Рішення № 138740711, 03.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/856/26

Провадження №2/524/4826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі головуючого судді Предоляк О.С., при секретарі судового засідання Косенко Р.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В

У березні 2026 року представником позивача ТОВ «ФК`Профіт Капітал»» сформована позовна заява ТОВ «ФК«Профіт Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначають, що 29.06.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9442977, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 7000 грн., строком на 30днів з дати його надання. З базовою процентною ставкою 1, 6% в день, акційних процентів 0, 48% в день. Сторонами відповідно до п 2 договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику становить 2, 7 % в день. Свої зобов`язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином, надавши позичальнику кредит у розмірі 7000 грн., що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 440 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., процентам в розмірі 13440 грн. нараховані за період з 29.08.2020 по 09.04.2021

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів`та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020. Відповідно до п 2.1. договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені у реєстрі прав вимог, а новий кредитор прийняти право вимоги. 09.04.2021 року між сторонами за договором факторингу підписано реєстр прав вимоги №115 за договором факторингу №10072020 відповідно до якого право вимоги за договором позики №9442977 від 29.06.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал»»

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9442977від 29.06.2020 року у розмірі у розмірі 20440грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року відкрито провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні

14.07.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Шайдук В.О. в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву. Зазначає, що належних доказів, якими у відповідності до ст 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є\ первинні документи щодо перерахування ОСОБА_1 , позики у розмірі 7000 грн позивачем не надано. Також, не надано доказів визначення одиничної ціни придбання позивачем, як фактором у первісного кредитора права грошової вимоги заборгованості відповідача, так і не надано доказів сплати цієї ціни, що, на думку відповідача, ставить під сумнів перехід права вимоги за кредитним договором відповідача до позивача. Повідомив, що відповідач є дружиною військовослужбовця та має право на соціальну гарантію у відповідності до ч 15 ст 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ». Вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу невідповідними складності справи та суті спору.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 червня 2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №9442977 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов. Договір підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого відповідачка отримала кредит у сумі 7000 грн строком на 30 днів із відповідною базовою процентною ставкою 1,60 % в день та розміром акційних процентів 0, 48 % в день, розмір процентів на прострочену позику складає 2,70 % в день.

Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 20440 грн, яка складається із заборгованості: за основним боргом - 7000 грн, за нарахованими та несплаченими процентами - 13440 грн,

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Так, у ст.1055 ЦК України зазначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до положень частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, а також права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктами 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19. До аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Підписавши договір позики №9442977 від 29.06.2020 ОСОБА_1 засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, викладених у пункті 2 Договору.

За доводами відзиву матеріали справи не містять належних та достатніх доказів виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором у частині перерахування відповідачу відповідних грошових коштів

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, на підтвердження надання 29.06.2020 відповідачу кредитних коштів у розмірі 7000 грн позивачем надано суду інформаційну довідку про переказ коштів від 02.12.2025, складену ТОВ «ФК «Фінекспрес», в якій зазначено, що ТОВ «ФК «Фінекспрес», яке діє на підставі Витягу з реєстру платіжної інфраструктури з інформацією про ліцензію на надання фінансових платіжних послуг від 27.04.2023 №21/764-рк, відповідно до умов Договору №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», завершило наступні платіжні операції : 1) 26.09.2020 на суму 7 000 грн відбувся успішний переказ на карту № НОМЕР_1 Отримувач ОСОБА_2 . Номер платежу 7е8305с0-9b01-44f5-9663-b8009661c45d/.

Проте зазначена Інформаційна довідка не містить усієї необхідної інформації про отримувача, яка б давала можливість ідентифікувати позичальника, а також усіх необхідних реквізитів, зокрема, відсутні номери рахунків кредитора та позичальника, які б свідчили про те, що кредитні кошти були надані первинним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та отримані позичальником ОСОБА_1 ..

Отже, Інформаційна довідка не є належним і достатнім доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачу ; зазначена в ній інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку; довідка не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує здійснення платежу та є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів.

Разом з тим, позикодавець, надаючи фінансові послуги та зважаючи на особливості укладення таких видів договорів, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язаний вести облік наданих позичальникам коштів, а відступаючи право вимоги за договором позики, надати фактору усі наявні бухгалтерські документи на підтвердження наявності заборгованості.

Суд позбавлений можливості перевірити факт отримання відповідачем кредитних коштів, у зв`язку з чим доводи позову щодо наявності заборгованості є недоведеними.

За змістом статей 509, 1046, 1054 ЦК України, кредитне зобов`язання виникає за умови надання кредитодавцем грошових коштів позичальнику, а обов`язок позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів кореспондує факту отримання таких коштів. Саме по собі підписання кредитного договору без підтвердження фактичного надання кредиту не свідчить про виникнення у боржника обов`язку з повернення кредитних коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з вимогами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Витяг з реєстру прав вимог № 115від 09. квітня 2021 року до договору факторингу не є належним, достовірним та достатнім доказом того, що до ТОВ ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за договором позики №94442977 від 29.06.2020..

Стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу № 10072020.

Таким чином, за відсутності належних доказів виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед первісним кредитором, останній не набув права грошової вимоги до відповідача, яке могло бути предметом відступлення за договором факторингу. Відтак укладений між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» договір факторингу №10072020 в частині передачі права вимоги до відповідача є безпредметним, оскільки фактично відступлено право вимоги, яке не існувало на момент укладення договору.

Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог і, відповідно, несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням ним процесуальних дій.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України удові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн необхідно віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 76 81, 139, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса: вул.Набережно-Лугова, буд.8, м. Київ, 04071

Відповідач- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена Предоляк