Ухвала суду № 138739636, 27.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10211/26

Провадження № 1-в/127/125/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років.

Засуджений ОСОБА_6 підтримав подану ним заяву та просив її задовольнити. Вказав, що він відбув 17 років позбавлення волі, вину у вчинені злочину він визнає у повному обсязі та визнавав у ході судового розгляду. Зазначив, що два його сини наразі беруть участь у активних бойових діях, тому він мав мобільні телефони, аби підтримувати із ними зв`язок. Один із синів воює із 2014 року. Просив врахувати, що наразі йому вже 63 роки та має бажання хоч колись вийти на волю.

В судовому засіданні захисник засудженого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію засудженого. Зазначила, що стягнення відносно засудженого застосовувалися переважно у період із 2009 по 2020 роки. У ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв`язки, він підтримує зв`язок із родиною. В установі виконання покарання засуджений не працює у зв`язку із відсутністю робочих місць. ОСОБА_6 став на шлях виправлення, а тому просить задоволити заяву засудженого.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви засудженого, оскільки ОСОБА_6 до засудження вироком Апеляційного суду Вінницької області від 08.12.2009 року притягувався до кримінальної відповідальності сім разів, в установі виконання покарання не працевлаштований, будь-які заохочення відсутні, застосовувалися двадцять одне стягнення, а тому вказане не свідчить про те, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши заяву та особову справу засудженого ОСОБА_6 дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

З особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_6 засуджений вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2009 року за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання:

за ч. 4 ст. 187 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Початок строку відбування покарання 17.02.2009 року.

Таким чином, на момент звернення із заявою ОСОБА_6 відбув визначений ч. 5 ст. 82 КК України строк покарання та за вказаним критерієм покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Таким чином, покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років за наявності двох умов: відбуття засудженим ОСОБА_6 не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання та доведення останнім, що він став на шлях виправлення.

Частиною 1 статті 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до статті 6 КВК України основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання щодо можливості застосування ст. 82 КК України, суд повинен враховувати дані про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання.

Оцінюючи вказану обставину, суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 відбуває покарання з 17.02.2009 року.

З характеристики та матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_6 за час відбування покарання 21 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, які на момент розгляду заяви погашені, за останні шість років притягувався до дисциплінарної відповідальності одного разу, а саме 07.01.2025 року.

Засудженим підтримуються стабільні зв`язки з рідними та близькими, які позитивно впливають на нього. Як зазначив сам ОСОБА_6 у судовому засіданні його стягнення пов`язані із зберіганням ним пристроїв для підтримання постійного зв`язку із синами, які наразі беруть участь у бойових діях. Для цієї ж мети йому необхідний був мобільний телефон починаючи із 2014 року.

З даних про особу судом встановлено, ОСОБА_6 не вчиняє дії, пов`язані із погрозами або насильством. Стикаючись із проблемою, особа намагається знайти шляхи її вирішення. Передбачає наслідки своїх дій. Відсутні прояви неадекватної поведінки. Самооцінка адекватна. У взаємовідносинах із іншими засудженими не конфліктний. На профілактичному обліку в установі не перебуває. Має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє яким чином їх втілити. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Відповідно до витягу з протоколу № 3 від 22.02.2024 року, ОСОБА_6 переведено з приміщень камерного типу, для тримання двох осіб, до багатомісних приміщень камерного типу, в межах установи, в зв`язку із тим, що він відбув 5 років встановленого строку покарання в приміщеннях камерного типу для тримання двох осіб, тривалий час не допускав порушень режиму тримання та внутрішнього розпорядку дня.

Як вбачається із сертифікату від 06.03.2026 року, ОСОБА_6 успішно завершив курс «Самостійний ремонт житла: практичні навички».

Як було зазначено обвинуваченим у судовому засіданні він не працевлаштований в установі виконання покарання у зв`язку із відсутністю робочих місць.

Окрім цього, суд враховує і те, що і на момент винесення вироку та і на момент розгляду цієї заяви, ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнавав.

Вагомим доводом для суду є вік засудженого, який становить 63 роки. Вказане в сукупності із питанням яке підлягає вирішенню щодо можливості заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком від 15 до 20 років, є фактом, що суттєво знижує суспільну небезпечність особи для суспільства.

Таким чином суд вважає, що заява та матеріали особової справи дають підстави вважати, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення, оскільки засуджений відбув понад 17 років покарання, що перевищує мінімальний строк, необхідний для заміни покарання відповідно до ст. 82 КК України, має міцні соціальні зв`язки, вину у вчиненні злочину як визнавав, так і визнає, застосовані до нього стягнення погашені в установленому законом порядку, що підтверджує успішність процесу виправлення.

Враховуючи сукупність вищевикладеного, на переконання суду, заява підлягає задоволенню та ОСОБА_6 необхідно замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на максимальний строк позбавлення волі, визначений ч. 5 ст. 82 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, ст. 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років задовольнити.

На підставі ч. 5 ст. 82 КК України замінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком апеляційного суду Вінницької області від 08 грудня 2009 року за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком двадцять років.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя:

Судді: