Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/13651/26
Провадження № 2/643/7921/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, -
у с т а н о в и в :
Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованість в сумі 53 372,07 гривень, з яких: 29 096,01 гривень за послуги з централізованого водопостачання за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2026 року; 22 569,88 гривень за послуги з централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2026 року; 1 706,18 гривень за абонентське обслуговування за період з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2026 року. Також просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрати, пов`язані з відправкою відповідачу позовної заяви з додатками.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Нарахування за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вказаною адресою проводяться на підставі тарифів, установлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Зазначив, що за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 51 665,89 грн, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 29 096,01 грн; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2013 року по 31 квітня 2026 року у розмірі 22 569,88 грн. Посилався, що за особовим рахунком за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону № 2189-VIII, враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» проведено нарахування плати за абонентське обслуговування», п. 34 Правил № 690, а також на підставі моделі договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем), умови якої однаково діють для усіх споживачів житлового будинку АДРЕСА_2 , здійснювалось нарахування плати за абонентське обслуговування, через несплату якої, виникла заборгованість за період з 01.02.2021 по 30.04.2026 у сумі 1 706,18 грн. Зауважив, що на момент подання позовної заяви відповідач не здійснив жодних заходів до повного погашення заборгованості.
Рух справи
Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29 червня 2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Аргументи учасників справи
28 липня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про застосування строку позовної давності до позовних вимог КП «Харківські теплові мережі».
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності представника філії «Харківзбут» КП «Харківські теплові мережі», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, 28 липня 2026 року через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, беручи до уваги, що сторони належним чином та своєчасно повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання заяви про застосування строк позовної давності, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутністю учасників справи.
Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За правилами ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Як виснував Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року, прийнятій у справі №1519/2-5034/11, провадження №61-175сво21, «згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».
З урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 03 серпня 2026 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
На підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» № 813/25 від 30.04.2025, реорганізовано комунальне підприємство «Харківводоканал» шляхом приєднання до комунального підприємства «Харківські теплові мережі».
Відповідач ОСОБА_1 перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходить своє підтвердження відомостями з Реєстру територіальної громади міста Харкова.
За адресою АДРЕСА_1 , Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Унаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, за абонентське обслуговування, за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, за відповідачами утворилася заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 у загальному розмірі 53 372,07 гривень, з яких: 29 096,01 гривень за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2014 по 30.04.2026; 22 569,88 гривень за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2013 по 30.04.2026; 1 706,18 гривень за абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 по 30.04.2026.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення віднесено до комунальних.
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є споживачі питної води.
Правилами ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» закріплено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Правилами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовилася від послуг, які їй надавало КП «Харківські теплові мережі», то в неї виник обов`язок сплатити ці послуги.
Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконувала, плату за спожиті послуги у повному обсязі не здійснювала, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість в сумі 29 096,01 гривень - за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2014 по 30.04.2026; та в сумі 22 569,88 гривень - за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2013 по 30.04.2026.
Доказів на підтвердження тих обставин, що послуги КП «Харківські теплові мережі» відповідачу не надавалися, що вона не користувалася наданими послугами і потреби в наданні таких послуг не мала, останньою суду не надано, свою незгоду з розрахунком заборгованості відповідачка також жодним чином не висловила.
Водночас відповідачкою ОСОБА_1 подано заяву про застосування строків позовної давності до заявлених КП «ХТМ» вимог.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, як це закріплено положеннями ст. 257 ЦК України.
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, як це унормовано вимогами ч. 1 ст. 261 ЦК України.
За правилами ч. 5 ст. 216 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року, прийнятій у справі №6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року, прийнятій у справі №6-169цс14, від 30 вересня 2015 року, прийнятій у справі №6-154цс15, зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п. 6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019, прийнятій по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Як зазначалося судом вище, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2014 по 30.04.2026 у сумі 29 096,01 грн та з централізованого водовідведення за період з 01.10.2013 по 30.04.2026 у розмірі 22 569,88 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.
У постановах Верховного Суду від 7 вересня 2022 року, прийнятій у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) та від 20 квітня 2023 року, прийнятій у справі №728/1765/21 (провадження № 61-6640св21) зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2.
Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення з 02 квітня 2020 року по 30 червня 2023 року, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не спливла та продовжувалася на строк дії карантину.
Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24.02.2022 строком на 30 днів. Воєнний стан в Україні ще не скасований.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19 такого змісту: «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Зазначений Закон України від 15.03.2022 №2120-IX набрав чинності 17.03.2022.
У свою чергу, Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» №4434-ІХ від 14.05.2025, який набрав законної сили 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Відтак, позовну давність відновлено з 04.09.2025.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 26.06.2026, а відтак, після поновлення перебігу позовної давності з 04.09.2025 по 26.06.2026 позовна давність спливла на 9 місяців 23 дні, а тому до спливу позовної давності у три роки залишилося 2 роки 2 місяці 7 днів.
У свою чергу, ураховуючи, що відповідно до наведених вище вимог законодавства перебіг позовної давності у період з 01.04.2020 по 03.09.2025 включно був зупинений, а строк позовної давності, який не сплинув становить 2 роки 2 місяці 23 дні, то позовні вимоги позивача підлягають задоволення за період з 24.01.2018. Водночас, з огляду на те, що сплата комунальних послуг здійснюється щомісячно, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 01.02.2018 по 30.04.2026.
Отже, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, надані з 01.02.2018 по 30.04.2026, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (26.06.2026) не спливла та продовжується на строк дії карантину.
Разом з цим, в межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2013 по 19.01.2018, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.
Як убачається з розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заборгованість відповідача за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в межах строку позовної давності за період з 01.02.2018 по 30.04.2026 становлять:
- за послуги з централізованого водопостачання - 23 363,61 грн (29 096,01 (заборгованість з 01.07.2014 по 30.04.2026) 5 732,40 (заборгованість поза межами строку позовної давності з 01.07.2014 по 01.02.2018) = 23 363,61);
- за послуги з централізованого водовідведення - 17 695,83 грн (22 569,88 (заборгованість з 01.10.2013 по 30.04.2026) 4 874,05 (заборгованість поза межами строку позовної давності з 01.10.2013 по 01.02.2018) = 17 695,83).
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
За правилами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 14, 15 постанови Кабінету Міністрів України №690 від 05 липня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
З огляду на викладене, суд погоджується з наданими представником позивача розрахунками заборгованості за абонентське обслуговування, та приймає їх.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2018 по 30.04.2026 в сумі 23 363,61 гривень та 17 695,83 гривень, та заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.02.2021 по 30.04.2026 в сумі 1 706,18 гривень.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За правилами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» суд задовольнив частково на 80,13%, вважає за можливе відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 133,38 (2 662,40 : 100 х 80,13% = 2 133,38) гривень.
Крім того, відповідно до копії фіскального чеку з АТ «Укрпошта» та опису вкладень, позивач поніс витрати в сумі 130,00 грн за направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.
З огляду на те, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» суд задовольнив частково на 80,13%, вважає за можливе відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, пов`язані з відправкою позовної заяви відповідачу в сумі 104,17 (130,00 : 100 х 80,13% = 104,17) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 258, 259, 264-265, ч. 4,5 ст. 268, 279 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» заборгованість у загальній сумі 42 765 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) гривень 62 копійки, з яких: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2026 року в сумі 23 363 гривень 61 копійка; заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 лютого 2018 року по 30 квітня 2026 року - в сумі 17 695 гривень 83 копійки; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2026 року в сумі 1 706 гривень 18 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» судовий збір у сумі 2 133 (дві тисячі сто тридцять три) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 104 (сто чотири) гривень 17 копійок.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи:
позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут», ЄДРПОУ: 45929670, місцезнаходження: 61038, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 28А, р/р НОМЕР_2 в АТ «ВСТ Банк», МФО 307123;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.
Суддя : Я.Ю. Семенова
Судове рішення № 138742410, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/13651/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: