Ухвала суду № 138746953, 05.08.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1371/26

Номер провадження 2/573/807/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

До Білопільського районного суду Сумської області через систему «Електронний суд» надійшла зазначена вище позовна заява.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

30.07.2026 від представника позивача ТОВ «есі Білопілля» надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: посилаючись на законодавчі обмеження позивач просить витребувати з державної податкової служби РНОКПП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Ознайомившись із клопотанням, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Положеннями ч. 1 ст. 84ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст.84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.

Суд звертає увагу, що згідно із вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи завдання цивільного судочинства та спрямованість судового розгляду на повне і всебічне встановлення обставин справи, суд вважає неможливим і передчасним задоволення клопотання позивача про витребування доказів а саме витребування РНОКПП з Державної податкової служби.

Позивач у своєму клопотанні просить суд витребувати РНОКПП відповідача, при цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 76 ЦПК України, РНОКПП не є доказом в розумінні ст. 76 ЦПК України, а є відомостями, які позивач має зазначити, у разі їх наявності, у позовній заяві, зміст якої визначено ст. 175 ЦПК України та які суд має зазначити у резолютивній частині рішення.

В порядку ч. 6, 8 ст.187 ЦПК України судом зроблено запит до Білопільської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача 2 ОСОБА_2 , відповідача 3 - ОСОБА_3 , відповідача 4 - ОСОБА_4 .

Із інформації Білопільської міської ради встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зняті з реєстрації за вищевказаною адресою 05.10.2017 року, іншими даними для встановлення місця реєстрації останніх осіб, суд не володіє і позивачем не надано.

Крім цього, відповідно до інформації Білопільської міської ради від 03.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що сторони можуть мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 37 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів до моменту прийняття рішення суддею про відкриття провадження у справі чи відмову у його відкритті.

Згідно ч.ч.2,3 ст.127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно продовжити раніше наданий процесуальний строк на усунення недоліків на 10 днів.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення

Керуючись, ст.ст. 76, 77, 83, 84, ст. 175, 177, 185, 247, 353 ЦПК Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «есі Білопілля» про витребування з Державної податкової служби РНОКПП Третякової Наталії Степанівни та ОСОБА_2 відмовити.

Продовжити позивачу строк, наданий ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 27 липня 2026 року про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «есі БІЛОПІЛЛЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, для усунення недоліків, на 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ЧЕРКАШИНА М.С.