Ухвала суду № 138741439, 03.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/9574/26 2/760/14444/22/760/14444/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючої судді

Фіцай О.Л., секретаря судового засідання Скомаровської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

встановив:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває справа за Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В подальшому, 13.07.2026 року представником Позивача подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що заборгованість була погашена відповідачем після подачі позову до суду, а отже позовні вимоги були задоволені.

Вивчивши матеріали справи та наданої заяви, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у лютому 2026 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із заяви Позивача, яка подана до суду 13 липня 2026 року вбачається, що після звернення Позивача до суду спір між сторонами було врегульовано в досудовому порядку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду зробила висновок, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що оскільки наразі між сторонами відсутній предмет спору, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16080 від 06.02.2026 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки провадження у справі підлягає закриттю не у зв`язку з відмовою позивача від позову, заява Позивача про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 43, 76, 83, 255 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити.

2.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією № 16080 від 06.02.2026 року за подання позовної заяви.

3.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

4.Роз`яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

6.Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: О.Л.Фіцай