Рішення № 138741742, 04.06.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 208/3146/26

№ 2/207/2016/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за договором позики № 78893488 від 23 квітня 2023 року у розмірі 33598 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 11 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн., та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

15 квітня 2026 року на розгляд Південного районного суду міста Кам`янського з Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.

В обґрунтування своїх вимог Банк зазначив, що 23 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78893488, за умовами якого позикодавець надв відповідачу грошові кошти у розмірі 9900,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 83gxXGuC9v, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

07 травня 2023 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №9245085 до Договору позики №78893488, за умовами якої сторони домовились, що предметом угоди є пролонгація строку кредитування на 1 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 15 днів, тобто до 08.05.2023 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '5m31wAama2, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2).

08 травня 2023 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №9251754 до Договору позики №78893488, за умовами якої сторони домовились, що предметом угоди є пролонгація строку кредитування на 3 дні (в результаті чого строк кредитування складає - 18 днів, тобто до 11.05.2023 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 'EOo82KffJg, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2).

Кредитодавцем ідентифіковано Відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи/ одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 83gxXGuC9v - 23.04.2023 17:53:46, '5m31wAama2 - 07.05.2023 22:18:15, 'EOo82KffJg - 08/05/2023 22:43:37, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Позикодавець на виконання умов договору позики №78893488 від 23 квітня 2023 року, передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9900,00 грн. за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес») діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №cc3b9ec8-4cad-4175-9544-8398302a814d від 23.04.2023 року.

Згідно листа №05/12/25-21722 від 05.12.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № cc3b9ec8-4cad-4175-9544-8398302a814d (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №78893488.

Враховуючи викладені вище умови Договору позики №78893488 від 23 квітня 2023 року та додаткових угод, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 247,52 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 33598 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 11 коп., зокрема: 9900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23698,11 грн. - сума заборгованості за відсотками.

03.07.2023 p. TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 33598 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 11 коп., зокрема: 9900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23698,11 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач ухиляється від сплати своєї заборгованості, що змусило позивача звернутися до суду із вказаним позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 квітня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 78893488, умовами якого встановлено, що позикодавець надає відповідачу грошові кошти у розмірі 9900,00 грн. строком на 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % в день (арк. с. 25-28).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 83gxXGuC9v, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

07 травня 2023 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №9245085 до Договору позики №78893488, за умовами якої сторони домовились, що предметом угоди є пролонгація строку кредитування на 1 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 15 днів, тобто до 08.05.2023 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '5m31wAama2, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) (арк. с. 28 зворот-30).

08 травня 2023 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №9251754 до Договору позики №78893488, за умовами якої сторони домовились, що предметом угоди є пролонгація строку кредитування на 3 дні (в результаті чого строк кредитування складає - 18 днів, тобто до 11.05.2023 року). Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 'EOo82KffJg, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) (арк. с. 30 зворот-32).

Згідно п.п.17 вищевказаного договору, якщо сума позики, зазначена в пп.2.1 п.2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право у випадку невиконання позичальником умов цього договору нараховувати пеню в розмірі, визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (зокрема, щодо незастосування в період карантинних обмежень).

Пунктом 18 вищевказаного договору позики визначено, якщо сума позики, зазначена в пп.2.1 п.2 договору перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (зокрема, щодо незастосування в період карантинних обмежень).

08 травня 2026 року судом отримано інформацію на запит від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», згідно з якою, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та направлено рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 за період з 23.04.2023 року по 26.04.2023 року, згідно з якою 23.04.2023 на рахунок відповідача зараховано переказ у сумі 9900,00 грн. (арк.с. 62-64).

Як встановлено судом із матеріалів цивільної справи, відповідач, як позичальник, на відміну від позикодавця, своїх договірні зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк і в подальшому отриману позику не повернув, відсотки за користування позикою не сплатив, внаслідок чого в нього станом на 06 січня 2026 року перед позикодавцем виникла заборгованість в загальному розмірі 33598 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 11 коп., зокрема: 9900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23698,11 грн. - сума заборгованості за відсотками. Викладені обставини підтверджуються копією витягу з реєстру боржників, а також копією розрахунку (арк. с. 24-25, 35-36).

При цьому, ані розрахунок заборгованості, ані інші матеріали цивільної справи не містять інших доказів пролонгації строку, на який надавалась позика, окрім додаткових угод №№ 9245085, №9251754 до Договору позики №78893488 від 23 квітня 2023 року щодо продовження строку позики на 1 день, та відповідно на 3 дні (в результаті чого строк кредитування складає - 18 днів, тобто до 11.05.2023 року).

При цьом суд звертає увагу, що правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачем, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 погодив зазначені правила в редакції наданій позивачем.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодило зі споживачем саме ті умови, про які зазначено в наявних у справі правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц.

За вказаних обставин, відсотки нараховані поза межами встановленого строку - 18 днів, не підлягають стягненню з відповідачки.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

За таких обставин викладене зумовлює висновок суду, що дійсний розмір правомірно нарахованих процентів саме за строкове користування позикою становить 4455 гривень (9900грн. х 2,5% х18 днів). Решту суми боргу, що значиться як проценти за користування позикою, в розмірі 19243, 11 гривень з огляду на розмір суми позики в контексті п.п.17, 18 договору позики та норми ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» мали б відсотки за понадстрокове користування сумою позики. Відтак, нарахуванням кредитором/позикодавцем процентів за користування позикою після закінчення строку, на який надавалась позика, є неправомірним.

03.07.2023 p. TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 р. за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 33598 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 11 коп., зокрема: 9900,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23698,11 грн. - сума заборгованості за відсотками (арк. с. 41 - 42).

Відтак, позивач набув належних ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» прав вимоги за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року та за додатковими угодами № 9245085, №9251754.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є договір позики (ст.1046 ЦК України).

Нормою ст.1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмові формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями ст.3 ч.1 п.5 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч.3-6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Нормою ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Частинами 12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидами якої є штраф та пеня (ст.549 ЦК України).

Положеннями ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня 2023 року 6700 гривень.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року, №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року, №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року, №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року, №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року, №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року, №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року, №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні останній раз з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст.ст.1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи на підставі таких доказів фактичні обставини спірних правовідносин в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як позикодавцем, та відповідачем, як позичальником, договору позики №78893488 від 23 квітня 2023 року та додаткових угод № №9245085 від 07 травня 2023 року, та № 9251754 від 08 травня 2023 року шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису Позикодавця та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту надсилається згенерований одноразовий ідентифікатор для підписання Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-комунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору Позикодавець на виконання вимог Постанови НБУ додатково накладає кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, після чого його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним.

Підписаний таким чином Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Договір укладено із використанням мобільного застосунку «MyCredit - онлайн кредит».

За таких обставин вищевказаний договір позики за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов`язків, передбачених цим договором. Свої договірні зобов`язання позикодавцем виконано в повному обсязі та надано відповідачу позику в обумовленій договором сумі шляхом перерахування на визначений відповідачем банківський рахунок. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав, оскільки тіло позики та проценти за його користування у повному розмірі та строки, а також станом на час розгляду справи не повернув. За таких обставин, враховуючи, що в ході розгляду справи також підтверджено укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем у справі договорів факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року, №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, суд приходить до висновку про дійсність заявленого позивачем факту набуття ним, як новим позикодавцем (кредитором), належних первісному прав вимоги до відповідача за вказаним договором позики. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню, однак частковому шляхом стягнення заборгованості за договором позики в загальному розмірі 14355,00 гривень, з яких: 9900,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 4455 гривень заборгованість за відсотками.

Наведена вище частковість задоволення позовних вимог зумовлена наступним.

Так, відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування (строку, на який надавалась позика) внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному договорі, або внаслідок реалізації кредитором свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом (позикою) в порядку ст.1050 ч.2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором (договором позики) проценти за користування кредитом, а також неустойку (пеня, штрафи). В таких правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування (строку, на який надається позика). Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц,від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18,від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі №723/304/16-ц, від 04 лютого 2020 року по справі №912/1120/16, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто за період до прострочення виконання зобов`язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. При цьому кредитний договір (договір позики) може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем (позикодавцем) й після спливу визначеного кредитним договором (договором позики) строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Наведена вище правова позиція знайшла своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №910/1238/17, від 04 лютого 2020 року по справі №912/1120/16, від 25 травня 2021 року по справі №149/1499/18, від 18 січня 2022 року по справі №910/17048/17, а також у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі №5017/1987/2012.

Таким чином, спираючись на наведені вище правові позиції, встановлені судом в ході розгляду справи фактичні обставини спірних правовідносин сторін за договором позики №78893488 від 23 квітня 2023 року, суд приходить до висновку, що нарахована відповідачу за вказаним договором позики заборгованість в загальному розмірі 14355,00 гривень має наступні складові: 9900,00 гривень заборгованість за тілом позики, 4455,00 гривень заборгованість за процентами за строкове користування позикою протягом періоду, на який надавалась така позика (плата за правомірне користування відповідачем позикою), а 19243, 11 гривень неправомірно нараховані за період з 12 травня 2023 року (дата після закінчення строку, на який надавалась позика з урахуванням на додаткові угоди) проценти за понадстрокове користування позикою. Неправомірність такого нарахування процентів, а відтак і неможливість стягнення їх суми з відповідача, слідує з того, що з огляду на суму позики, враховуючи зміст п.п.17, 18 договору позики, а також ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» це мали б бути проценти за понадстрокове користування позикою. В той же час, навіть при оцінці такої суми як проценти за понадстрокове користування позикою (ч.2 ст.625 ЦК України), можливість нарахуванням позивачем та/або його правопопередником передбачених ст.625 ч.2 ЦК України сум також не вбачається за можливе. Враховуючи дату укладення договору позики та дату спливу строку, на який надавалась позика (останній день повернення позики 11 травня 2023 року), вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, здійснення нарахувань на підставі ст.625 ч.2 ЦК України після 24 лютого 2022 року, взагалі є прямо забороненим законом.

У відповідності до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора. Крім того, якщо боржник не був повідомлений про заміну кредитора, то це не тягне за собою і відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора (ст.ст.516, 613 ЦК України). Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання у повному обсязі не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань взагалі. Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року по справі №636/3783/15-ц, від 04 березня 2020 року по справі №274/738/14-ц, від 18 червня 2020 року по справі №681/44/15-ц.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову і стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАС ГРУП» заборгованості за договором позики № 78893488 від 23 квітня 2023 року у загальному розмірі 14355 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп., з яких: 9900,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 4455,00 гривень заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які в цій справі складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За положеннями частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у позовній заяві ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зазначало, що товариство понесло у зв`язку із пред`явленням даного позову судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., які просило стягнути з відповідача.

До суду позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 205 року, укладений між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та Адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», витяг з Акту №5-ДІЛ від 02.01.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги (арк. с. 43-48).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу правову допомогу у розмірі 1922 грн. 65 коп.

Питання про стягнення суми судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44280974, знаходиться за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) заборгованість за Договором позики № 78893488 від 23 квітня 2023 року у розмірі 14355 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп., з яких: 9900,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу, 4455,00 гривень заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 , - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 1922 грн. 65 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати по сплаті судового збору у сумі 1137 грн. 53 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко