Рішення № 138746133, 03.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3788/26

Провадження №2/333/3749/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді Круглікової А.В.,

при секретарі судового засідання Єрмоленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ: 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3

до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (надалі - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 19.01.2022 № 74485952 в сумі 35 361,70 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що на виконання вказаного договору відповідач отримала кредит від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в сумі 18 000 грн. строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою 1,99% в день. Право вимоги за вказаним договором позивач отримав на підставі укладеного договору факторингу від 05.12.2025 № 05/12/25-01. Як вказує позивач, відповідачка прийняті на себе зобов`язання за вказаним вище договором не виконала, внаслідок чого, за останньою обліковується заборгованість. Враховуючи добровільну не сплату відповідачем заборгованості, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити.

Відповідачка судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, надала письмові пояснення, за змістом яких вважає, що справа не є складною, а тому заявлені витрати на правничу допомогу є явно завищеними. У зв`язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову та витрат на правничу допомогу, а також розглянути справу за її відсутності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, 19.01.2022 року ОСОБА_1 укладено з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію») договір позики № 74485952, на виконання умов якого відповідач отримала кредит шляхом переказу на картковий рахунок в сумі 18 000 грн., зі строком користування кредитом - 30 днів та базовою процентною ставкою (фіксованою) 1,99% в день та зі зниженою процентною ставкою - 0,6965% в день.

Факт укладення вказаного вище договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 18 000 грн. на виконання його умов не заперечувався відповідачкою в ході розгляду цієї справи.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги за вказаним вище договором позики № 74485952 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» отримало на підставі договору факторингу № 05/12/25-01.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, що відповідач прийняті на себе зобов`язання зі сплати основного боргу по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого за останньою обліковується заборгованість за наведеним вище договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за договором позики від 19.01.2022 № 74485952 в сумі 18 000 грн. основного боргу та 17 361,70 грн. нарахованих відсотків за користування позикою, що нараховані за період з 20.01.2022 по 19.05.2022.

Факт наявності наведеної вище заборгованості по сумі основного боргу в розмірі 18 000 грн. за наведеним вище договором підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й визнаний відповідачем повністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 18 000 грн, яка виникла за договором позики від 19.01.2022 № 74485952 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, розглянувши вимоги позивача про стягнення 17 361,70 грн. нарахованих відсотків за користування позикою за період з 20.01.2022 по 19.05.2022, суд виходить з наступного.

Як встановлено вище судом, згідно з п. 2.2 договору, строк позики становить 30 днів.

Пунктом 3 договору позики сторони узгодили, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу,сплати процентів за користування кредитом (…) за формою, наведеної в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Вбачається, що загальний розмір процентів по договору позики в сумі 3 761,10 грн., які нараховуються в межах строку договору, тобто за 30 днів позики та із заниженою процентною ставкою 0,6965% вдень, сторони узгодили в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до договору позики.

Згідно з поданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що заявлена до стягнення сума відсотків за користування кредитом в розмірі 17 372,70 грн. складається із суми заниженої (акційної процентної ставки) 0,697% та базової процентної ставки 1,990%.

Водночас, п. 2.3. договору позики містить базову процентну ставку 1,99%, занижену процентну ставку - 0,6965% в день, процентну ставку за понадстрокове користування позикою 2,70%.

Суд зауважує, що умови кредитного договору повинні бути чіткими та зрозумілими, а нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами фінансових послуг тлумачаться на користь споживача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми процентів за користування кредитом, нарахованих за визначений умовами договору строк кредитування та орієнтовний строк повернення кредиту, тобто за 30 днів, що становить 3 761,10 грн.

Нарахування відсотків поза межами строку договору позики не відповідає фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності і розумності.

Судом враховано при розгляді цієї справи, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Вимог щодо нарахування процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України у позові не заявлено.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, який підлягає стягненню з відповідача складає 3 761,10 грн.

У задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення відсотків за користування позикою судом відмовляється у зв`язку з безпідставністю.

Також, розглянувши вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Ю.О., копію акту прийому-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, копію витягу з акту №9-ДІЛ від 25.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579942740.1., ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Відповідачка у своїх письмових пояснення вказує на значно завищену суму витрат на професійну правничу допомогу, яку заявляє позивач.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4 500 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розміру до 2000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, судом покладаються на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 1 230,77 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 638,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. суми основного боргу, 3 761 (три тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 10 коп. відсотків за користування кредитом, 1 638 (одну тисячу шістсот тридцять вісім) грн. 40 коп. судового збору та 1 230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 77 коп. витрат на правничу допомогу адвоката.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова