Вирок № 138742098, 28.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5318/26

Номер провадження1-кп/205/835/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62026170030002124 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маломихайлівка, Покровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, непрацездатних осіб не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді стрільця номеру обслуги 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимий:

-19.06.2019 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 09.12.2020 по відбуттю строку покарання,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в посаді стрільця номеру обслуги 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», достовірно знаючи, що на всій території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та діє на теперішній час. Так, ОСОБА_3 , приблизно о 15 годині 40 хвилин 12.03.2026 року, маючи злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, що належить гімназії № 4 ДМР, знаходячись у вчительській кімнаті, яка розташована на другому поверсі гімназії № 4 ДМР», що за адресою: м. Дніпро, Красносельського, буд. 30А, побачив на столі ноутбук марки «Acer ЕХ215-31», який визначив як предмет свого злочинного посягання. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом ОСОБА_3 знаходячись у вказаному місці та вказаний час, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зайшов до приміщення вчительської кімнати, яка розташована на другому поверсі гімназії № 4 ДМР», що за адресою: м. Дніпро, Красносельського, буд. 30А, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань та з метою наживи, викрав чуже майно, що належить гімназії № 4 ДМР, а саме: ноутбук марки «Acer ЕХ215-31», вартістю 7250,00 гривень. Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій особі «Дніпровська гімназія № 4 ДМР», майнову шкоду становить 7250,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, щиро покаявся та суду пояснив, що він дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час, тобто о 15 годині 40 хвилин 12.03.2026 року знаходячись у вчительській кімнаті, яка розташована на другому поверсі гімназії № 4 ДМР, що за адресою: м. Дніпро, Красносельського, буд. 30А, таємно викрав чуже майно, що належить гімназії № 4 ДМР, а саме: ноутбук марки «Acer ЕХ215-31».

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

З урахуванням думок учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, та відповідно до положень ст.349 КПК України обмежився лише дослідженням тих доказів, які сторони визнали за необхідне дослідити, а також матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.

Так, в судовому засіданні дослідженні наступні письмові докази:

-висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/10111-ТВ від 23.03.2026 року Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, згідно якого ринкова вартість ноутбуку марки «Acer ЕХ215-31», станом на 12.03.2026 року, складала 7 250,00 грн.

Оцінюючи докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що з урахуванням визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 вони є достатніми для доведення поза розумним сумнівом вини ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та ухвалення обвинувального вироку.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його повне визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, за службовою характеристикою характеризується посередньо, встановлені судом обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, що обтяжують його покарання.

З врахуванням особи винного і наявності обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що останній в судовому засіданні щиро покаявся, суду пояснив, що зробив висновки для себе, суд прийшов до переконання, що обвинувачений може бути перевихований без ізоляції від суспільства, також суд враховує думку прокурора, у зв`язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі у межах установленої санкцією статті обвинувачення. В порядку передбаченому ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 доцільно звільнити від відбування покарань у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк із покладенням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України, оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/104-26/10111-ТВ від 23.03.2026 року, витрати на яку складають 1782,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1782,80 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 копійок), витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/10111-ТВ від 23.03.2026 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Головуючий суддя: ОСОБА_1