Ухвала суду № 138749368, 04.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"04" серпня 2026 р. Справа № 363/3182/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Абібулаєвої Т.Г. (у режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.07.2026 - «Додаткові пояснення у справі. Нова редакція позовної заяви (уточнення)» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг, визнання платіжних операцій незаконними, скасування заборгованості та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за вказаним позовом, у якому позивач просить:

визнати незаконними операції зі списання коштів з кредитної картки без її згоди;

зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» скасувати залишок заборгованість у сумі 20 000 грн., сформовану внаслідок шахрайських дій;

стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» моральну шкоду у розмірі 20 000 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Перше судове засідання у справі, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено на 04.08.2026 о 10:00.

26.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 29.06.2026), представником відповідача адвокатом Абібулаєвою Т.Г. подано заяву про продовження строку на подання відзиву, виклавши обставини, а 20.07.2026 подано відзив на позовну заяву, з доданими до нього доказами, та клопотання про витребування доказів.

30.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», позивач подала документ, названий «Додаткові пояснення у справі», у тексті якого зазначено, що він є «Нова редакція позовної заяви (уточнення)», наведено перелік документів, які були вже долучені в первісній позовній заяві, а також докази відправлення листа відповідачу через «Електронний суд».

Водночас, працівниками апарату суду складено акт, яким зафіксовано відсутність серед документів, поданих позивачем через підсистему «Електронний суд», доказів направлення відповідачу копії документу від 30.07.2026 через «Електронний суд».

У судове засідання, призначене на 04.08.2026, з`явилася позивач, та на підставі відповідного клопотання і ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2026, у режимі відеоконференції, взяла участь представник відповідача адвокат Абібулаєва Т.Г.

Так, ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено заяву АТ КБ «ПриватБанк» про продовження строку для подання відзиву до 20.07.2026, прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, з доданими до нього доказами, а також забезпечено право позивача, з 04.08.2026 протягом п`яти днів, надати відповідь на відзив.

Також, у судовому засіданні задоволено клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про витребування доказів.

Вирішуючи у судовому засіданні питання щодо прийняття до розгляду документу, поданого позивачем 30.07.2026, «Додаткові пояснення у справі. Нова редакція позовної заяви (уточнення)», позивач зазначила, що направила його копію відповідачу на електронну пошту. Водночас доказів такого направлення, зокрема копії вихідного електронного повідомлення, документа про його доставлення адресату, квитанції підсистеми «Електронний суд» або іншого підтвердження надсилання відповідачу копії заяви, позивач суду не надала.

Представник відповідача адвокат Абібулаєва Т.Г. у судовому засіданні повідомила, що АТ КБ «ПриватБанк» заяву позивача від 30.07.2026, не отримувало.

Так, у новій редакції позовної заяви (уточнення), позивач, посилаючись на ті самі обставини несанкціонованого доступу невстановлених осіб до її мобільного номера та банківських сервісів, просила суд: визнати незаконними операції зі списання коштів з кредитної картки, яка їй належить; стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь збитки у розмірі 20 000 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000 грн та покласти судовий збір на відповідача. Отже, у заяві від 30.07.2026, позивач замінила первісно заявлену вимогу про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» скасувати залишок заборгованості у сумі 20 000 грн вимогою про стягнення з відповідача 20 000 грн збитків.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши заяву

ОСОБА_1 від 30.07.2026, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, попри найменування поданого позивачем документа «додатковими поясненнями» та «новою редакцією позовної заяви (уточненням)», за своїм змістом він є письмовою заявою про зміну предмета позову в розумінні частини третьої статті 49 ЦПК України.

Частиною п`ятою статті 49 ЦПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

У разі неподання таких доказів суд не приймає відповідну заяву до розгляду та повертає її заявнику, про що зазначає в ухвалі.

Отже, обов`язок подати суду докази направлення іншому учаснику справи копії заяви про зміну предмета позову прямо передбачений процесуальним законом. Вказана вимога спрямована на забезпечення рівності сторін, змагальності судового процесу та реальної можливості відповідача завчасно ознайомитися зі зміненим предметом спору, підготувати заперечення й надати відповідні докази.

У переліку додатків до заяви від 30.07.2026 позивач зазначила «відправлення листа відповідачу через «Електронний суд». Проте, самого документа, який би підтверджував направлення та доставлення відповідачу копії заяви, суду не подано. Зокрема, матеріали справи не містять квитанції ЄСІТС про доставлення документа до зареєстрованого Електронного кабінету відповідача, копії електронного листа з відомостями про його адресата, дату, час та зміст відправлення, повідомлення про доставлення електронного листа або іншого належного підтвердження.

Відсутність такого доказу зафіксована також актом, складеним працівниками суду.

Пояснення позивача в судовому засіданні про направлення заяви на електронну пошту відповідача не можуть замінити передбачений частиною п`ятою статті 49 ЦПК України доказ направлення її копії іншому учаснику справи, оскільки з таких усних пояснень неможливо достовірно встановити зміст направленого документа, адресу одержувача, дату й час його надсилання, а також факт доставлення.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заперечила факт отримання Банком заяви позивача від 30.07.2026.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджено ні належне направлення відповідачу копії заяви про зміну предмета позову, ні фактичне отримання ним цієї заяви до початку судового засідання.

Положення частини п`ятої статті 49 ЦПК України мають імперативний характер та встановлюють спеціальний процесуальний наслідок неподання доказів направлення заяви іншим учасникам справи - неприйняття її до розгляду і повернення заявнику.

За таких обставин, заява позивача від 30.07.2026 - «Додаткові пояснення у справі. Нова редакція позовної заяви (уточнення)», яка за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову, не підлягає прийняттю до розгляду та має бути повернута позивачу.

При цьому суд не надає оцінки обґрунтованості змінених позовних вимог та не вирішує їх по суті, оскільки підставою для повернення заяви є виключно недотримання встановленого процесуальним законом порядку її подання.

Керуючись статтями 12, 13, 43, 49, 259261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.07.2026 - «Додаткові пояснення у справі. Нова редакція позовної заяви (уточнення)» у цивільній справі №363/3182/26 та повернути її позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 05.08.2026.

Суддя О.П. Лукач