Ухвала суду № 138749920, 04.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/986/26

провадження №: 2-п/398/65/26

УХВАЛА

"04" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2026 року у справі № 398/986/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

21 липня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року у цивільній справі № 398/986/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач просить скасувати заочне рішення, призначити справу до розгляду в загальному порядку, здійснити перерахунок заборгованості за кредитом, а також звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з наявністю статусу учасника бойових дій. Заява обґрунтована тим, що про заочне рішення відповідач дізнався лише 12 травня 2026 року, після чого рішення було оскаржене ним шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22.06.2026 року у справі № 398/986/26 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року та повернуто її скаржнику, роз`яснено відповідачу про право на звернення до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про перегляд заочного рішення.

На думку ОСОБА_1 , необ`єктивність та необґрунтованість підходу суду до вирішення справи полягає у тому, що судом не взято до уваги той факт, що капітан ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою за формою № 5. У зв`язку із зазначеною обставиною ОСОБА_1 не міг брати особисту участь у судових засіданнях у справі, оскільки проходив службу у Збройних Силах України. Посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 (провадження № 61-8044св23), відповідач вважає, що суд мав зупинити провадження у справі, оскільки під час проходження військової служби військовослужбовець не завжди має можливість користуватися мережею «Інтернет» та отримувати документи із системи «Електронний суд» в особистому порядку.

Також відповідач посилається на те, що судом не було взято до уваги положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 і від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Ухвалою від 23 липня 2026 року суд прийняв заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 04 серпня 2026 року о 14 год 00 хв, з викликом сторін.

30 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, обґрунтоване проходженням ним військової служби та віддаленістю місця служби від місця розгляду справи. Ухвалою від 03 серпня 2026 року це клопотання задоволено.

31 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представником ТОВ «Бізнес Позика» Басалигою Д.М. направлено до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення та додаткові пояснення у справі, в яких вона просила провести судове засідання за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика» та відмовити у задоволенні заяви відповідача. Заперечення обґрунтовано тим, що, на думку позивача, заява про перегляд заочного рішення є незаконною, необґрунтованою та поданою з порушенням обов`язкових вимог ЦПК України, а саме: не зазначено жодних обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду; не зазначено причин неподання відзиву (з посиланням на відповідні докази); не наведено жодних належних та обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог (з посиланням на відповідні докази); заяву подано з пропуском строку без подання клопотання про поновлення вказаного процесуального строку; не приєднано до заяви доказів про сплату судового збору або посилання на підстави звільнення від його сплати з відповідними доказами; не надано доказів надсилання копії заяви та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не довів перебування на військовій службі саме під час розгляду справи та на дату ухвалення заочного рішення, а також не заперечує факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів і наявності заборгованості, у зв`язку з чим просить застосувати статтю 82 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 04 серпня 2026 року не з`явився, не вийшов на зв`язок у режимі відеоконференції, хоча був належним чином повідомлений про час судового засідання через електронний кабінет. Про причини неявки відповідач не повідомив. Відповідно до довідки секретаря судового засідання Харіної Д.В. при спробі зателефонувати ОСОБА_1 за номером телефону, вказаним ним у заяві про перегляд заочного рішення, оператор повідомляє, що невірно набраний номер.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути заяву за його відсутності.

Враховуючи норми ч. 1 ст. 287 ЦПК України, за якими неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вирішив розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, заперечення позивача та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Норми права, застосовані судом

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ст. 283 ЦПК України відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлені судом обставини

Судом встановлено, що заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року у справі № 398/986/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 547597-КС-001 про надання кредиту від 16.07.2025 року станом на 16.02.2026 року в розмірі 14 450 (чотирнадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 00 коп, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 8 450,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 000,00 грн заборгованість за комісією. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 70 коп.

Відповідно до наданої на запит суду відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2408191 від 03.03.2026 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.07.2018 р.

За вказаною вище адресою судом було направлено ОСОБА_1 судову повістку на 26.03.2026 р. рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.03.2026 р. ОСОБА_1 особисто 06.03.2026 р., що приєднано до матеріалів справи. Також судову повістку від 04.03.2026 р. було доставлено в електронний кабінет ОСОБА_1 07.03.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Призначене на 26.03.2026 р. судове засідання у цивільній справі № 398/986/26 не відбулося у зв`язку з ненадходженням витребуваних доказів, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання та приєднаною до матеріалів справи.

В подальшому судову повістку ОСОБА_1 було направлено рекомендованим поштовим відправленням від 31.03.2026 р., яке містить відмітку «адресат відсутній» та 09.04.2026 року повернулось до суду і приєднано до матеріалів справи. Також судову повістку від 27.03.2026 р. було доставлено в електронний кабінет ОСОБА_1 31.03.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Копія заочного рішення була направлена відповідачу поштою за адресою: АДРЕСА_1 разом із супровідним листом від 24.04.2026 р. рекомендованим поштовим відправленням від 28.04.2026 року, яке повернулось до суду 04.05.2026 р. з відміткою «адресат відсутній» та приєднане до матеріалів справи.

Також, відповідно до довідки про доставку електронного документу, заочне рішення від 24.04.2026 р. по справі № 398/986/26 (суддя Авраменко О.В.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 25.04.2026 року.

25 травня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.06.2026 року у справі № 398/986/26 (провадження № 22-ц/4809/1378/26) витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22.06.2026 року у справі № 398/986/26 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року та повернуто її скаржнику, роз`яснено відповідачу про право на звернення до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою про перегляд заочного рішення. Відповідно до довідки про доставку електронного документу зазначена ухвала була надіслана одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 23.06.2026 р.

21 липня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року у цивільній справі № 398/986/26, додавши до неї копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 від 03.08.2023 р. та довідку військової частини НОМЕР_1 за формою № 5 від 16.05.2026 р. № 1149/80/1860, згідно з якою капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_1 .

Виконавчий лист за заочним рішенням від 24 квітня 2026 року судом не видавався.

Щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

Оскільки заочне рішення від 24 квітня 2026 року доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 25 квітня 2026 року, саме ця дата в силу пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України є днем вручення йому повного судового рішення. Отже, тридцятиденний строк, встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України, спливав 25 травня 2026 року (з урахуванням частини третьої статті 124 ЦПК України, оскільки останній день строку 24 травня 2026 року припадав на вихідний день), а двадцятиденний строк, передбачений частиною третьою статті 284 ЦПК України, 15 травня 2026 року.

Заяву про перегляд заочного рішення подано 21 липня 2026 року, тобто з пропуском зазначених строків. Твердження відповідача про те, що про рішення він дізнався 12 травня 2026 року, спростовується довідкою про доставку електронного документа від 25 квітня 2026 року і, крім того, суперечить змісту самої заяви, в якій відповідач зазначає, що з повним рішенням суду його було ознайомлено 25 квітня 2026 року. Тому суд виходить саме з дати доставлення рішення до електронного кабінету.

Разом з тим суд враховує, що в межах тридцятиденного строку, встановленого частиною другою статті 284 ЦПК України, 25 травня 2026 року відповідач вчинив процесуальну дію, спрямовану на оскарження заочного рішення, подавши до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу з підзаголовком «заява про перегляд заочного рішення». Перешкода для звернення саме із заявою про перегляд заочного рішення відпала лише після постановлення ухвали Кропивницького апеляційного суду від 22 червня 2026 року, доставленої до електронного кабінету відповідача 23 червня 2026 року, якою скаржнику було роз`яснено належний порядок захисту його прав. Із заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся 21 липня 2026 року, тобто без невиправданого зволікання після усунення цієї перешкоди.

Суд також бере до уваги, що відповідач є військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_1 , та учасником бойових дій, а місце проходження ним служби значно віддалене від місця розгляду справи, на що він посилався і у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 30 липня 2026 року. Такі обставини об`єктивно обмежують можливість своєчасного вчинення процесуальних дій.

Довід позивача про те, що відповідач не звертався з клопотанням про поновлення пропущеного строку, суд відхиляє. За змістом частин третьої та четвертої статті 284, частини першої статті 127 ЦПК України вирішення питання про поновлення строку є обов`язком суду за наявності відповідного волевиявлення учасника справи. У заяві від 21 липня 2026 року відповідач навів обставини, якими пояснює причини несвоєчасного звернення (перебування на військовій службі, помилкове звернення з апеляційною скаргою та подальше повернення її апеляційним судом), та одночасно вчинив саму процесуальну дію, щодо якої пропущено строк, як того вимагає частина четверта статті 127 ЦПК України. За таких умов суд розцінює наведені відповідачем доводи як клопотання про поновлення строку і вирішує це питання по суті.

Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «ТОВ «Фріда» проти України» зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

У пункті 38 рішення у справі «ТОВ «Фріда» проти України» зазначено: «Таким чином, зміст і реквізити супровідного листа підприємства-заявника відповідали типовій формі клопотання про поновлення строку. Єдиним відсутнім елементом була назва документа, яка б вказувала, що це була процесуальна заява. Хоча це, можливо, є недоліком, Суд вважає, що у цій справі цей недолік не був вирішальним і достатнім для того, щоб не прийняти до уваги увесь документ. […] Суд вважає, що, встановлюючи, що підприємство-заявник не подало клопотання про поновлення строку, та відмовляючи у розгляді його касаційної скарги, національний суд виявив надмірний формалізм. За таких обставин Суд доходить висновку, що право підприємства-заявника на розгляд його справи судом касаційної інстанції було непропорційно обмежене».

Отже, надмірно вузьке тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду вимог заявника по суті, суперечить праву на доступ до суду, гарантованому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене суд визнає причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновлює цей строк на підставі частини четвертої статті 284, частини першої статті 127 ЦПК України.

Щодо заперечень позивача

Заперечення позивача зводяться до невідповідності заяви відповідача вимогам статті 285 ЦПК України. Суд відхиляє ці доводи з таких мотивів.

Доводи про незазначення обставин, що свідчать про поважність причин неявки, та причин неподання відзиву спростовуються змістом заяви: відповідач послався на проходження військової служби у Збройних Силах України, підтвердивши цю обставину довідкою військової частини НОМЕР_1 за формою № 5 від 16 травня 2026 року № 1149/80/1860 та посвідченням учасника бойових дій № НОМЕР_3 від 03 серпня 2023 року. Наведені обставини однаковою мірою пояснюють і неявку в судове засідання, і неподання відзиву, тому окремого їх викладення пункт 3 частини другої статті 285 ЦПК України не вимагає, як не встановлює і вимог до обсягу такого викладу.

Не відповідає дійсності й довід представника позивача про відсутність заперечень проти позову: відповідач заперечує проти нарахованих йому процентів за користування кредитом та комісії й просить здійснити перерахунок заборгованості, обґрунтовуючи це пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і посилаючись на постанови Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21. Пункт 4 частини другої статті 285 ЦПК України вимагає посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, а не доведеності цих заперечень, яка перевіряється під час вирішення спору по суті.

Хоча за підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пунктом 13 частини першої статті 5 цього Закону учасників бойових дій звільнено від його сплати у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Відповідач є учасником бойових дій, а його заперечення ґрунтуються саме на порушенні гарантій, установлених для військовослужбовців, а тому судовий збір за подання цієї заяви сплаті не підлягав, у зв`язку з чим прохання відповідача про звільнення його від сплати судового збору окремого вирішення не потребує.

Довід про ненадсилання позивачу копії заяви суд визнає обґрунтованим, проте таким, що не тягне відмови в її задоволенні. За другим реченням частини четвертої статті 285 ЦПК України у разі подання заяви про перегляд заочного рішення в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; оскільки позивач має зареєстрований електронний кабінет, передбачених абзацом третім частини сьомої статті 43 ЦПК України підстав для звільнення відповідача від такого обов`язку немає. Такі докази до заяви від 21 липня 2026 року не додані. Водночас недодання доказів надсилання копії заяви є недоліком її оформлення, наслідки якого визначені частиною восьмою статті 285 та статтею 185 ЦПК України і настають на стадії вирішення питання про прийняття заяви, а не підставою для залишення заяви без задоволення за результатами її розгляду. Крім того, частина перша статті 286 ЦПК України покладає на суд самостійний обов`язок невідкладно надіслати копію прийнятої заяви та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, який виконано на підставі ухвали від 23 липня 2026 року. Позивач зі змістом заяви ознайомився та 31 липня 2026 року подав заперечення по суті кожного з доводів відповідача, а отже, його право на заперечення проти заяви реалізовано і порушення принципу змагальності не допущено.

Безпідставним є й посилання позивача на статтю 82 ЦПК України, оскільки визнання обставин має бути висловлене прямо і недвозначно, тоді як відповідач, навпаки, заперечує проти розміру нарахованої заборгованості.

Нарешті, перелік обставин, з якими частина перша статті 288 ЦПК України пов`язує скасування заочного рішення, є вичерпним і не передбачає відмови у задоволенні заяви з мотивів недоліків її оформлення, які мають інші процесуальні наслідки (частина восьма статті 285, стаття 185 ЦПК України). Отже, доводи позивача не є перешкодою для розгляду заяви відповідача по суті.

Щодо наявності підстав для скасування заочного рішення

За змістом частини першої статті 288 ЦПК України для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність двох умов: поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення про них суду і неподання ним відзиву; істотне значення для правильного вирішення справи доказів, на які посилається відповідач.

Оцінюючи поважність причин неявки та неподання відзиву, суд виходить із такого. Судову повістку на 26 березня 2026 року вручено відповідачу через електронний кабінет, проте призначене на цю дату засідання не відбулося. Судова повістка на наступне судове засідання, за наслідками якого ухвалено заочне рішення, а також копія заочного рішення надсилалися відповідачу за адресою його реєстрації і повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній»; фактично ці документи доводилися до відома відповідача виключно через його електронний кабінет.

Разом з тим із наданих відповідачем документів посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 від 03 серпня 2023 року та довідки військової частини НОМЕР_1 за формою № 5 від 16 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу. Ця обставина узгоджується з поверненням поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній» за місцем реєстрації відповідача та з наведеними ним у клопотанні від 30 липня 2026 року відомостями про віддаленість місця проходження служби. Суд враховує, що умови проходження військової служби об`єктивно можуть унеможливлювати систематичний доступ до мережі Інтернет та своєчасне ознайомлення з документами, що надходять до підсистеми «Електронний суд», а отже і своєчасне подання відзиву та участь у судових засіданнях.

Довід позивача про недоведеність перебування відповідача на військовій службі саме в період розгляду справи суд оцінює критично в частині його категоричності: наявні докази в їх сукупності посвідчення учасника бойових дій, видане ще у 2023 році, та довідка про перебування на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, видана 16 травня 2026 року, тобто менш ніж через місяць після ухвалення заочного рішення, дають достатні підстави для висновку про те, що відповідач перебував на військовій службі й на час розгляду справи. Точні періоди проходження ним військової служби підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті.

Щодо істотного значення доказів, на які посилається відповідач, суд зазначає таке. Заочним рішенням із відповідача, крім тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн, стягнуто 8 450,00 грн процентів за користування кредитом та 1 000,00 грн комісії, тобто переважну частину присудженої суми становлять нарахування, щодо яких відповідач заявляє про поширення на нього пільги, встановленої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Документи про статус відповідача як військовослужбовця та учасника бойових дій під час ухвалення заочного рішення суду не подавалися і предметом дослідження не були. Отже, ці докази здатні вплинути на обсяг задоволення позовних вимог, а тому мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд наголошує, що під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення він не вирішує спір по суті та не надає остаточної правової оцінки обґрунтованості заперечень відповідача, зокрема питанню про те, чи поширюється пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на відповідача. Ці питання підлягають вирішенню під час нового розгляду справи.

Довід відповідача про обов`язок суду зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України на цій стадії окремому вирішенню не підлягає. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25), норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі; водночас її застосування має здійснюватися з дотриманням основних засад цивільного судочинства, зокрема верховенства права (елементом якого є право на доступ до суду) та диспозитивності. Оскільки відповідач заявив клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, тобто виявив намір особисто брати участь у розгляді справи, питання про зупинення провадження буде вирішено під час нового розгляду справи з урахуванням позиції відповідача та обставин проходження ним військової служби.

Ураховуючи наведене, суд визнає причини неявки відповідача ОСОБА_1 у судові засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву поважними, а докази, на які він посилається, такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, наявні визначені частиною першою статті 288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення.

Вирішуючи питання про порядок подальшого розгляду справи, суд виходить з такого. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Прохання відповідача про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає. Ураховуючи ціну позову (16 950,00 грн), характер спірних правовідносин, категорію та невелику складність справи, обмежений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, а також відсутність потреби у призначенні експертизи чи виклику свідків (стаття 274 ЦПК України), справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку якого вона і розглядалася судом. Суд враховує також, що за частиною шостою статті 277 ЦПК України перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження означав би початок розгляду зі стадії відкриття провадження у справі без права повернення до спрощеного провадження, що не відповідало б завданню цивільного судочинства щодо своєчасного вирішення справи. Водночас, з огляду на необхідність з`ясування обставин проходження відповідачем військової служби та перевірки розрахунку заборгованості, суд вважає за необхідне розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, чим забезпечується право відповідача бути заслуханим.

Оскільки виконавчий лист за заочним рішенням від 24 квітня 2026 року не видавався, питання про відкликання виконавчого документа судом не вирішується.

Керуючись статтями 12, 13, 124, 127, 258261, 272, 274, 277, 279, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2026 року у справі № 398/986/26.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2026 року у справі № 398/986/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 квітня 2026 року у справі № 398/986/26 (провадження №2/398/2146/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Позика до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Призначити судове засідання о 10 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (вул. Поштова, 30, м. Олександрія), про що повідомити учасників справи.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. ч. 3, 5 ст. 178, ст. 179 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч. ч. 3, 5 ст. 178, ст. 180 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу ОСОБА_1 надати суду довідку військової частини НОМЕР_1 із зазначенням дати початку та виду проходження ним військової служби.

Направити учасникам справи копію цієї ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud1118/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає

Суддя Орловський В. В.