Рішення № 138745534, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5844/25

Провадження № 2-др/638/114/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пухно М. С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача адвоката Розумовського Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди,-

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди, за результатами судового розгляду 21.07.2026 року було ухвалено рішення, яким позовні вимоги позивачів задоволено частково.

23.07.2026 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Розумовського О.С. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного закладу освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 54 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 21.07.2026 позовну заяву позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Приватний заклад освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800), оформлений листом № 51 від 07 лютого 2025 року по односторонньому достроковому розірванню Договору № 7L20240701/3 про надання освітніх послуг від 01 липня 2024 року, укладеного між Приватним закладом освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) та ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). У задоволенні вимоги про стягнення з Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) на користь ОСОБА_2 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) моральної шкоди у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн відмовлено. Стягнуто з Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Оскільки, ОСОБА_1 не зміг прибути на судове засідання 14 липня 2026 року та подати до суду документи про витрати на професійну правничу допомогу, того ж дня у судовому засідання було повідомлено суд та сторони судового процесу про те, що у разі задоволення позову повністю або частково будуть подані витрати на професійну допомогу протягом 5 дні з дня винесення судового рішення.

На виконання договору про надання правничої допомоги № 19-02/25-1 від 19.02.2025 року та Додаткової угоди № 1 від 10.04.2025 року до договору № 19-02/25-1 про надання правової допомоги Адвокатом витрачено загалом 18 (вісімнадцять) годин. У відповідності до пункту 4.1 Договору про надання правничої допомоги № 19-02/25-1 від 19.02.2025 року та Додаткової угоди № 1 від 10.04.2025 року до договору № 03-03/25 про надання правової допомоги та п. 6 Акту загальна вартість професійної правничої допомоги за цим актом складає 54000,00 грн (п`ятдесят чотири тисячі гривень 00 копійок). Підписанням акту від 22 липня 2026 року сторони підтверджують повне та належне виконання робіт згідно договору про надання правничої допомоги № 19-02/25-1 від 19.02.2025 року та Додаткової угоди № 1 від 10.04.2025 року до договору № 03-03/25 про надання правової допомоги. Оплату здійснено у повному обсязі за надання таких послуг. Зауважень з приводу кількості та якості немає. При поданні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 638/5844/25, представник позивача адвокатом Розумовським О.С. надав до суду ордер серії АХ № 1241131 від 15.06.2025; ордер серії АХ № 1241130 від 15.06.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності серії ДН № 5057 від 30.05.2018; копію договору № 19-02/25-1 про надання правової допомоги від 19.02.2025 року; Акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 22.07.2026 року; Додаткову угоду № 1 від 10 квітня 2025 року до договору № 19-02/25-1 про надання правової допомоги від 19 лютого 2025 року.

28.07.2026 від представника відповідача Леонової Т.О. надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з якого вбачається, що ПЗО "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини. По-перше, згідно із заявою адвокат просить стягнути з відповідача суму у розмірі 54 000,00 грн., тобто вартість повного обсягу наданої відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт/послуг від 22.07.2026 правничої допомоги. Водночас, заявником не враховано, що позов у даній справі задоволено частково, а отже в силу положень пункту 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України, відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення суми у повному обсязі. По-друге, 30.07.2025 року позивачами була подана Заяв про зміну підстав позову, яка була прийнята і розглядалась по суті у даній справі. Позивачем у даній заяві було визначено попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. І це при тому, що на той час вже нібито існувала Додаткова угода №1 до договору №19-02/25-1 від 10.04.2025, в якій позивач та адвокат узгодили «тарифи за надання професійної правничої (правової) допомоги». Наведені обставини свідчать, що заявлена до відшкодування сума істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку, що є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги. Заявник не надав доказів неможливості передбачити такі витрати, окрім того, заявник не додав до Заяви про зміну підстав позову Додаткову угоду від 10.04.2025, хоча саму Заяву про зміну підстав позову було подано вже 30.07.2025. Таким чином, заявник міг передбачити такі витрати під час подання попереднього розрахунку, а також міг додати доказ (якщо він звісно існував) Додаткову угоду від 10.04.2025 до Заяви від 30.07.2025, який обґрунтовує заявлену до стягнення з Відповідача суму. Натомість Додаткова угода від 10.04.2025 з`явилась у справі вже після 21.07.2026, при цьому заявником не надано доказів поважності причин несвоєчасності подання такого доказу до закінчення судових дебатів. З урахуванням викладеного, до заявлених вимог підлягає застосуванню ч.4 ст.141 ЦПК України. По-третє, несвоєчасне подання доказу (додаткової угоди з встановленими «тарифами»), який вже існував на момент подання позовної заяви (заяви про зміну підстав позову) без належного обґрунтування поважності причин такого неподання, є в силу правової позиції Верховного Суду, саме по собі підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат. По-четверте, аналіз доданого заявником до заяви про розподіл судових витрат акту приймання-передачі виконаних робіт свідчить, що до складу виконаних робіт адвокатом включено «1. Консультація клієнта та узгодження стратегії захисту…..», «2. Збір доказів (складання та направлення адвокатських запитів)» «3. Складання та подання претензії…..». Дані роботи визначені адвокатом у 4 години роботи, що складає 12000,00 грн. за тарифами, заявленими адвокатом. Очевидно, що такі роботи жодним чином не пов`язані із розглядом судової справи, оскільки поданий позов не вимагає обов`язкового досудового врегулювання. Водночас, спосіб дій позивачів заяви, претензії тощо є виключно їх власним вибором захисту своїх прав, але такі способи не пов`язані із розглядом судової справи. Не заперечуючи права адвоката на належну оплату його праці, відповідач заперечує щодо стягнення з нього витрат, що не пов`язані із розглядом судової справи. Аналогічним чином не підлягає судовому відшкодуванню «4. Підготовка, складання та подання позовної заяви» - 5 годин (або 15000,00 грн виходячи із тарифів заявника!), оскільки подана позовна заява по суті не розглядалась, та була добровільно замінена позивачами іншої заявою про зміну підстав позову, яка і була розглянута судом по суті. По-п`яте, згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. У доданому заявником договорі відсутня інформація саме щодо порядку сплати гонорару, як-то, післяплата, передплата, часткова оплата, строки сплати клієнтами відповідних сум тощо. Відсутність наведеної умови в договорі позбавляє можливість як відповідача, так і суд пересвідчитись у фактичності таких витрат та їх реальності. Всі наведені вище аргументи, свідчать про невідповідність вимог заявника приписам чинного законодавства та критеріям пропорційності розподілу, пов`язаності витрат з розглядом справи, розумності, співмірності, фактичності та неминучості. Крім того, представник відповідача зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, зменшити розмір витрат з урахуванням обставин, викладених у даних запереченнях.

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

Представник позивача адвокат Розумовський О.С. в судове засідання не з`явився, проте в заяві про виненесення додаткового рішення по справі № 638/5844/25 зазначив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 131, ч. 1 ст. 223, п. 1 ч. 3 ст. 223, ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розгляд справи за позовом позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди було здійснено в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши заяву з доданими до неї доказами, матеріали судової справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.04.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 21.07.2026 позовну заяву позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Приватний заклад освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800), оформлений листом № 51 від 07 лютого 2025 року по односторонньому достроковому розірванню Договору № 7L20240701/3 про надання освітніх послуг від 01 липня 2024 року, укладеного між Приватним закладом освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) та ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). У задоволенні вимоги про стягнення з Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) на користь ОСОБА_2 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) моральної шкоди у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн відмовлено. Стягнуто з Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп.

23.07.2026 року до суду представником позивача адвокатом Розумовським О.С. подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного закладу освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 54000,00 грн.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно ст. ст. 15, 60 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19 лютого 2025 року ОСОБА_1 уклав з адвокатом Розумовським О.С. договір про надання правової допомоги № 19-02/25-1. Відповідно до п.п. 4.1. та 4.3. вказаного договору розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.1.- п. 2.1.4, п. 2.1.7. п.2.1.9. цього договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін. Суми гонорару зазначаються адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв?язку за його місцезнаходженням.

10 квітня 2025 року сторонами підписана Додаткова угода № 1 до договору № 19-02/25-1 про надання правової допомоги від 19 лютого 2025 року, відповідно до якої визначено тарифи за надання професійної правничої допомоги за договором про надання правової допомоги № 19-02/25-1 від 19 лютого 2025 року.

22 липня 2026 року сторонами був підписаний Акт приймання-передачі виконаних робіт/послуг із надання правової допомоги із детальним описом робіт/послуг, виконаних адвокатом станом на 22.07.2026 із розрахунком годин та суми.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим до суду надійшов відзив відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Суд вважає слушними доводи відповідача про те, що заявлена до відшкодування сума істотно перевищує суму, заявлену в попередньому розрахунку, що є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.

Так відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Ураховуючи, що першим позивачем не доведено, що він не міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, суд доходить висновку про стягнення з Приватного закладу освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" на користь першого позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача адвоката Розумовського Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного закладу освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у цивільній справі 638/5844/25 за позовом позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 638/5844/25 за позовом позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача: Приватний заклад освіти "Харківський ліцей "Школа Ліберті" Харківської області" про визнання недійсним одностороннього правочину та стягнення моральної шкоди.

Стягнути з Приватного закладу освіти «Харківський ліцей «Школа Ліберті» Харківської області» (м. Харків, вул. Космічна, б. 4, код ЄДРПОУ 43921800) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу може бути подано до Харківського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Є. Шамраєв