Рішення № 138749587, 05.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2571/25

Провадження № 2/373/166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої судді Хасанової В.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КФ.ЮА» в особі керівника Мартиненка В.П. у серпні 2025 року звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КФ.ЮА» заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911 від 26.03.2021 у загальному розмірі 23707,73 грн. Також просить стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.03.2021 між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911.

Відповідно до умов договору відповідачу 26.03.2021 надано кредит в розмірі 4599,00 грн строком на 30 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 24.04.2021.

Сторони договору погодили базову процентну ставку у розмірі 1,0 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом строку користування кредитом. Також встановлено процентну ставку у розмірі 2,50 % за один день користування кредитом, яка застосовується у разі користування кредитом поза межами строку дії договору.

Відповідно до п. 3.1 договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у розмірі та на умовах встановлених договором, а клієнт зобов`язується повернути кошти у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування кредитом.

На виконання умов договору 26.03.2021 позивач видав відповідачу грошові кошти у розмірі 4599,00 грн, чим у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором.

Всупереч вимог договору відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед ТОВ «КФ.ЮА» складає 23707,73 грн, з яких: заборгованість за кредитом 4599,00 грн; заборгованість по процентам 1379,70 грн; заборгованість по процентам поза межами строку дії договору з 25.04.2021 по 21.09.2021 17247,00 грн; інфляційне збільшення за період з 25.04.2021 по 23.02.2022 482,03 грн.

Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та роз`яснено право подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Поштове відправлення на ім`я відповідача ОСОБА_1 з копією ухвали про відкриття провадження та матеріалами позовної заяви надіслане за адресою зареєстрованого місця проживання, наведеною у позовній заяві та підтвердженої витягом Єдиного державного демографічного реєстру, повернулося до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 26.03.2021 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911.

Відповідно до кредитного договору № 000210311911 від 26.03.2021 кредитодавець ТОВ «КФ.ЮА» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 4599,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору сторони домовились, що товариство надає позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній п. 5 Договору, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової ставки за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного Договору. Кредит надається позичальнику на визначені ним особисто цілі.

Згідно із п. 4.4 Договору клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше останнього дня дії договору, зазначеного у розділу 5 цього Договору.

Пунктом 5 та п. 8 розділу 5 Договору встановлено строк дії договору 30 днів та дату погашення заборгованості 24.04.2021.

Згідно із п. 12 розділу 5 базова процентна ставка становить 1,00 % (в день). Пунктом 13 цього ж розділу процентна ставка у разі користування кредитом поза межами строку дії договору становить 2,50 % (в день), яка застосовується у випадку користування кредитом після дати погашення заборгованості за договором зазначеної в п. 5 розділу 5, тобто після 24.04.2021. Під процентною ставкою, яка застосовується у разі користування кредитом поза межами строку дії договору, маються на увазі проценти в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

До укладення договору про надання позики на умовах фінансового кредиту позичальник був ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту, який містить усі необхідні відомості про істотні умови договору та орієнтовну загальну вартість кредиту, розраховану від бажаної суми кредиту за 30 днів користування ним.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 документи, які складають кредитний договір, були 26.03.2021 підписані особисто.

Факт видачі відповідачу грошових коштів у сумі 4599,00 грн підтверджується Актом про видачу грошових коштів від 26.03.2021, що засвідчений особистим підписом ОСОБА_1 .

Позивачем також надано розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 000210311911 від 26.03.2021 позичальника ОСОБА_1 станом на 14.03.2025, яка складає 23707,73 грн, з яких: заборгованість за кредитом 4599,00 грн; заборгованість по процентам 1379,70 грн; заборгованість по процентам поза межами строку дії договору за період з 25.04.2021 по 21.09.2021 за ставкою 2,50 % в день (ч. 2 ст. 625 ЦК України) 17247,00 грн; інфляційне збільшення за період з 25.04.2021 по 23.02.2022 482,03 грн. З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем кошти на погашення кредитної заборгованості за договором не сплачувались ні в період строку дії договору, ні в період до 14.03.2025 (дата формування розрахунку).

Відповідно до копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 418435403463 від 07.08.2025 ТОВ «КФ.ЮА» (код ЄДРПОУ 41940643) здійснює економічну діяльність з інших видів кредитування (код 64.92).

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зі змісту частин 2, 3 ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність (ч. 1 ст. 536 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що врегульовано ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

Судом встановлено, що одним із видів економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» є надання послуг з інших видів кредитування, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань номер запису 418435403463 від 07.08.2025.

26.03.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911. Встановлено, що кредитний договір особисто підписаний відповідачем

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу кредит в розмірі 4599,00 грн, а не 4699,00 грн, як погоджено сторонами в договорі про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911 від 26.03.2021, що підтверджується актом про видачу грошових коштів від 26.03.2021 також особисто підписаним відповідачем.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

Судом встановлено, що за умовами договору про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210311911 від 26.03.2021 відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, а також не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості, відтак, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4599,00 грн, а також процентів за користування кредитом в межах строку дії кредитного договору за період з 26.03.201 по 24.04.2021 за ставкою 1,00 % в день у розмірі 1379,70 грн.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом та заборгованості за процентами в межах строку договору, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору за період з 25.04.2021 по 21.09.2021 у розмірі 17247,00 грн та інфляційне збільшення за період з 25.04.2021 по 23.02.2022 у розмірі 482,03 грн, що є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII (із змінами згідно Закону № 591-ІХ від 13.05.2020), в редакції чинній на момент спірних правовідносин, було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню). Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19).

Згідно постанови КМ України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 30 червня 2023 року відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції (COVID-19).

Таким чином умови кредитного договору № 000210311911 від 26.03.2021, де окрім процентної ставки (плати) за правомірне користування кредитом в розмірі 1,00 % в день, було передбачено застосування ще однієї процентної ставки збільшеного розміру 2,50 % в день за понадстрокове (неправомірне) користування кредитом як відповідальності позичальника, який у визначений договором строк кредит не повернув, прямо суперечить положенню пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VIII, в редакції чинній на момент укладання договору, що згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону дає підстави вважати відповідні умови договору нікчемними.

Враховуючи зазначені положення закону, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами поза межами строку дії договору за період з 25.04.2021 по 21.09.2021 у розмірі 17247,00 грн та інфляційного збільшення за період з 25.04.2021 по 23.02.2022 у розмірі 482,03 грн

З огляду на вищевикладене загальна сума заборгованості за кредитним договором № 000210311911 від 26.03.2021, яка стягується судом з відповідача на користь позивача, складає 5978,70 грн, з яких: сума неповернутого кредиту у розмірі 4599,00 грн; проценти, як плата за користування кредитом, у розмірі 1379,70 грн.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 3028,00 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 23707,73 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 5978,70 грн, що становить 25,22 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 763,66 грн (3028,00 грн х 25,22 %).

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» заборгованість за кредитним договором № 000210311911 від 26.03.2021 у розмірі 5978 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА» судовий збір в розмірі 763 (сімсот шістдесят три) грн 66 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ.ЮА», код ЄДРПОУ 41940643, адреса місцезнаходження: вул. Пластова, 18, м. Київ, 02094,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Хасанова