Рішення № 138745515, 31.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3640/26

провадження № 2/619/2179/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/3640/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач:ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ»,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про визнання трудового договору розірваним.

Стислий виклад позиції позивача.

29 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ХНТЦБ», в якому просить визнати припиненим з 24 лютого 2022 року трудові відносини між нею та ТОВ «ХНТЦБ», на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. В обґрунтування позову посилалася на те, що з 07.12.2020 вона працювала у ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» , яке знаходиться в м. Дергачі Харківської області на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку за наказом № 06-кс від 07.12.2020. З 24 лютого 2022 року у зв`язку з початком військових дій рф проти України вона не змогла розпочати виконання своїх трудових обов`язків за місцем роботи. Надіслала засобом поштового зв`язку заяву про звільнення відповідачу, але їй стало відомо про відсутність підприємства. Фактично трудові відносини між нею та відповідачем припинені з 24.02.2022, заробітна плата відповідачем не нараховується та не виплачується, що підтверджується довідкою форми ОК-5. З огляду на викладене, вважає, що необхідно визнати припиненим з 24 лютого 2022 трудові відносини між нею та відповідачем на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Трудова книжка залишилась на підприємстві та їй не видана. З витягу з довідки ОК-5 вбачаються відомості щодо нарахування заробітної плати та трудовий стаж. За інформаційною довідкою Пенсійного фонду України ОК-5 наявні відомості щодо трудового стажу за період з 12.2020 року, за яким останніми відомостями про страховий стаж міститься запис 2020 року. За загальновідомими обставинами господарська діяльність відповідача на території України не здійснюється, з огляду, що територія є в зоні можливих бойових дій. Зазначає, що оскільки вона бажає припинити трудові відносини з відповідачем , однак місцезнаходження відповідача є м. Дергачі та відсутність його на цій території , що дає підстави вважати, що відповідач припинив свою діяльність. Відсутність будь-яких засобів зв`язку з представниками такого підприємства позбавляє її можливості розірвати трудові відносини з останнім у спосіб, передбачений КЗпП України. Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими. Звільнення з роботи необхідно також для перерахунку пенсії у зв`язку з припиненням трудового договору.

Відповідач ТОВ «ХНТЦБ» відзив на позов до суду не подавав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

01 червня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.Призначено перше судове засідання на 10 год 00 хв 02.07.2026. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву у строк до 18.06.2026.

02 липня 2026 року судове засідання відкладено на 09 год 05 хв 31.07.2026.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «ХНТЦБ» не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місцезнаходження ТОВ «ХНТЦБ» була направлена судова повістка. яка відповідно до довідки Укрпошти 18.07.2026 була повернута працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 18.07.2026.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Також, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 02.07.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, у поданій до суду заяві просила розглядати справу без її участі, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19 березня 2023 року за допомогою засобів поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до директора ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» із заявою про звільнення, відповідно до підстав ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

З огляду на витяг з довідки ПФ України ОК-5 Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу установлено, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ». Також вбачаються відомості щодо нарахування заробітної плати та трудовий стаж. Крім того, наявні відомості щодо трудового стажу за період з 12.2020 року, за яким останніми відомостями про страховий стаж міститься запис 2020 року.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 працювала у ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку за наказом № 06-кс від 07.12.2020.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридична адреса ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» є Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Наукова, буд. 1.

19 березня 2023 року за допомогою засобів поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до директора ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» із заявою про звільнення, відповідно до підстав ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно змісту заяви установлено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ» на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку за наказом № 06-кс від 07.12.2020. У зв`язку з фактичною відсутністю посадових осіб роботодавця за місцезнаходженням підприємства та неможливістю виконання трудових обов`язків у належних умовах, а також неможливістю подати заяву особисто, повідомляє про своє рішення розірвати трудовий договір. Відповідно до ст. 38 КЗпП просить звільнити її за власним бажанням. Дану заяву направляє на адресу підприємства поштовим відправленням (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Просить у день звільнення провести з нею повний розрахунок, відповідно до чинного законодавства України, виплатити всі належні їй суми, а також видати (або надіслати поштовим відправленням) належним чином оформлену трудову книжку, яка знаходиться на підприємстві. У разі невиконання вимог чинного законодавства залишає за собою право звернення до Державної служби України з питань праці та до суду для захисту своїх трудових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються цивільним законодавством та Кодексом законів про працю України.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні контракту.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 153/1585/20, розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Для працівника виявлення цієї ініціативи створює лише один обов`язок - продовжувати виконання усіх умов трудового договору протягом двох тижнів від дня подання роботодавцю такої заяви. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.»

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Таким чином, розглядаючи заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, зокрема щодо розірвання трудового договору з підстав частини 1 статті 38 КЗпП України суд повинен з`ясувати чи дійсно існували між сторонами договірні правовідносини у сфері праці та чи було волевиявлення працівника на розірвання трудового договору.

Як на підставу позов ОСОБА_1 посилалася на те, що з 07.12.2020 вона працювала у ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ», яке знаходиться в м. Дергачі Харківської області на посаді менеджера (управителя) з питань регіонального розвитку за наказом № 06-кс від 07.12.2020. З 24 лютого 2022 року у зв`язку з початком військових дій рф проти України вона не змогла розпочати виконання своїх трудових обов`язків за місцем роботи. Надіслала засобом поштового зв`язку заяву про звільнення відповідачу, але їй стало відомо про відсутність підприємства. Фактично трудові відносини між нею та відповідачем припинені з 24.02.2022, заробітна плата відповідачем не нараховується та не виплачується, що підтверджується довідкою форми ОК-5.

Як свідчать матеріали справи позивач ОСОБА_1 зверталася до відповідача, шляхом направлення за допомогою засобів поштового зв`язку заяви про розірвання трудового договору. Разом з тим, остання залишилася відповідачем без відповіді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 ЦПК України з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем та відповідачем, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Отже, враховуючи наявність між сторонами трудових відносин, та волевиявлення позивача на розірвання трудового договору, яке не розглядається роботодавцем, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з відповідачем припиненими за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати припиненим з 24 лютого 2022 року трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ», на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР БІОЕНЕРГЕТИКИ», місце знаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Наукова, буд. 1, ідентифікаційний код 43893370.

Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок