Рішення № 138747012, 04.08.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4245/26

Провадження №2/592/1694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого-судді Онайка Р.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

Позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №514559 від 16.02.2021 у розмірі 17330,47 грн, яка складається з:

-заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 11000,16 грн;

-заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 6323,08 грн;

-3 відсотків річних у розмірі 7,23 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 16.02.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем був укладений кредитний договір №514559, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 12500 грн на строк 365 днів. 26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №26-11/2021/13, відповідно до якого на користь останнього було відступлено право вимоги за зазначеним кредитним договором. В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» згідно з договором про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023. Відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав внаслідок чого утворилася заборгованість, тож з метою захисту своїх прав як нового кредитора позивач звертається до суду з зазначеним позов

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позову, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи у відповідності до ст.128 ЦПК України, відзив на позов не надав, клопотань про продовження процесуальних строків для подання відзиву від нього не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Так, 16.02.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №514559, відповідно до умов якого сума кредиту 12500,00 грн, строк кредиту 365 днів, процентна ставка фіксована, за перший день користування кредитом 25 процентів в день, за всі наступні, починаючи з другого 85 процентів річних,

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е276.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором №514559, яка станом на 10.01.2023 складає 17330,47 грн.

26.11.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №26-11/2021/13, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.11.2021 до договору відступлення прав вимоги №26-11/2021/13, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №514559 від 16.02.2021 на загальну суму 15222,67 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.32-37).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №514559 від 16.02.2021 на загальну суму 17330,47 грн.

З проведеного позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору №514559 вбачається, що станом на 10.01.2023 сума заборгованості становить 17330,47 грн, яка складається з: 11000,16 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6323,08 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 7,23 грн нараховані 3 % річних.

Правильність розрахунків заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростована.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладений між фінансовою установою та відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідні відомості зазначені безпосередньо у кредитному договорі, а саме відомості щодо ідентифікації клієнта та інформацію про одноразовий ідентифікатор.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем 16.02.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Договір №514559.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказане підтверджує, що ТОВ «Коллект Центр» правомірно, у передбачений законом спосіб і формі, на підставі договору факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №514559.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором №514559 не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 17330,47 грн, яка за встановлених судом обставин та у відповідності до чинного законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Відтак, відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані документи: договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги №1984 від 01.01.2026; витяг з акту №18 про надання юридичної допомоги від 31.01.2026.

У постанові від 22 травня 2024 року № 754/8750/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, типовість справи для позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №514559 від 16.02.2021 у розмірі 17330,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у розмірі 3662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - м. Київ вул. Мечнікова, 3 офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1

Суддя Роман ОНАЙКО