Рішення № 138743066, 29.07.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2632/26

Провадження № 2/466/2501/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 липня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.

з участю секретаря Ханас С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 року у розмірі 21000,00 грн, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 07.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08830-08/2023, відповідно до умов якого Товариство надало останньому грошові кошти у розмірі 5000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Згідно умов договору, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість становить 21000,00 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16000 грн - заборгованість за відсотками.

12.12.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу № 12122023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги. Тобто новим кредитором стало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та останній отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 року.

На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання та відповідь на відзив, в яких підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 07.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №08830-08/2023, відповідно до якого товариство надало клієнту кредит в розмірі 5000,00 грн, строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту вказаного у п.1.4 цього Договору, знижена процентна ставка 1.1% в день, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно із п. 1.6 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W8851.

ТзОВ «Аванс Кредит» виконало свої зобов`язання перед відповідачем, перерахувавши йому 5000 грн 00 коп. кредитних коштів на банківську картку, яку останній вказав у кредитному договорі, що підтверджується листом Вих №3466_250630125601 від 30.06.2025 року ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»..

12.12.2023 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу № 12122023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги. Тобто новим кредитором стало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та останній отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 року, що укладений між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 21000,00 грн.

Так, надавши суму кредиту позичальнику, позивач виконав умови укладеного кредитного договору, однак, відповідач всупереч умовам такого свої зобов`язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого має заборгованість, відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 року перед позивачем на загальну суму 21000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками - 16000,00 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Як встановлено, відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості за Кредитним договором, а саме тілу кредиту, процентів.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 у загальному розмірі 21000,00 грн.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" 01.07.2025 укладено договір про надання правової допомоги №0107.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім договору про надання професійної правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, додано Акт до Договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, Детальний опис наданих послуг до Акту за Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року на суму 8000 грн.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 3000,00грн.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.526, 530, 610, 611, 625, 1054 ЦК України суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за Кредитним договором №08830-08/2023 від 07.08.2023 у розмірі 21000,00 грн (двадцять одну тисячу гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236, судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Г. Б. Білінська