Ухвала суду № 138743539, 04.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11923/26

Провадження №: 2-о/755/525/26

У Х В А Л А

про повернення заяви

"04" серпня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2026 до Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою, яка 31.07.2026 була передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026.

Відповідно до заявлених вимог заявниця просить суд: оголосити померлим капітана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє місце проживання: смт. Гриців, Шепетівський район, Хмельницька область, внаслідок загибелі при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області під час захисту Батьківщини та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України; визнати днем смерті капітана ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 - день його вірогідної загибелі під час виконання бойового завдання в умовах інтенсивних бойових дій.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявниця посилається на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який 29.06.2024 зник безвісти при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області під час захисту Батьківщини та відсічі збройній агресії російської федерації проти України. За висновками акту службового розслідування від 01.07.2024, зникнення безвісти капітана ОСОБА_2 та інших військовослужбовців групи сталося внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме в результаті інтенсивних бойових дій, що точилися між підрозділами військової частини НОМЕР_1 та окупаційними силами російської федерації в районі села Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області. Комісія встановила, що фактів, які свідчили б про наявність невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцями чи посадовими особами військової частини НОМЕР_1 обов`язків військової служби або службових обов`язків, не встановлено. Події та складу дисциплінарного проступку, адміністративного правопорушення чи злочину в діяннях зниклих військовослужбовців, зокрема капітана ОСОБА_2 , чи діяннях інших осіб військової частини НОМЕР_1 немає. На підставі висновків службового розслідування комісією було запропоновано вважати капітана ОСОБА_2 таким, що зник безвісти 29.06.2024 при виконанні обов`язків військової служби із захисту Батьківщини та безпосередньої участі у бойових діях, при виконанні заходів з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Факт зникнення безвісти ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання підтверджується Сповіщенням № 1834 від 01.07.2024, складеним командиром військової частини НОМЕР_1 та направленим начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого повідомлення членів його сім`ї, а також витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20260513-1478 від 13.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, 17.07.2024. Підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру стало кримінальне провадження № 12024244000001176, розпочате 04.07.2024 Шепетівським районним управлінням поліції ГУНП у Хмельницькій області. Крім того, ОСОБА_2 обліковується в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими з категорією «пошук особи», при цьому відсутнє будь-яке підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони російської федерації про перебування у полоні, стан здоров`я чи місце утримання. Безпосередні обставини загибелі ОСОБА_2 під час цього обстрілу підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який у нотаріально засвідченій заяві повідомив, що 28.06.2024 близько 20.00 годин на позиції в районі населеного пункту Водяне Донецької області прилетів ворожий дрон, внаслідок чого начальник вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні травми; побратими надали йому першу медичну допомогу, однак він загинув на їхніх очах; тіло не було евакуйовано, оскільки ворог підійшов до позицій впритул, що унеможливило його передачу родині.

Заявниця зазначає, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне їй для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадкових прав, реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а також реалізації інших соціальних прав і гарантій, передбачених законодавством для членів сімей загиблих військовослужбовців.

Вивчивши матеріали та доводи поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшла наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, в якому право доступу, тобто право порушити провадження у цивільній справі в суді, є одним із аспектів поряд з організаційними та процесуальними гарантіями (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) від 21.02.1975 у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте наведене право не є абсолютним та може підлягати обмеженням (рішення ЄСПЛ від 17.01.2012 у справі «Станев проти Болгарії [ВП]» (Stanev v. Bulgaria [GC]), заява № 36760/06, § 230).

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Відповідно до частини 1 статті 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Так, відповідно до положень частини 2 статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до частин 1, 3 статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У постанові від 11.12.2024 по справі №755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду, зазначила, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

У випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв`язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною.

Також, у цій постанові Велика Палата Верховного суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

На момент розгляду даної заяви Наказ № 309 втратив свою чинність.

Так, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі - Перелік № 376).

Відповідно до Переліку № 376, н.п. Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області з 24.02.2022 по 08.09.2024 був територією, на якій велися активні бойові дії, а з 09.09.2024 вказана територія перебуває під тимчасовою окупацією.

Таким чином, суд вважає, що звернення ОСОБА_1 із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим є передчасним, оскільки таке оголошення до спливу законодавчо встановленого строку, суперечить вимогам частини другої статті 46 ЦК України.

Так, станом на момент звернення до суду активні бойові дії на території н.п. Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області завершились окупацією цієї території, з огляду на що відлік встановленого дворічного та шестимісячного строку, відповідно, ще не розпочався, тому звернення заявниці до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним та виключає можливість оголосити особу померлою.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, оскільки станом на день звернення з даною заявою до суду воєнні дії не закінчені, ведення активних бойових дій в н.п. Водяне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області припинилось окупацією цієї території російською федерацією, у зв`язку з чим відлік встановленого строку відповідно ще не розпочався, звернення заявника до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою є передчасним та зазначена заява підлягає поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 258-261, 293, 306, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.

Суддя: