Рішення № 138745330, 22.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 605/37/26

Провадження № 2-о/344/206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Гарасимів А.В., Чабанюк Ю.Б.,

представника заявника Прийдуна В.М. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгаєцька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представником, адвокатом Прийдуном Володимиром Михайловичем (діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги № 017/04.1/12166 від 26.12.2025), заінтересована особа: Підгаєцька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить суд встановити факт, а саме: що рішення Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,29 га ОСОБА_2 фактично видано ОСОБА_3 , як одній i тій самій особі.

Відповідно до ухвали Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року цивільну справу № 605/37/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Підгаєцька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, - передано за територіальною підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2026, справу передано судді Антоняку Т.М.

В обґрунтування заяви зазначено, що у АДРЕСА_1 громади проживала баба заявниці (мама її матері) - ОСОБА_3 , яка мала на праві особистої власності 1/7 час¬тину даного будинковолодіння, а також 2 (дві) земельних ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Перед смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 у Носівській сільській раді баба склала заповіт про те, що все своє майно вона заповідає заявниці. Даний заповіт не було змінено і не скасовано. Після смерті баби у Підгаєцькій державній нотаріальній конторі ОСОБА_1 успадкувала майно баби - її частку у житловому будинку з господарськими прибудовами, а також земельний пай згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 13.11.2015 та 11.04.2025 (спадкова справа № 140/2018). Крім успадкованого майна баби у неї ще була земельна ділянка, площею 0,29 га, яка була надана їй у приватну власність згідно рішення Носівської сільської ради від 31 бе-резня 1994 року. Однак у даному рішенні сільської ради було помилково вказано дівоче прізвище баби - « ОСОБА_4 » та ім`я - « ОСОБА_5 », а не « ОСОБА_6 », як було вказано у її документах. Через зазначену розбіжність у вказанні прізвища та імені баби заявнця не може успадкувати дану її земельну ділянку.

З приводу внесення змін у прізвищі та імені баби із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_7 » і з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » у вищевказаному рішенні Носівської сільської ради ОСОБА_1 двічі зверталася у Підгаєцьку міську раду, однак їй у цьому було відмовлено через те, що у документації відсутні документи, які підтверджують, що вона є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 (відмова № 4964 від 16.10.2025 та № 5021 від 19.11.2025). У зв`язку з вищенаведеним заявниця вимушена звернутися в суд із заявою про належ¬ність рішення Носівської сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки моїй бабі - ОСОБА_3 .

Зазначається, що той факт, що рішення Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року про передачу земельної ділянки у приватну власність видане на ім`я баби заявниці, підтверджується довідкою Носівського старостинського округу № 86 від 02.07.2025, де вказано, що на території старостинського округу осіб із прізвищем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_3 , яка проживала у АДРЕСА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не було і немає.

Те, що у баби було прізвище - « ОСОБА_4 » підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 матері заявниці - ОСОБА_8 .

Зважаючи на вищезазначене, заявниця просить встановити факт, що рішення Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,29 га ОСОБА_2 фактично видано ОСОБА_3 , як одній і тій самій особі.

У судовому засіданні представник заявника підтримав доводи заяви. Просить заяву задовольнити.

Від Підгаєцької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника. При розгляді справи Підгаєцька міська рада покладається на думку суду.

У судовому засіданні допитано як свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили відомі їм обставини, що стосуються даної справи.

Заслухавши пояснення представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , у віці 91 рік (а.с. 8).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.11.2019, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки - цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Носівської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області, належної померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ № 144014, виданого Підгаєцькою райдержадміністрацією Тернопільської області 04 травня 2012 року, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 612480001001215/ кадастровий номер: 6124885800:01:001:0173. Вказана земельна ділянка площею 1,0646 га (а.с. 11).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.04.2025, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з 1/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Згідно довідки Підгаєцької державної нотаріальної контори від 19.07.2025 за № 534/01-16, Підгаєцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 140/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Спадщину за заповітом на все майно прийняла ОСОБА_1 , 1966 року народження (а.с. 9).

Згідно рішення Носівської сільської ради від 31 бе¬резня 1994 року, земельна ділянка, площею 0,29 га, для обслуговування житлового будинку, ведення особистого господарства, передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 (а.с. 5).

Рішеннями Підгаєцької міської ради № 4964 від 16.10.2025 та № 5021 від 19.11.2025 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та внесенні змін в рішення шістнадцятої сесії двадцять першого скликання Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року в частині уточнення відомостей про площу, цільове призначення, місце розташування та кадастровий номер земельної ділянки площею 0,29 га, переданої безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення, прийнятого відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», на підставі частини восьмої статті 186 Земельного кодексу України, у зв`язку із невідповідністю наданої технічної документації із землеустрою вимогам абзацу другого пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, відповідно до якого замовником такої документації повинен бути спадкоємець громадянина України, щодо якого прийнято органом місцевого самоврядування рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», а саме: у складі документації відсутні документи, які підтверджують щодо ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 6, 7).

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як передбачено пунктом 6 частини 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Частинами 1 та 2 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Довідкою Носівського старостинського округу № 86 від 02.07.2025 зазначено, що на території старостинського округу осіб із прізвищем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_3 , яка проживала у АДРЕСА_1 і померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не було і немає (а.с. 10).

Ті обставини, що прізвище баби заявниці було « ОСОБА_4 » підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 матері заявниці - ОСОБА_8 (а.с. 14).

У судовому засіданні допитано як свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили, що будучи жителями села Носів, їм достеменно відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 це одна і та ж особа.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для встановлення юридичного факту того, що рішення Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,29 га ОСОБА_2 фактично видано ОСОБА_3 , як одній і тій самій особі.

Зважаючи на вищенаведене, заява підлягає до задоволення, оскільки встановлення факту породить для заявника певні юридичні наслідки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 76, 268, 293, 315, 259, 268, 317, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що рішення Носівської сільської ради від 31 березня 1994 року про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0,29 га ОСОБА_2 фактично видано ОСОБА_3 , як одній і тій самій особі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.