Рішення № 138741736, 19.03.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/275/26

№ 2/207/1240/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

Суддя Південного районного суду міста Кам`янського Юрченко І.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року у розмірі 29890 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 92 коп., з яких: 12262,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17628,26 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а також 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 23 серпня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 896398542 на суму 9000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора H5S69JE9.

Зокрема, відповідач, з метою отримання кредиту самостійно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, заповнив та подав заявку, пройшов належну перевірку, ознайомився та підтвердив згоду з офертою, з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Також, отримав на номер телефону персональний одноразовий ідентифікатор, та надав згоду на пропозицію (оферту) щодо укладання кредитного договору.

Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13000,00 грн.

Зазначає, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, а в подальшому до вказаного договору факторингу укладались Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №55 від 03.12.2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 896398542.

Далі, 05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 896398542.

Також, 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40374 грн. 76 коп.

Всупереч умовам Кредитного договору Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора.

Вищенаведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтвердив та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання.

Відповідно до ст.280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 серпня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №896398542 з додатковими угодами (арк.с. 26-36). Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит, на наступних умовах: сума кредиту 9000 грн. 00 коп., строк кредитування 30 днів, 0,49% від суми кредиту за кожний день користування ним.

З копії електронного платіжного доручення № 8514b7c2-178b-4535-a4af-8ec03897d114 від 23 серпня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 9000,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 11 зворот).

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 13 000,00 грн. та уклав відповідні додаткові угоди з даного приводу з відповідачем.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 3ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції визначені частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї ст. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що при підписанні кредитного договору № 896398542 від 23 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сторонами було погоджено всі істотні умови договору.

Позивачем до суду було надано докази переказу грошових коштів у розмірі 9000,00 грн на користь відповідача, а саме: платіжне доручення № 8514b7c2-178b-4535-a4af-8ec03897d114 від 23 серпня 2019 року, де зазначено призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 896398542 від 23 серпня 2019 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № 5168-75XX-XXXX-4439 (арк.с. 11 зворот).

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 9000,00 грн. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на її картку 5168-75XX-XXXX-4439, зазначену в заявці на отримання грошових коштів в кредит (арк.с. 57), підтверджується листом від 243.02.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про поповнення картки № НОМЕР_2 у період з 23.08.2019 по 17.09.2019 на суму 9000,00 грн., та випискою за договором за період з 23.08.2019 по 17.09.2019 (арк. с. 58-62).

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свого обов`язку за кредитним договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року.

В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 13 000,00 грн.

З копії електронного платіжного доручення № 2df085a9-8385-4eb3-a543-d82bd01d1098 від 30 серпня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 500,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 10).

З копії електронного платіжного доручення № 68539633-2190-4a42-9431-1643ec8ef760 від 05 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 200,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 10 зворот).

З копії електронного платіжного доручення № 9f002f5c-1a3b-444b-8977-77deb6dce080 від 29 серпня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 200,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 11).

З копії електронного платіжного доручення № fb97ba10-6ff8-426d-ad6b-d14e667a83c5 від 12 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 200,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 12).

З копії електронного платіжного доручення № ed215d0f-4953-4a74-b648-f6ef3b6dc835 від 07 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 1000,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 12 зворот).

З копії електронного платіжного доручення № 54d6ce64-e4de-4463-835d-81b0a1644b05 від 06 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 500,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 13).

З копії електронного платіжного доручення № 62dece93-4ec3-4fa7-b66e-34183bff1016 від 05 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 800,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 13 зворот).

З копії електронного платіжного доручення № 8238de39-9cb5-486e-8c3f-454c3f812760 від 30 серпня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 100,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 14).

З копії електронного платіжного доручення № 2c1b527e-0929-45af-9950-7a36e70b06f9 від 05 вересня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 200,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 14 зворот).

З копії електронного платіжного доручення № 62fa3a66-ab76-4ff0-b68e-c81d9ac85eb6 від 31 серпня 2019 року, яке надав позивач, вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача № 5168-75XX-XXXX-4439 грошові кошти в сумі 300,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року (арк.с. 15).

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, матеріали справи не містять.

У звязку із збільшенням суми кредиту між позивачем та відповідачем було підписано десять додаткових угод (ар.с.28-36). Разом з цим, як самим договором, так і додатковими угодами до нього було встановлено строк повернення кредиту 22.09.2019 року

Відповідно ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

П. 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній (п. 2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п. 4.1).

Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року.

У подальшому додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №55 від 03.12.2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 896398542.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 896398542.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.03.2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 896398542.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40374 грн. 76 коп.

Таким чином, від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс», від ТОВ «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 40374 грн. 76 коп.

Умовами укладених договорів факторингу між товариствами передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача.

Звертаючись із позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року у загальному розмірі 29890 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 92 коп., з яких: 12262,66 грн. заборгованість по тілу кредиту; 17628,26 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи. В добровільному порядку відповідач отримані у кредит кошти на користь кредитора не повертав, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12262,66 грн.

Проте, суд не погоджується із визначеним розміром заборгованості стосовно стягнення з відповідача 17628,626 грн. відсотків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Так, вдіповідно до пункту 1.2. Договору № 896398542 від 23 серпня 2019 року, строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів. Пунтом 1.3. передбачено, що кредит надається строком на 30 (тридцять) днів. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,49 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору (пункт 1.4.)

Таким чином, строк кредитування сплив 22.09.2019р.

Більш за це, всіма додатковими угодами до кредитного договору було встановлено, що строк повернення кредиту 22.09.2019 року (ар.с.28-36).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28)).

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази продовження строку договору після закінчення строку його дії 22.09.2019 року.

Окрім того пунктом 4.3. встановлено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані згідно п. 4.2 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Разом з цим ТОВ «ФК «Ейс», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

З огляду на наведене відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» процентів за користування кредитом після 22 вереаня 2019 року, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до п.4.2. Договору Сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість за кредитом не була погашена у строк, встановлений договором, а саме 22.09.2019 року то розрахунок відсотків необхідно здійснювати по процентній ставці 1,70 % (п. 4.2 договору).

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення ТОВ «ФК «Ейс» кредиту в сумі 12262,66 грн., процентів за користування кредитом з 23 серпня 2019 року по 22 вересня 2019 року в сумі 6630 грн 00 коп. (13000, 00грн. х 1,70% х 30 днів)/

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року у загальному розмірі 18892 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12262,66 грн. та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 6630,00 грн., а тому позовні вимоги підлягаютьчастковому задоволенню.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 2 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське бюро «Соломко та партнери».

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору №20/08/25-01 про надання правової допомоги від 20.08.2025; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткову угоду №25770912527 до договору №20/08/25-01 від 20.08.2025про надання правової допомоги, Акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а саме в сумі 18892 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 66 коп. судовий збір буде становити 1682 грн. 78 коп., та витрати на правову допомогу в розмірі 4424 грн. 37 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 896398542 від 23 серпня 2019 року у розмірі 18892 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 66 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12262,66 грн. та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі 6630,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору у сумі 1682 грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на правову допомогу в розмірі 4424 грн. 37 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко