Рішення № 138744785, 05.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2638/26

Єдиний унікальний № 742/3780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

07.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №843276777 від 13.04.2021 р. укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у розмірі 18 505,21 грн. та сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 13.04.2021 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №843276777, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ ФК «Таліон Плюс» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до нього.

У подальшому, 20.10.2022 р. між ТОВ ФК «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №20102022. Відповідно до цього договору, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до особи, яка являлась боржником ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 за договором №843276777 від 13.04.2021 р.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, представник ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просив стягнути заборгованість за договором №843276777 від 13.04.2021 р. на загальну суму 18 505,21 грн, а також судовий збір.

Відповідач відзиву на позов не подала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві представник позивача зазначила про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, проте надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

13.04.2021 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір №843276777, шляхом підписання його відповідачем одноразовим ідентифікатором MNV46RE9, за яким останньому надано кредитні кошти у розмірі 5 200,00 грн строком на 7 днів, з можливою пролонгацією, базова відсоткова ставка 1,66%, які були перераховані на платіжну картку відповідача №4149-49ХХ-ХХХХ-3090 /а.с. 6-7 зв/.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідно до платіжного доручення, переказало 13.04.2021 р. кошти ОСОБА_1 згідно договору №843276777 у розмірі 5 200,00 грн на платіжну карту останньої - № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями від 13.04.2021 р. із зазначенням переказ коштів згідно договору №843276777 від 13.04.2021 р., ОСОБА_1 код 2390110407 /с.8/.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №843276777 від 13.04.2021 р. за ОСОБА_1 мається заборгованість у розмірі 12 047,35 грн, що складається з тіла кредиту 5 199,60 грн, процентів 6 847,75 грн /а.с.9 та зв./.

Згідно позовної заяви вбачається, що 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором. Проте, сам договір у матеріалах справи відсутній.

31.12.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 /а.с.10-12/.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ ФК «Таліон Плюс», дата придбання 22.06.2021 р., вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за договором №843276777 від 13.04.2021 р. становить 18 505,21 грн, що складається з тіла кредиту 5 199,60 грн, процентів 13 305,61 грн, розрахунок з 22.06.2021 р. по 15.08.2021 р. /а.с.8 зв./.

Згодом, 20.10.2022 р. між ТОВ ФК «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с. 12 зв.-15/.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 р. до Договору факторингу №20102022 до ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 18 505,21 грн, що складається з тіла кредиту 5 199,60 грн, процентів 13 305,61 грн /а.с.15 зв/.

V. Оцінка Суду.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом установлено, що договір №843276777 від 13.04.2021р. був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV46RE9, який було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.04.2021р. о 20:23:48, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За яким ОСОБА_1 було надано кошти у розмірі 5 200,00 грн строком кредитування на 7 днів з відсотковою ставкою 1.66%.

Тобто, 13.04.2021 р. відповідачем було укладено в електронній формі договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не оскаржувався дійсність кредитного договору та не вживав заходів до визнання його недійсним у судовому порядку, що свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових зобов`язань.

Відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із змісту позовної заяви, 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №28/1118-01, проте такий до матеріалів справи не долучено.

В додатках наявна лише Додаткова угода №26 до Договору факторингу №28/1118-01, згідно умов якої вбачається, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Однак, зазначений у позові реєстр боржників №139 від 22.06.2021 р. також відсутній у матеріалах справи, тому суд не має можливості встановити чи є у зазначеному реєстрі саме відповідачка ОСОБА_1 та яка сума заборгованості за нею рахується за договором №843276777 від 13.04.2021р.

Разом з тим, до позову позивачем також не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Додатково суд звертає увагу на таке. Оплатність є конститутивною ознакою договору факторингу, що прямо випливає з положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України та відрізняє цей договір від відступлення права вимоги (цесії) на безоплатних засадах. Відсутність у матеріалах справи доказів фактичного перерахування коштів ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р. є самостійною та достатньою підставою для висновку про недоведеність факту набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача, незалежно від наявності чи відсутності реєстру боржників №139.

Крім того, наявна в матеріалах справи Додаткова угода №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сама по собі не є доказом набуття права вимоги саме до ОСОБА_1 , оскільки не містить переліку (реєстру) конкретних боржників та розміру їх заборгованості, а лише встановлює загальні умови відступлення прав вимоги за реєстрами, які до матеріалів справи не долучені. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, чи взагалі право вимоги до відповідача за договором №843276777 від 13.04.2021 р. було предметом цього договору факторингу.

За таких обставин, оскільки не доведено самого факту набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 , подальше відступлення цього права на користь ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу №20102022 від 20.10.2022 р. не може вважатися таким, що відбулося, адже відповідно до загальновизнаного принципу цивільного права ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Наявність Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 р. до другого договору факторингу №20102022 не усуває наведеного вище дефекту в первісній ланці набуття права, а лише підтверджує факт документального оформлення другого відступлення.

Отже, недоведеність будь-якої проміжної ланки в ланцюзі послідовних відступлень права вимоги унеможливлює встановлення легітимності кінцевого набувача цього права, а тягар доказування такого переходу відповідно до ст. 81 ЦПК України покладається на позивача, який цей тягар не подолав.

Суд вважає, що належні докази щодо укладання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р, реєстру боржників №139 та підтвердження оплати договору факторингу входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач (ТОВ «ФК «ЄАПБ») не надав належних та допустимих доказів на підтвердження укладення договору факторингу, відповідного реєстру боржників та здійснення оплати за цим договором. Відсутність зазначених документів у їх сукупності унеможливлює встановлення підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №843276777 від 13.04.2021 р., яку останній заперечує та просить у задоволенні позову відмовити.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишаються за ним та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, статтями 205, 512, 514, 626, 628, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов