Вирок № 138743779, 04.08.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2656/26

Провадження №1-кп/132/402/26

Вирок

Іменем України

04 серпня 2026 року місто Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026025220000033 від 10.06.2026, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Літинського району Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця, із середньою-спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

Так, сержант ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 19 Конституції України, ст. 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

У 2022 році, точного часу та дати вчинення кримінального правопорушення досудовим розслідуванням не встановлено, сержант ОСОБА_2 , розуміючи та знаючи вимоги чинного законодавства, всупереч вимогам Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, а саме: уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС, замовив та придбав у невстановленої особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , з зазначенням анкетних даних та зображення останнього, яке надавало б йому право керувати транспортними засобами категорії «В», «В1», «С», «CI», «D», «DI», «BE», «C1E», «CE», для подальшого використання у власних цілях.

10.06.2026 о 16 год. 50 хв., сержант ОСОБА_2 , під час складання адміністративного протоколу, на вимогу працівників поліції надати документ, який посвідчує право керування транспортним засобом, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використав завідомо підроблений документ - так зване посвідчення водія категорії «В», «В1», «С», «C1», «D», «D1», «BE», «C1E», «CE», BXK N? 647208, видане 11.06.2022 ТСЦ 8042 на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому містилося його фотозображення, яке не відповідає зразкам, що перебувають в офіційному обігу на території України, шляхом його пред`явлення для перевірки, як такого, що нібито підтверджує право ОСОБА_2 на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника адвоката ОСОБА_3 , в якій ОСОБА_2 зазначив, що свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин; він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також він обізнаний у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

У вказаній заяві захисником адвокатом ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто, використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник адвокат ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення (проступку) та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як використання завідомо підробленого документа.

Згідно із частиною другою статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , є щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання ОСОБА_2 , не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є військовослужбовцем, за місцем служби та проживання він характеризується позитивно, за даними наявної документації до лікарів психіатра та нарколога за допомогою не звертався, має місце реєстрації, раніше не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах, встановлених у санкції ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначення ж іншого, більш суворого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючі особу дані, визнання вини та ставлення останнього до скоєного. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто, формування в неї звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а вид запобіжного заходу не обирався.

Згідно із ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Згідно із матеріалами у цьому кримінальному провадженні витрати на проведення судово-технічної експертизи документів згідно із висновком експерта № 1019/26-21 від 16.06.2026, складають 5 496,12 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами статті 100 КПК України.

Так, згідно із ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 12.06.2026 (справа №132/2003/26) накладено арешт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025220000033 від 10.06.2026, на вилучене відповідно до протоколу огляду, складеного 10.06.2026 року дізнавачем СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та яке відповідно до постанови старшого дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 11.06.2022.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, крім іншого, суд має зазначити рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень п.п. 1, 5 ч. 9 ст. 100 КПК України питання долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Беручи до уваги наведене, посвідчення водія серії НОМЕР_1 згідно із положеннями п.п. 1, 5, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає конфіскації. Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на це майно, скасуванню не підлягає.

Враховуючи наведене, вказане майно необхідно конфіскувати у ОСОБА_2 , залишивши його в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись статтями 100, 126, 174, 369-371, 373, 374, 376 та 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (ДСА України, Калинівський район/м. Калинівка, отримувач: ГУК у Вінницькій області м. Калинівка/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA468999980313080115000002776, код класифікації бюджету 24060300) витрати за проведення судово-технічної експертизи документів згідно із висновком експерта № 1019/26-21 від 16.06.2026, на суму 5 496, 12 грн.

Посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 11.06.2022 ТСЦ 8042, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучене відповідно до протоколу огляду, складеного 10.06.2026 року дізнавачем СД ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_4 та яке відповідно до постанови старшого дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 11.06.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили конфіскувати у ОСОБА_2 , залишивши його в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України та частини третьої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору та обвинуваченому.

Суддя Калинівського районного суду

Вінницької області ОСОБА_6