Рішення № 138747172, 05.08.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/561/26

Єдиний унікальний №733/854/26

Рішення

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін(письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1925032 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором G5027 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», на умовах фінансового кредиту. За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 4000 грн строком на 29 календарних днів на умовах терміновості, повернення та платності, сплатити відсотки 1,90 % від суми кредиту в день. Але відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 14 324 грн, з яких: 4 000 грн прострочена заборгованість за основною сумою боргу та 10 324 грн - прострочена заборгованість за відсотками. В подальшому 01 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "ВЕРОНА" та ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, за умовами якого ТОВ "ФК " ВЕРОНА " передало (відступило) ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" право вимоги відносно боржників ТОВ "ФК "Верона", в тому числі відносно боржника - відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1925032 від 07 липня 2021 року. Внаслідок цього позивач ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в розмірі 14 324 грн. Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 02 червня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 38-39).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Жодна із сторін клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляла.

22 червня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача подана заява про розподіл/відшкодування судових витрат, а саме: витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13 000 грн (а.с. 45-46).

03 липня 2026 року від представника відповідача адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вважають позовну заяву безпідставною та просять відмовити в її задоволенні, не погоджуючись із нарахуванням відсотків, які є протиправними та завищеними, так як кредитний договір № 1925032 був укладений 07 липня 2021 року, та у разі застосування стандартної ставки 1,90 % за день, враховуючи строк кредиту - 29 днів (з 07.07.2021 року по 04.08.2021 року), сума нарахованих відсотків становить 2 204 грн. Натомість позивачем було нараховано відсотки по договору за межами строку вказаного вище договору в розмірі 10 324 грн. Окрім цього, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн є завищеними і не являються співмірними і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги Також у зв`язку з тим, що ознайомився із матеріалами справи та ухвалою про відкриття провадження лише 01 липня 2026 року, з об`єктивних причин не зміг подати відзив вчасно, а тому просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 59-61).

30 липня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких вказано, що Відповідно до кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 4000,00 грн; строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів, а саме: з 07.07.2021 року по 04.08.2021 року включно; процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту в день. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту. Сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим). В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Тобто, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування.Згідно детального розрахунку заборгованості за укладеним кредитним договором проценти були нараховані за період з 07.07.2021 року по 13.10.2021 року. Також заперечення відповідача щодо недоведеності понесених витрат за надання правової допомоги є безпідставними, оскільки позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом установлено, що 07 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1925032 шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором G5027 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»(а.с. 8-9,10-15).

Відповідач не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 14 324 грн, з яких: 4 000 грн прострочена

заборгованість за основною сумою боргу та 10 324 грн - прострочена заборгованість за відсотками, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором № 1925032 (а.с. 16) та розрахунком заборгованості, наданих ТОВ «ФК «ВЕРОНА» (а.с. 71-73).

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 1925032 від 07 липня 2021 року, ідентифікований товариством (а.с. 18).

Відповідач не спростував факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів.

Таким чином, судом достовірно встановлено факт порушення зобов`язання за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів.

01 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "ВЕРОНА" та ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, за умовами якого ТОВ "ФК " ВЕРОНА " передало (відступило) ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" право вимоги відносно боржників ТОВ "ФК "Верона", в тому числі відносно боржника - відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1925032 від 07 липня 2021 року (а.с. 19-20).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, до ТОВ "ФК Айкон Дебт Коллекшн" перейшло право грошової вимоги у тому числі і щодо заборгованості ОСОБА_1 за договором № 1925032 від 07 липня 2021 року в розмірі 14 324 грн, з яких: 4 000 грн прострочена заборгованість за основною сумою боргу та 10 324 грн - прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 17).

З досліджених доказів судом установлено, що після укладення 01 грудня 2023 року договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 позивачем не здійснено жодних додаткових нарахувань відповідачеві.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається, а ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Норми ст. 625 ЦК України вказують, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонамиу договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно договору № 1925032 від 07 липня 2021 року строк кредитування 29 днів.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9 % від суми кредиту в день.

За умов що склалися відбулася автопролонгація кредитного договору відповідно до наступних пунктів:

9.4.3. Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом

до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах:

9.4.3.1. Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;

9.4.3.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

З наданої позивачем виписки з особового рахунку судом установлено, що відповідачеві нараховані відсотки за 29 днів за процентною ставкою 1,90 % на день, що відповідає 2 204 грн (4 000 грн х 1,90 %/день х 29 днів=2 204 грн).

Таким чином, у межах обумовленого сторонами строку кредитування (29 днів) сума відсотків за кредитом становить 2 204 грн.

У той же час, первісним кредитором нараховані відповідачеві прострочені відсотки за кредитом у сумі 8 120 грн за ставкою 2,90 % на день за 70 днів, до 13.10.2021 року (4 000 грн х 2,90 %/день х 70 днів = 8 120 грн).

Доказів спростування суми нарахованого боргу, належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунку відповідач на час розгляду справи суду не надав, тому, враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві представником позивача було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

За умовами частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем укладено договір про надання правничої допомоги № 09/07/2025-01 від 09.07.2025 року (а.с. 21) та додаткову угоду № 1 від 20.01.2026 року до договору № 09/07/2025-01 від 09.07.2025 року (а.с. 23). Також додано свідоцтво адвоката Пархомчука С. В. (а.с. 28), акт про отримання правової допомоги від 15.06.2026 року на суму 13 000,00 грн (а.с. 48 на звороті), відповідний рахунок і платіжну інструкцію № 2855 від 15.06.2026 року (а.с. 47).

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт

(наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в такій категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, участі в судових засіданнях адвокат не приймав, а також беручи до уваги заперечення відповідача щодо завищення розміру витрат за надання правової допомоги, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у даній справі.

Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн (а.с.6).

Керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1079, 1080, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263?264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 1925032 від 07 липня 2021 року в розмірі 14 324 (чотирнадцять тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок, судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати за надання правової допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього 19 986 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», місце розташування: м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко