Вирок № 138747923, 30.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/12910/25

№ провадження 1-кп/208/842/26

ВИРОК

Іменем України

30 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 захисника ОСОБА_7 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши справу кримінального провадження № 12025041160000945 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштований, неодружений, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 11.07.2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського, за ч.1 ст. 249 КК України до штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17 000 гривень,

який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 17.00 годині 09.07.2025 року, ОСОБА_6 разом з раніше знайомою йому ОСОБА_9 , перебував за місцем свого мешкання: в квартирі АДРЕСА_2 , що розташована в Заводському районі міста.

Під час перебування в квартирі, між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на ґрунті тривалих неприязних відносин стався конфлікт, в ході якого у останнього раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння потерпілій смерті.

Реалізовуючи зазначений умисел, ОСОБА_11 знаходячись навпроти ОСОБА_10 та утримуючи у своїй правій руці ніж, діючи цілеспрямовано, розуміючи, що шляхом завдання ним удару в тіло людини можливо позбавити її життя, передбачаючи такі наслідки і свідомо допускаючи їх настання, наніс потерпілій один удар ножем в область грудної клітки.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_10 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке призвело до розвитку гострої крововтрати, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя та в даному випадку викликали смерть потерпілої, яка настала на місці події, в період 17.00 18.00 годині 09.07.2025 року.

Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив суду наступне.

Тривалий час він проживав в квартирі співмешканки ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 . З загиблою, ОСОБА_13 , раніше знайомий. Відносини між ними були досить неприязними, що пов`язано з зловживанням нею спиртними напоями, вживанням наркотиків.

09.07.2025 року, разом з ОСОБА_14 знаходився вдома. Зранку, до них в гості прийшла ОСОБА_13 та попросила налити їй спиртного. ОСОБА_14 пригостила її горілкою. ОСОБА_15 попросила ще спиртного, і він сходивши в магазин, придбав горілку. Випивши спиртного, ОСОБА_15 почала конфліктувати з співмешканкою, намагалася її вдарити. Він заспокоїв ОСОБА_15 та вона пішла у своїх справах.

Близько 17.00 години, ОСОБА_15 повернулася до їх квартири. Вони з ОСОБА_16 знаходились в кімнаті квартири. ОСОБА_14 відпочивала на ліжку, а він сидів у кріслі. ОСОБА_15 знов почала конфліктувати, намагалася його вдарити. Підвівшись, на столі він побачив кухонний ніж, який взяв у руки, щоб його не схопила ОСОБА_15 . Остання продовжувала поводитись відносно нього агресивно. ОСОБА_17 сковороду та вдарила нею його по голові. В цей час, він тримаючи ніж у руці, наніс ОСОБА_15 один удар в груди. Після удару ОСОБА_15 впала на підлогу. Він звернувся до сусідки з проханням викликати працівників поліції, яких залишився чекати.

Щиро кається у скоєному та осуджує свою поведінку.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його сусідом. Між ним та обвинуваченим склалися добросусідські відносини, неприязних стосунків між ними не було. ОСОБА_11 зловживає алкогольними напоями, однак, за його спостереженнями, у стані сп`яніння зазвичай поводиться спокійно.

Загибла ОСОБА_13 , була його дружиною, систематично зловживала спиртним. Він неодноразово вживав заходів щодо її лікування від алкогольної залежності, однак вони не дали позитивного результату. Перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_15 могла поводитися агресивно та сама провокувати конфлікти.

Співмешканка обвинуваченого ОСОБА_12 , є родичкою загиблої дружини.

09.07.2025 року, він отримав повідомлення про смерть своєї дружини. Прибувши за адресою проживання ОСОБА_11 , він побачив тіло своєї дружини без ознак життя.

Згодом йому стало відомо, що тілесні ушкодження, від яких вона померла, заподіяні обвинуваченим. Зі слів ОСОБА_12 , між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 виник конфлікт, у ході якого обвинувачений взяв до рук ніж та завдав ним удар потерпілій.

Він не може пробачити обвинуваченому смерть своєї дружини, оскільки внаслідок її загибелі діти залишилися без матері. Просив суд призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду. Претензій матеріального характеру до ОСОБА_11 не має.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_19 її співмешканець. Спільно проживають близько 11 років. Мешкають в її квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_20 була її знайомою. ОСОБА_21 неприязно ставився до ОСОБА_15 , так як та зловживала спиртним, вживала наркотичні засоби.

09.07.2025 року, у післяобідній час, разом з ОСОБА_22 знаходилась вдома. До квартири прийшла ОСОБА_15 , після чого вони разом стали вживали алкогольні напої. На прохання ОСОБА_15 , ОСОБА_21 ходив в магазин за додатковим спиртним. Далі ОСОБА_15 пішла у своїх справах, та повернулась до них у квартиру близько 17 години. ОСОБА_15 знов стала просити придбати алкоголь. Вона перебувала в агресивному, неадекватному стані, висловлювалася на їх адресу нецензурною лайкою. В цей час вони перебували в кімнаті, де на столі лежав ніж. ОСОБА_15 схопивши ніж стала їй ним погрожувати. Захищаючи її, ОСОБА_21 вихопив ніж з рук ОСОБА_15 та викинув. ОСОБА_15 пішла на кухню, де взяла сковороду та зайшовши до кімнати, нанесла ОСОБА_11 один удар ззаду по голові. ОСОБА_21 пішов на кухню де взяв інший ніж, та в момент коли ОСОБА_15 намагалась пройти в спальню, ударив ним її в груди. ОСОБА_15 пройшла декілька кроків та впала.

Вона приймала участь у слідчому експерименті і підтверджує повідомлені обставини.

Під час судового розгляду судом досліджені наступні письмові докази:

- витяги з ЄРДР від 09.07.2025 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України, з фабулою, що 09.07.2025 р. надійшло повідомлення до Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що по вул. Звенигородській, 47-44, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході вжиття спиртних напоїв вчинив умисне вбивство гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом нанесення ножового поранення в область грудної клітки (т.2 а.с. 1);

- протокол огляду місця події та трупа від 09.07.2025 року, якими зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, описані виявлені на місці тілесні ушкодження на тілі загиблої, вилучені мікрочастки з правої та лівої руки трупу ОСОБА_9 ; змив на марлевий тампон змочений дистильованою водою з правої та лівої руки трупу ОСОБА_9 ; зрізи нігтьових пластин з її правої та лівої руки; вилучено фрагмент ковдри зі слідами РБК. В кухонній раковині виявлено та вилучено ніж кухонний з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, лезо з нашаруванням речовини бурого кольору на якому мається маркування «TRAMONTINA» З ручок дверей із зовнішньої та внутрішньої сторони зроблено змиви, виявлено та вилучено: 3 шт. липких стрічок зі слідами папілярних візерунків (т.2 а.с. 8-24);

-протокол огляду від 15.07.2025 року, відповідно до якого вилучені речі ОСОБА_9 : бюстгальтер чорного кольору; кофта ELLEN TRACY у чорно-білий принт; шорти чорного кольору ESPARANTO (т.2 а.с 104);

-протокол затримання ОСОБА_11 від 09.07.2025 року, відповідно до якого вилучено його одяг: футболку жовту з чорними полосами, штани джинсові сині, носки, туфлі чорни, коробок сирників (т. 2 а.с. 52-55), які є речовими доказами у справі (т.2 а.с. 56-57);

-висновок судово-медичної експертизи (цитологічна) № 3257/3527-БД від 11.08.2025 року, відповідно до якого встановлена група крові ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , за ізосерологічною системою АВО (т. 2 а.с. 142-144);

-висновок судово-медичної експертизи (імунологічна) № 3257/3531-БД від 12.08.2025 року, відповідно до якого на наданому на дослідження коробу з сірниками встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини.

Враховуючи отримані результати серологічного дослідження сліду крові та групову приналежність крові осіб, що проходять по справі, виявлений в сліді антиген А є групоспецифічним для крові ОСОБА_9 та ОСОБА_23 , походження крові в вказаному об`єкті не виключена за рахунок їх крові (т.2 а.с. 161-165);

-висновок судово-медичної експертизи (імунологічна) одягу ОСОБА_11 № 3257/3532-БД від 11.08.2025 року, згідно якого на парі туфель встановлено наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. Не виключена можливість походження крові як від потерпілої ОСОБА_10 , так і від ОСОБА_11 , як від кожного окремо, так і від обох разом (т.2 а.с. 146-150);

-висновок судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_9 від 09.07.2025 року, відповідно до якого причиною її смерті є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, яке призвело до розвитку гострої крововтрати, що підтверджується морфологічними даними (наявність колото-різаної рани грудної клітки, наявність в правій плевральній порожнині 1400 мл рідкої крові та згортків, наявність поранень серцевої сорочці та правого шлуночка серця, недокрів`я внутрішніх органів) та даними гістологічного дослідження.

При дослідженні трупу встановлено колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки справа в ділянці 7-го ребра по навколо грудинній лінії (рановий канал йде з переду назад, декілька зверху вниз, декілька справа на ліво, та проникає у грудну порожнину на глибину близько 10см, з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пристінкової плеври, серцевої сорочки та проникає в порожнину правого шлуночка серця де і закінчується; в правій плевральній порожнині 1400 мл рідкої крові та згортків, недокрів`я внутрішніх органів, яка утворилась від дії колюче-ріжучего предмета, незадовго до настання смерті та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавши смерть (п. п. 2.1.3. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року); садно на лобі в центрі з переходом на перенісся відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п. п. 2.3.5. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, або при ударі о такий, незадовго до настання смерті та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не знаходяться.

При судово-токсикологічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_9 , 1980 р.н., виявлений етиловий спирт у концентрації 2,91 %о, що за життя відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

Якихось тяжких захворювань при дослідженні трупу не знайдено.

Враховуючи стан трупних явищ під час огляду трупу на місці події «... Шкіряні покрови прохолодні на відкритих ділянках, теплі під одягом. Трупне заклякання відсутнє. Трупні плями ... зникають та відновлюють свій колір через 5-6 секунд (18:47). Ознаки гниття не виражені...» та під час дослідження трупа в морзі «...Трупні плями бліднуть та відновлюють свій колір через 9-12 хвилин (09:15 годин 10.07.2025 року)....», експерт вважає, що смерть її настала близько 15 16 годин до моменту дослідження трупу в морзі, що може відповідати проміжку часу між 17 та 18 годинами 09.07.2025 року (т.2 а.с. 42-45);

-висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6 № 787-Е, відповідно до якого у нього виявленні ушкодження у вигляді саден та синця на голові, саден на тулубі, садна на шиї, саден на правій верхній кінцівці відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, MO3 України від 17.01.1995 року)

Ушкодження виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, що володіли обмеженою, не виключено, загостреною контактуючою поверхнею. Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, експерт вважає давність їх утворення: саден та синця в лобній ділянці голови ліворуч, садна на нижній повіці лівого ока близько доби на момент огляду; давність утворення інших саден на голові, саден на правій верхній кінцівці, саден на спині більше 4-6-ти діб на момент огляду(т.2 а.с. 83-84);

-протокол огляду вилученого ножа від 18.09.2025 року, відповідно до якого клинок його виготовлений із сріблясто-білого металу, складається з леза, вістря, обуха та п`яти. На лівій боковій поверхні клинка ззаду угорі мається напис фірми виробника «TRAMONTINA» Клинок ножа в передній його частині декілька зігнутий праворуч. Рукоятка ножа фасонна, виготовлена з деревини коричневого кольору з вставленим в неї хвостиком клинка та скріплених між собою двома металевими заклепками. На поверхнях клинка ножа маються накладання засохлої речовини буро-коричневого кольору схожої на засохлу кров.

Свідок ОСОБА_18 зазначає, що предметом огляду є ніж, який перебував у неї в побутовому користуванні у кв. АДРЕСА_2 . Цим ножем міг користуватися її співмешканець ОСОБА_6 . Сама вона цим ножем не користувалася (т.2 а.с. 212-216);

-протокол огляду ножа від 19.09.2025 року, відповідно до якого зафіксовані його індивідуальні ознаки. На поверхнях клинка ножа маються накладання засохлої речовини буро-коричневого кольору схожої на засохлу кров.

ОСОБА_11 зазначає, що предметом огляду є ніж, який перебував нього в побутовому користуванні у кв. АДРЕСА_2 . Цим ножем він наніс ОСОБА_9 удар в область грудей (т.2 а.с. 217-222);

-висновок судово-медичної (цитологічної) експертизи № 3257/3530-БД від 14.08.2025 року, відповідно до якого на клинку ножа, наданого на дослідження, встановлена наявність крові. При дослідженні слідів крові на клинку ножа визначений гемоглобін людини. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа належить особі жіночої генетичної статі. Враховуючи результати цитологічних та серологічних досліджень і групові характеристики крові осіб, що проходять по даному кримінальному впровадженню, можливо висловитися, що сліди крові на клинку ножа, могли походити від ОСОБА_9 , не могли походити від ОСОБА_11 (т.2 а.с. 152-155);

-висновок судово-криміналістичної експертизи № 550МК від 15.08.2025 року, відповідно до якого пошкодження на шматку шкіри з грудної клітки від трупа ОСОБА_9 , є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колюче-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 22.,7 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,0-1,2 мм (т.2. а.с. 173-175);

-висновок судово-криміналістичної експертизи № 651МК від 28.08.2025 року, відповідно до якого пошкодження на шматку шкіри з грудної клітки від трупа ОСОБА_9 , могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа (т.2. а.с. 177-181);

-висновок судово-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-25/35108-ТР від 05.09.2025 року, відповідно до якого на передній поверхні кофти ОСОБА_9 , наявне одне наскрізне колото-різане пошкодження, яке розташоване на відстані 325 мм від нижнього краю кофти та 230 мм від правого бічного шва. Колото-різане пошкодження на поверхні кофти утворене предметом, що має клинок з вістрям, обухом та лезом. Дане пошкодження для ідентифікації слідоутворюючого об`єкту непридатне(т.2. а.с. 207-211);

-протокол проведення слідчого експерименту від 10.07.2025 року за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до якого він розповів та пояснив обставини, які відбувалися 09.07.2025 року, за адресою: АДРЕСА_3 .

09.07.2025 року, о 07.00 год., перебував за адресою його мешкання та співмешканки ОСОБА_18 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , коли прийшла ОСОБА_15 . З нею давно знайомі, мати співмешканки була опікуном ОСОБА_15 . ОСОБА_15 попросила випити горілки, а після того як її вжила, попросила ще. Він пішов у магазин де придбав пляшку. Повернувшись з магазину, віддав горілку ОСОБА_15 та вона її розпивала. Приблизно об 11.00 годині ОСОБА_15 почала словесно ображати ОСОБА_18 та навіть хотіла вдарити. Він захистив співмешканку та ОСОБА_15 пішла з квартири.

Приблизно о 16.30 годині цього ж дня, ОСОБА_15 знову повернулась до них в квартиру. Почала погрожувати, вдарила його два рази. Це відбувалось у вітальній кімнаті квартири. В цій кімнаті знаходилась ОСОБА_18 , яка лежала на дивані, а він сидів у кріслі. ОСОБА_15 стояла біля вхідних дверей до вітальні. Він встав, відійшов у бік стола та побачив на столі ніж, з коричневою рукояткою. Взяв ніж у руку, бо подумав, що ОСОБА_15 може схопити цей ніж та вдарити його. Повернувся до ОСОБА_15 та побачив, що остання хоче його вдарити. В цей момент хотів вдарити ОСОБА_15 по щоці, щоб вона прийшла в себе та в подальшому вигнати її з квартири. Він забув, що у нього в правій руці знаходиться ніж.

Показав, як цією рукою, в якій був ніж, наніс ОСОБА_15 удар, після якого вона впала. Зрозумів, що ОСОБА_15 не дихає, не подає ознак життя. Він не хотів її вбивати, але було видно, що удар смертельний. Далі, він звернувся до ОСОБА_18 , щоб та викликала поліцію та поклавши ніж чекав на правоохоронців. Після приїзду поліції видав ніж співробітникам поліції.

За допомогою статиста відтворив наведені події та обставини.

Ніж серед інших ножів впізнав, оскільки його сам робив. Тиск, примус з боку працівників поліції не чинився. Кається у скоєному. (т.2 а.с. 94-99);

-висновок судово-медичної експертизи від 25.0.82025 року, відповідно до якого тілесні ушкодження у ОСОБА_24 , могли виникнути при механізмі вказаному підозрюваним ОСОБА_6 у слідчому експерименті від 10.07.2025 р. Враховуючи, що потерпілій було спричинено колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням серця, вважаю що вона могла спричиняти активні дії, пересуватись, в короткий проміжок часу, який вимірюється секундами десятками секунд (т.2 а.с 102);

-протокол проведення слідчого експерименту від 15.07.2025 року за участю свідка ОСОБА_18 , відповідно до якого вона пояснила та показала наступне.

До квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , де вона мешкала разом з ОСОБА_19 , приблизно о 09 годині 09.07.2025 року, прийшла ОСОБА_9 , яка приходиться є сестрою її покійної невістки. ОСОБА_11 недолюблював ОСОБА_15 , оскільки та вела поганий спосіб життя. Раніше ОСОБА_11 казав, навіть коли ОСОБА_15 біла відсутня, що він її уб`є. ОСОБА_15 до неї приходила не часто.

ОСОБА_15 запитала, чи немає у неї чогось похмелитись. Припускає, що ОСОБА_15 перебувала у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_19 , з яким вона спільно проживають 11 років у цивільному шлюбі, налив ОСОБА_15 . Далі, ОСОБА_11 купив ще горілки, яку вони стали вживати разом. ОСОБА_11 почав висловлювати ОСОБА_15 , що вона пиячить, не дивиться за дітьми, почав її ображати словесно. ОСОБА_15 встала з крісла та обізвала ОСОБА_11 поганим словом. ОСОБА_21 встав та висловився: «щас я тебе покажу» та пішов на кухню.

По характерному звуку зрозуміла, що ОСОБА_11 взяв ніж з раковини. ОСОБА_15 стояла у дверному проході кімнати, коли ОСОБА_11 виходив з кухні. Не бачила, як ОСОБА_11 тримає ніж у ріці, адже він стояв спиною до неї. Почула, як ОСОБА_15 сказала ОСОБА_11 у цей момент: «Что ты делаешь?», і вона зрозуміла, що ОСОБА_21 вдарив ту ножем. ОСОБА_15 підійшла до столу, який знаходиться у кімнаті, сказала, що їй зле, потім пішла у бік виходу з кімнати, де лягла на порозі дверного проходу.

Побачила, що у ОСОБА_15 йде кров та сказала ОСОБА_11 , що він вбив ОСОБА_15 . Кров у ОСОБА_15 побачила в області грудної клітки, на лівій стороні. Прокол був один. ОСОБА_11 сів у крісло та сказав: «Тепер Вітя поживе з дітьми без неї»

В руках у ОСОБА_11 нічого не було. Куди він подів ніж одразу після удару, не бачила. ОСОБА_11 викликав поліцію, а разом з поліцією приїздить і швидка.

Весь конфлікт відбувався протягом 5 хвилин (т.2 а.с 111-114)

За висновком судово-психіатричної експертизи № 363-К від 21.08.2025 року, ОСОБА_6 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.

Зазначений висновок підтверджується анамнестичними відомостями, матеріалами кримінального провадження, результатами даного психіатричного обстеження про тривале зловживання іспитованим спиртними напоями, наявність потягу до них, високу толерантність до спиртного, втрачені захисні рефлекси, втрачений ситуаційний та кількісний контроль, сформований абстинентний синдром; про формування протягом життя так званого «алкогольного» характеру: прояв нестриманості, роздратованості, дратівливості, применшення свого пияцтва, зниження рівня особистості, наростання соціальної невлаштованості.

Відзначені особливості психіки іспитованого виражені не настільки значною мірою, не супроводжуються хворобливими порушеннями пам`яті, мислення, критичних здібностей, психотичною симптоматикою і не позбавляли його можливості в період інкримінованого йому діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований виявляв правильне орієнтування в навколишньому й особах, певну послідовність цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці й висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень психічної діяльності. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с. 132-134)

Під час закінчення судового розгляду, обвинувачений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному. Просив його суворо не карати та визначити мінімальну міру покарання.

Мотиви суду при прийняті рішення.

Визнання обвинуваченим своєї вини не позбавляє суд від обов`язку всебічно, повно і неупереджено перевірити всі обставини кримінального провадження. Відповідно до статті 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, навіть якщо особа повністю визнає провину.

Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В основу обвинувального вироку можуть бути покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності

Дата, час та місце події встановлена дослідженими доказами: протоколами слідчих дій, висновками експертиз, поясненнями потерпілого, свідка та обвинуваченого.

Заподіяння смерті ОСОБА_10 внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, час настання смерті, підтверджується поясненнями обвинуваченого, свідка, слідчими експериментами, висновками експертиз.

Заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень саме обвинуваченим, окрім його пояснень підтверджується показаннями свідка ОСОБА_16 , слідчим експериментом з нею, як окремими доказом слідчим експериментом з ОСОБА_11 , показаннями потерпілого ОСОБА_25 , висновком судово-медичної експертизи обвинуваченого, яким встановлена відсутність у нього будь-яких відкритих ран, висновками судових експертиз щодо слідів крові потерпілої на взутті та речах обвинуваченого.

Як вбачається з викладеного, наведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, вони доповнюють один одного в своїй сукупності і взаємозв`язку, ніким не оспорюються.

Дотримуючись вимог процесуального закону, суд першочергово перевірив позицію ОСОБА_11 , наведену ним в слідчому експерименті, про те, що він не мав умислу на заподіяння потерпілій тілесного ушкодження, а заподіяння удару ножем в груди відбулось випадково, коли він утримуючи його в руці мав намір дати ОСОБА_10 ляпаса.

Висновок судово-медичної експертизи не виключає можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 за обставин, вказаних ОСОБА_11 у слідчому експерименті, але це стосується виключно механізму їх заподіяння, та не має жодного відношення до суб`єктивної сторони самого діяння (т.2 а.с 102)

Показання підозрюваного, обвинуваченого та формування захисної позиції, є для нього стратегічно і життєво важливими, є правом на власний розсуд формувати та представляти лінію свого захисту.

Перевіряючи цю версію, суд зазначає, що під час судового розгляду, свідок ОСОБА_16 пояснила наступне:

« ОСОБА_15 пішла на кухню, де взяла сковороду та зайшовши до кімнати, нанесла ОСОБА_11 один удар ззаду по голові. ОСОБА_21 пішов на кухню де взяв інший ніж, та в момент коли ОСОБА_15 намагалась пройти в спальню, ударив ним її в груди. ОСОБА_15 пройшла декілька кроків та впала.

Вона приймала участь у слідчому експерименті і підтверджує повідомлені обставини»

Перед допитом, свідок попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань та приведена судом до присяги.

Відповідно до дослідженого судом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_16 , остання показала наступне:

« ОСОБА_21 встав та висловився: «Щас я тебе покажу» та пішов на кухню.

По характерному звуку зрозуміла, що ОСОБА_11 взяв ніж з раковини. ОСОБА_15 стояла у дверному проході кімнати, коли ОСОБА_11 виходив з кухні. Не бачила, як ОСОБА_11 тримає ніж у ріці, адже він стояв спиною до неї. Почула, як ОСОБА_15 сказала ОСОБА_11 у цей момент: «Что ты делаешь?», і вона зрозуміла, що ОСОБА_21 вдарив ту ножем

Побачила, що у ОСОБА_15 йде кров та сказала ОСОБА_11 , що він вбив ОСОБА_15 . Кров у ОСОБА_15 побачила в області грудної клітки, на лівій стороні. Прокол був один. ОСОБА_11 сів у крісло та сказав: «Тепер Вітя поживе з дітьми без неї»

Будь-яких підстав оговорювати свідком ОСОБА_16 обвинуваченого ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Наведені докази будучі окремими, самостійними, підтверджують і доповнюють один одного, будь-яких суперечностей між ними не має, що підтверджує їх допустимість та істинність.

Під час судового розгляду ОСОБА_11 не заперечуючи факт умисного заподіяння ОСОБА_10 тілесного ушкодження, навів суду іншу лінію захисту, та заявив численні клопотання про кваліфікацію його дій як вбивство при перевищенні ним меж необхідної оборони, від протиправних вчинків потерпілої.

Перевіряючи цю версію захисту, суд керується правовими позиціями окресленими в Постанові ВС від 03 лютого 2022 року (справа 308/2231/18), згідно яких:

«Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах»

Під час події злочину, потерпіла ОСОБА_10 - особа жіночої статі, знаходилась у стані сильного алкогольного сп`яніння (т.2 а.с. 44)

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_11 , у нього виявлені садна та синці в лобній ділянці голови ліворуч, садна на нижній повіці лівого ока, які відповідають заподіянням часу вчинення злочину (т.2 а.с. 83-84);

Здійснюючи порівняльний аналіз можливого акту суспільно небезпечного посягання на обвинуваченого, здійсненого ним акту захисту, судом не встановлено достатніх підстав вважати, що співвідношення будь-якого фізичного посягання загиблої на ОСОБА_11 , відповідало б небезпечності наступного заподіяння їй удару ножем в груди.

Повертаючись до показань свідка ОСОБА_16 в суді, її показань на слідчому експерименті, суд відзначає, що вони свідчать про бажання ОСОБА_11 саме спричинити ОСОБА_10 шкоду, тобто розправитися з нею.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд вважає, що єдиною розумною та доведеною на підставі належних та допустимих доказів, є саме версія подій викладена в обвинувальному акті.

Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і ОСОБА_11 поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття під час закінчення судового слідства та осуд своєї поведінки.

Обставин, яка обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду покарання, суд зазначає, що злочин передбачений ст. 115 КК України карається безальтернативним покаранням у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно статті 65 КК при призначенні покарання суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання, яке є по суті другорядним.

Правова система держави має забезпечувати баланс між суворістю та м`якістю заходів реагування на порушення кримінально-правових заборон і покарання, яке призначається особі, має бути справедливим.

Повноваження суду надані державою та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»

Вирішуючи питання призначення обвинуваченому міри покарання, суд враховує характер вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, є судимою особою, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, враховує обставини які пом`якшують покарання, відсутність обставин які його обтяжують.

З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, позицію обвинувачення та потерпілої сторони, суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді 8 років позбавлення волі, є законним, справедливим та достатнім для подальшого його виправлення та попередження вчиненням нового злочину.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 11.07.2025 року, більш суворим покарання за теперішнім вироком, остаточно призначати ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України, початок строку відбуття призначеного ОСОБА_6 покарання, рахувати з моменту його попереднього ув`язнення, з 09.07.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз в загальній сумі 4 902,07 гривень.

Речові докази по справі мікрочастки з рук загиблої ОСОБА_9 зрізи її нігтьових пластин, змив з рук, фрагменти ковдри з речовиною РБК, змиви РБК, ніж кухонний з дерев`яною рукояткою коричневого кольору з маркуванням «TRAMONtina», липкі стрічки зі слідами папілярних візерунків, футболка жовтого кольору, штани джинсові синього кольору, туфлі чорного кольору, коробок сірників, відтиски пальців рук та долонь, бюстгальтер чорного кольору, кофта «ELLEN TRACY», шорти чорного кольору «ESPARANTO», які знаходиться в камері схову речових доказів Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, знявши арешт - знищити.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити раніше обраний тримання під вартою.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1