципу розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року в сумі 28 270,50 грн., з яких: 12 850,22 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15 420,28 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн. (а.с. 2-11)

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін по справі. Розгляд справи призначено на 04 серпня 2026 року. (а.с. 98-99)

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребовування доказів. Витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) докази. (а.с. 100-102)

22 липня 2026 року АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду надано витребувані докази. (а.с. 108-110)

Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені, у судове засідання не з`явився, у своїх позовних вимогах просить суд розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. (а.с. 10)

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток "Viber" та поштовим конвертом, повернутим до суду з відміткою "Адресат відсутній". (а.с. 105, 111)

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до ухвали суду від 04 серпня 2026 року, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 20 квітня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8976930. Відповідно до п. 1.3 договору, відповідачу надано кредит у сумі 13 300,00 грн. Строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4). Стандартна процентна ставка складає 1,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору (п. 1.5.1). Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день (п. 1.5.2). Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом - 47 880,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 43 929,90 грн. (п. 1.8). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1). (а.с. 14-22)

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 8976930 від 20 квітня 2025 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. (а.с. 23-24)

Також, встановлено, що відповідач 20 квітня 2025 року підписала інформаційне повідомлення споживача та паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). (а.с. 30 зворотний бік, 69-73)

Факт переказу кредитних коштів у сумі 13 300,00 грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 підтверджується довідкою № 20260202-1.1, виданою 02 лютого 2026 року ТОВ "ПЕЙТЕК". (а.с. 43-45)

03 жовтня 2025 року ТОВ "Авентус Україна" направлено на адресу відповідача досудову вимогу № 8976930/1 про погашення заборгованості за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року в розмірі 31 065,43 грн. (а.с. 24 зворотний бік - 25)

Відповідно до Договору факторингу № 29012026 від 29 січня 2026 року, укладеного між ТОВ "Авентус Україна" (Клієнт) та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" (Фактор), Клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі боржників. (а.с. 55-63)

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 29012026 від 29 січня 2026 року, ТОВ "Авентус Україна" передав, а ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" прийняв Реєстр боржників кількістю 1 087, загальна сума заборгованості складає 21 545 628,80 грн. (а.с. 67)

Із платіжної інструкції № 690 від 03 лютого 2026 року встановлено, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" сплатило ТОВ "Авентус Україна" грошові кошти в розмірі 1 828 756,75 грн. за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 29012026 від 29 січня 2026 року. (а.с. 68)

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 29012026 від 29 січня 2026 року, ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року в сумі 34 920,50 грн., з яких: 12 850,22 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 420,28 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6 650,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою. (а.с. 64-66)

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року складає 34 920,50 грн., з яких: 12 850,22 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 15 420,28 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 6 650,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями. (а.с. 74-85, 86 )

Із інформації, наданої на запит суду АТ КБ "ПриватБанк", стосовно рахунків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Також на вищезазначену фізичну особу емітовані інші платіжні картки. Номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 20 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року: НОМЕР_5 , який знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) здійснено зарахування коштів на суму: 20.04.2025 - 13 300,00 грн. (а.с. 108-109)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 8976930 від 20 квітня 2025 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у позику.

Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору № 8976930 від 20 квітня 2025 року, що укладений між первісним кредитором ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 .

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов`язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов`язок відповідача повернути всю суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 року з урахуванням відсотків у розмірі 28 270,50 грн.

Щодо вирішення питання про судові витрати та витрати пов`язані із правничою допомогою, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положеннями про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

Суд зазначає, що за змістом ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката надано: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між АБ "Тимошенко та партнери" та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС"; Протокол погодження вартості послуг від 20 січня 2026 року; Додаткову угоду № 25771531474 від 20 квітня 2026 року; Акт прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26 серпня 2010 року. (а.с. 87-88, 89, 90, 91)

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо вартості понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подання до суду належних доказів щодо вартості вказаних послуг та наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 7 000 грн. 00 коп. на відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

За встановлених вище обставин, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1054 ЦК України, ст. ст. 137, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 8976930 від 20 квітня 2025 рокув розмірі 28 270 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят) гривень 50 коп., з яких:

- 12 850 (дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 22 коп. - заборгованість по тілу кредиту;

- 15 420 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять) гривень 28 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС", ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_6 , виданий 31 січня 2024 року органом № 3531, РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР 19970619-10601, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова