Рішення № 138744987, 04.08.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/768/26

п/с 2/174/524/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (далі - ТОВ «Селфі кредит») та ОСОБА_1 укладено Договір № 2173672. На умовах встановлених договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір): 4 000,00 грн, тип кредиту кредит; строк кредиту 360 днів.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в розмірі, передбачених договором. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.11.2025 було укладено договір № 26-11/25 відповідно до якого ТОВ «Селфі кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2173672.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2173672 від 19.03.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24 439,95 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 999,98 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8 120,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 4 319,97 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 8000,00 грн.

Вимоги щодо штрафних санкцій не заявляються, а тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 16 439,95 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надала, тому, суд, відповідно до ст.280, 281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 19.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2173672 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який, разом з Графіком розрахунків (Додаток № 1 до договору) та Інформаційним повідомленням від споживача фінансових послуг (Додаток № 2 до договору), підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н447. Згідно умов договору, ТОВ «Селфі кредит» надало ОСОБА_1 кредит на суму 4 000,00 грн, строком на 360 днів та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, порядок нарахування яких, визначено 3 розділом договору (а.с. 8-17).

На підтвердження істотних умов договору, позивачем надано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А931 (а.с. 18-20).

До матеріалів справи позивачем долучено: Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі кредит» (нова редакція), затверджені наказом директора ТОВ «Селфі кредит» № 55-ФК від 15.11.2024. Набрання чинності з 18.11.2024 (а.с. 21-25).

Факт перерахування ОСОБА_1 ТОВ «Селфі кредит» 19.03.2025 коштів в розмірі 4 000,00 грн по Кредитному договору № 2173672 від 19.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20251127-1510 від 27.11.2025 та листом ТОВ «Селфі кредит» вих. № 2173672 від 19.01.2026 (а.с. 26-28).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі кредит», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 2173672 від 19.03.2025, станом на 26.11.2025, складає 20 119,98 грн., з яких: 3 999,98 тіло кредита; 8 120 грн % за користування; 8 000 грн штрафні санкції (а.с. 29-31).

26.11.2025 між ТОВ «Селфі кредит» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) було укладено договір факторингу № 26-11/25, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Так, згідно реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/25 від 26.11.2025, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 2173672 від 19.03.2025 на суму 20 119,98 грн, з яких: 3 999,98 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 8 120,00 грн сума заборгованості за нарахованими процентами; 8 000,00 грн сума заборгованості по штрафам/пені (а.с. 32-46).

Згідно наданого ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 2173672 від 19.03.2025, сформованого за період 27.11.2025-14.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 24 439,95 грн, з яких: 3 999,98 грн тіло кредиту; 12 439,97 грн відсотки; 8 000,00 грн пеня/штрафи. Сума заявлених позовних вимог 16 439,95 грн, з яких: 3 999,98 грн тіло кредиту; 12 439,97 грн відсотки станом на 14.05.2026 (а.с. 47).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 19.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2173672 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» у належній формі та погоджені всі його істотні умови, відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що у загальному розмірі становить 16 439,95 грн.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Отже, на підставі ст. 137, 141 ЦПК України, вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з відповідача судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, суд вважає законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами (а.с. 1, 48-55), а тому, вони підлягають до задоволення у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», код МФО 300528, заборгованість за Договором № 2173672 від 19.03.2025 у розмірі 16 439,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», код МФО 300528, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», код МФО 300528, понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А. Ілюшик