Рішення № 138742145, 04.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4063/25

Провадження 2-п/206/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., представника позивача Скаска В.О., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

21 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Самарського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 , у якому просило стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 4938634 від 03 січня 2022 року в загальному розмірі 47 493,60 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Заявлена заборгованість складається з:

16 500,00 грн заборгованості за кредитом;

29 838,60 грн заборгованості за процентами;

1 155,00 грн комісії за надання кредиту.

Позов обґрунтовано тим, що 03 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_2 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 4938634, за яким відповідач отримав 16 500,00 грн строком на 18 днів, однак кредит, проценти та комісію у визначений договором строк не сплатив. 26 липня 2024 року право вимоги за договором відступлено ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Пояснив, що проценти нараховувалися до початку проходження відповідачем військової служби, а комісія є одноразовою платою за надання кредиту, прямо передбачена договором і включена до його загальної вартості. Просив стягнути заборгованість та заявлені судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився у зв`язку з проходженням військової служби. Його представник ОСОБА_1 визнав факт отримання відповідачем 16 500,00 грн і не заперечував проти стягнення основної суми кредиту. В іншій частині позову заперечував, посилаючись на статус відповідача як військовослужбовця, надмірний розмір процентів порівняно із сумою кредиту та необґрунтованість комісії. У разі висновку суду про наявність підстав для стягнення процентів просив зменшити їх розмір. Також просив зменшити витрати позивача на професійну правничу допомогу як неспівмірні зі складністю справи й обсягом виконаної роботи.

ІІ. Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заочним рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 22 жовтня 2025 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 46 338,60 грн заборгованості, 2 373,95 грн судового збору та 2 940,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині позову відмовлено.

14 квітня 2026 року представник відповідача подав заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2026 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву задоволено, заочне рішення від 22 жовтня 2025 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31 липня 2026 року суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові та електронні докази й оголосив перерву до 04 серпня 2026 року для ухвалення рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

03 січня 2022 року ТОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_2 уклали в електронній формі договір про споживчий кредит № 4938634.

За пунктами 1.21.4 договору сума кредиту становить 16 500,00 грн, строк кредитування 18 днів із 03 січня 2022 року, а датою повернення кредиту, сплати процентів і комісії визначено 21 січня 2022 року.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 155,00 грн, що становить 7 % від суми кредиту. Пунктом 1.5.2 договору визначено проценти за користування кредитом у розмірі 2 613,60 грн за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожний день первісного строку кредитування.

Пунктом 1.6 договору встановлено стандартну (базову) ставку в розмірі 5 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.

У паспорті споживчого кредиту, графіку платежів та анкеті-заяві відображені ті самі істотні умови: кредит 16 500,00 грн на 18 днів, проценти 2 613,60 грн, одноразова комісія 1 155,00 грн і загальна сума до повернення 20 268,60 грн.

Договір акцептовано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора W74449, надісланого 03 січня 2022 року на зазначений ним номер мобільного телефону.

Факт надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», відповідно до якої 03 січня 2022 року на банківську картку відповідача перераховано 16 500,00 грн із призначенням платежу «Кошти згідно договору 4938634». Статус операції «approved».

Відомість про щоденні нарахування та погашення підтверджує нарахування процентів за первісний строк кредитування по 145,20 грн щоденно з 04 до 21 січня 2022 року, усього 2 613,60 грн. Після 21 січня 2022 року первісний кредитор нараховував по 825,00 грн щоденно за ставкою 5 %; загальний розмір таких додаткових нарахувань, включений до позову, становить 27 225,00 грн.

26 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 26-07/2024. Витяг із Реєстру боржників містить відомості про ОСОБА_2 , договір № 4938634 та загальну обліковану заборгованість 47 493,60 грн, у тому числі 16 500,00 грн кредиту, 29 838,60 грн процентів і 1 155,00 грн комісії.

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_2 з 02 березня 2022 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Збройних Силах України.

IV. Норми права, оцінка доказів та мотиви рішення

Відповідно до статей 12, 13, 7681 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і диспозитивності, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За статтями 202, 205, 207, 626, 628, 638 ЦК України правочин може бути вчинений у письмовій, у тому числі електронній, формі, а договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, а його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором прирівнюється до письмової форми.

Сукупність договору, анкети-заяви, довідки про ідентифікацію та документа про перерахування коштів підтверджує укладення договору, отримання відповідачем кредиту та виникнення обов`язку його повернути. Факт отримання та неповернення основної суми кредиту додатково визнаний представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, а позичальник зобов`язаний повернути кредит у строк та в порядку, визначених договором.

Оскільки доказів повернення 16 500,00 грн не подано, вимога про стягнення основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії та інші обов`язкові платежі лише за додаткові та супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника або третіх осіб, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено одноразову «комісію за надання кредиту» в розмірі 1 155,00 грн. Водночас договір, паспорт споживчого кредиту та інші матеріали справи не містять опису конкретної окремої додаткової чи супровідної послуги, яка була замовлена відповідачем та фактично надана йому кредитодавцем за цю плату. Саме надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а розгляд заявки, оформлення договору та перерахування кредитних коштів є діями, необхідними для укладення і виконання такого договору та здійснюються кредитодавцем насамперед у власних інтересах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 звернула увагу, що кредитодавець не може покладати на позичальника плату за дії, які він вчиняє на власну користь або з метою встановлення, зміни чи припинення кредитних правовідносин, якщо такі дії не становлять самостійної послуги, замовленої позичальником. Оскільки позивач не довів змісту та фактичного надання відповідачу окремої послуги, за яку нараховано 1 155,00 грн, сама наявність такого платежу в тексті договору і графіку не є достатньою підставою для його стягнення. Тому в задоволенні вимоги про стягнення комісії слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми кредиту, а їх розмір і порядок сплати встановлюються договором.

За первісний погоджений сторонами строк кредитування з 03 до 21 січня 2022 року проценти розраховані за ставкою 0,88 % на день і становлять 2 613,60 грн (16 500,00 грн ? 0,88 % ? 18 днів). Розрахунок відповідає договору, графіку платежів і відомості щоденних нарахувань, тому ця сума підлягає стягненню.

Водночас вимога про стягнення ще 27 225,00 грн процентів, нарахованих після 21 січня 2022 року за ставкою 5 % на день, задоволенню не підлягає.

Договір установив конкретний строк кредитування 18 днів і конкретну дату повернення 21 січня 2022 року. Пункти 2.3.1.2 та 2.3.2 договору передбачали можливість продовження строку на стандартних умовах у разі продовження користування кредитними коштами та формування кредитодавцем оновленого графіка платежів із новою датою платежу й актуальним розміром заборгованості, який мав бути розміщений в особистому кабінеті позичальника.

Позивач не надав оновленого графіка платежів, доказів його формування і розміщення в особистому кабінеті відповідача, повідомлення відповідачу нової дати повернення кредиту чи інших доказів, які б підтверджували фактичне настання погоджених договором умов пролонгації. Сам факт неповернення кредиту у строк свідчить про порушення зобов`язання, але не є достатнім доказом погодження нового строку користування кредитом і нової, значно вищої, ціни такого користування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після цього права кредитора забезпечуються охоронними нормами, зокрема частиною другою статті 625 ЦК України.

Отже, після 21 січня 2022 року сторони перейшли до охоронних правовідносин. Позивач не заявив окремої вимоги про стягнення інфляційних втрат і процентів річних за частиною другою статті 625 ЦК України та не надав відповідного розрахунку. Суд не може змінити предмет позову і самостійно перетворити заявлені проценти за користування кредитом на інший вид відповідальності.

Суд також ураховує доводи представника відповідача щодо проходження військової служби. Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає пільги щодо ненарахування процентів за користування кредитом та штрафних санкцій у визначений законом період.

Проте проценти в сумі 2 613,60 грн, які суд визнав обґрунтованими, нараховані до 21 січня 2022 року, тоді як військову службу за мобілізацією відповідач проходить з 02 березня 2022 року. Тому зазначена пільга не поширюється на проценти за первісний строк кредитування. Нарахування після закінчення цього строку суд відхиляє з інших наведених вище підстав.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 19 113,60 грн, з яких 16 500,00 грн основний борг, 2 613,60 грн проценти за первісний строк кредитування. У стягненні 27 225,00 грн процентів, нарахованих після закінчення первісного строку кредитування, та 1 155,00 грн комісії слід відмовити.

Позивач заявив до відшкодування 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 4 000,00 грн визначено за консультацію з вивченням документів, а 12 000,00 грн за складання позовної заяви.

Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, виконаними роботами, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін. Обов`язок доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення таких витрат.

Представник відповідача заявив відповідне клопотання. Суд ураховує типовий характер спору, шаблонний зміст позовної заяви, відсутність складних розрахунків або значного обсягу індивідуальної правової роботи, а також те, що консультація та вивчення документів значною мірою охоплюються роботою зі складання позову. Заявлена сума 16 000,00 грн є неспівмірною з фактичною складністю справи, тому суд зменшує обґрунтований розмір таких витрат до 3 000,00 грн.

Позов задоволено на 40,2446 % від заявленої суми. Пропорційно до задоволеної частини вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню 974,88 грн судового збору та 1 207,34 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, статтями 202, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за договором про споживчий кредит № 4938634 від 03 січня 2022 року в загальному розмірі 19 113 (дев`ятнадцять тисяч сто тринадцять) гривень 60 копійок, з яких:

16 500,00 грн заборгованість за кредитом;

2 613,60 грн заборгованість за процентами;

У задоволенні позовних вимог про стягнення 27 225,00 грн процентів, нарахованих після закінчення первісного строку кредитування, та 1 155,00 грн комісії за надання кредиту відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 88 копійок судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 1 207 (одну тисячу двісті сім) гривень 34 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гаркуша