Ухвала суду № 138743421, 05.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19396/26

Провадження №: 1-кп/752/2326/26

У Х В А Л А

05.08.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №62025100150003402 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 на ВКЗ,

захисника ОСОБА_5 на ВКЗ,

встановив:

24.07.2026 року ухвалою суду вищевказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Суд поставив на обговорення питання щодо направлення подання про визначення підсудності даного кримінального провадження за Чернігівським районним судом Чернігівської області, оскільки злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, який є більш тяжким, було закінчено в момент самовільного залишення військової частини, тобто вчинено за адресою: селище Гончарівське, Чернігівська область, яка територіально відноситься до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Захисник вважав за можливе направити подання для визначення підсудності за іншим судом.

Прокурор заперечував щодо направлення подання для визначення підсудності, вказавши, що дана справа підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.

Обвинувачений в судове засідання не з`явився. Згідно інформації, що надійшла від захисника, обвинувачений знаходиться на лікуванні. Вирішення питання щодо підсудності кримінального провадження у відсутність обвинуваченого жодним чином не порушує його прав та на переконання суду спрямовано виключно на дотримання вимог кримінально процесуального закону, в тому числі принципу розумних строків, передбаченого ст. 28 КПК України.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України дане питання підлягає першочерговому вирішенню, оскільки судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Суд зазначає, на день розгляду справи 05.08.2026 року положення ч. 9 ст. 615 КПК України діють в редакції Закону України № 2462-IX від 27.07.2022 року, відповідно до якої під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, зокрема, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 32 КПК України, у разі вчинення кількох кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.

Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 407 КК України. Суд звертає увагу на те, що більш тяжчим злочином згідно вимог ст. 12 КК України є злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

Тка, зі змісту обвинувального акту вбачається, що дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Виходячи зі змісту диспозиції ч. 5 ст. 407 КК України об`єктивна сторона містить два склади злочину: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез`явлення вчасно без поважних причин на службу. При цьому умисел спрямований, зокрема, саме на самовільне залишення частини, а з`явлення особи до управління поліції, військової комендатури, військового комісаріату, військової прокуратури, тощо, не охоплюється умислом, спрямованим на вчинення злочину, передбаченого ст. 407 КК України. Таким чином, злочинний результат у вигляді відсутності військовослужбовця настає саме за місцем дислокації військової частини, яку залишила особа. Слід зазначити, що на противагу кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 407 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, не є триваючим і є закінченим з моменту самовільного залишення військової частини або місця служби. Таким чином, місцем вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є місце розташування військової частини або місця служби.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 14.04.2025 року самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, яка територіально не відноситься до Голосіївського району м. Києва, а відноситься до Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025100150003402 було затверджено прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону і вказана прокуратура знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, буд. 8а, та територіально розташована у Печерському районі м. Києва на яку поширюється юрисдикція Печерського районного суду м. Києва.

Із врахування наведеного, даний обвинувальний акт не підсудний Голосіївському районному суду м. Києва.

Враховуючи те, що місце вчинення більш тяжкого злочину територіально не відноситься до Голосіївського району м. Києва, а відноситься до Чернігівського району Чернігівської області, орган, що затвердив обвинувальний акт знаходиться в Печерському районі м. Києва, а також враховуючи вимоги ч. 3 ст. 34 КПК України про те, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду за поданням суду апеляційної інстанції, суд вважає за доцільне направити дане провадження до Київського апеляційного суду з метою вирішення питання про спрямування подання до Верховного Суду з метою визначення підсудності даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 314, 615 КПК України, суд

постановив:

направити до Київського апеляційного суду кримінальне провадження №62025100150003402 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 407 КК України, для вирішення питання про направлення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з метою визначення підсудності за Чернігівським районним судом Чернігівської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1