Рішення № 138739379, 04.08.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/964/26

2/134/645/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

03 червня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 27 травня 2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 21.05.2025-100001486, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 5 000,00 грн строком на 189 днів зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також фіксованої незмінної процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Крім того, за умовами кредитного договору сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов`язаної із наданням кредиту, у розмірі 7 % від суми кредиту, що становить 350,00 грн, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 350,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Сторони також погодили, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання нараховується неустойка в сумі 75,00 грн.

21 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, відповідно до якого сторони за взаємною згодою, з ініціативи позичальника, домовилися збільшити суму кредиту, у зв`язку з чим внесли відповідні зміни до кредитного договору. Так, сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 14 000,00 грн та складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). За умовами додаткового договору від 21 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу 2-й транш у розмірі 9 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 строком на 103 дні з дати його надання. Також сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов`язаної з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту), у розмірі 7 % від суми 2-го траншу, що становить 630,00 грн, а також домовились, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання нараховується неустойка в сумі 210,00 грн.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 24 330,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 410,00 грн - заборгованість за процентами; 5 920,00 грн - неустойка.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з нього понесені судові витрати.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 04 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 03 липня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

У судове засідання, призначене на 30 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У позовній заяві представник позивача Омельяненко Р.Р. просив розглянути справу за відсутності сторони позивача. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі.

У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 30 липня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 травня 2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 21.05.2025-100001486, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти і комісію відповідно до графіка платежів.

За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 189 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 01.12.2025. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачено.

Сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших п`яти чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, та за фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» - у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно з п. 15 кредитного договору в день укладення даного договору позичальнику відкривається кредитна лінія, яка реалізується наступним чином: сума кредиту, яка визначена у розділі 1 договору (5 000,00 грн), є одночасно першим траншем, з якого складається сума кредиту, яка надається відповідно до умов даного договору. В подальшому кредитодавець протягом строку дії цього договору має право повідомити позичальника в усній та/або письмовій (паперовій або електронній) формі про наявність у нього можливості збільшити суму кредиту, що надається позичальнику за цим договором. У випадку отримання вказаного повідомлення від кредитодавця та у разі виникнення у позичальника наміру збільшити суму кредиту за даним договором позичальник ініціює укладення додаткового договору шляхом особистого звернення у підрозділ кредитодавця або шляхом вчинення необхідних дій в особистому кабінеті на сайті/в мобільному застосунку кредитодавця. Після узгодження сторонами зміни умов договору, пов`язаних із збільшенням суми кредиту, сторони укладають додатковий договір, у якому викладають змінені умови договору. Черговий транш (частина суми кредиту) надається кредитодавцем позичальнику відповідно до укладеного сторонами додаткового договору. Сума кредиту складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо предмета договору, розміру кредиту, строку кредитування, порядку його надання та повернення, розміру і порядку сплати процентів та комісії, а також прав та обов`язків сторін.

ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е862».

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції № 20235-1391-221040969 від 27 травня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» через платіжну систему EasyPay перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «Сенс Банк», кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн за договором кредиту № 21.05.2025-100001486 (ідентифікатор операції: 1613351854).

21 серпня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір, відповідно до якого за ініціативою позичальника та за взаємною згодою сторін суму кредиту збільшено до 14 000,00 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 9 000,00 грн. Кошти були перераховані на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 строком на 103 дні. Крім того, умовами зазначеного додаткового договору передбачено сплату комісії, пов`язаної з наданням траншу, у розмірі 7 % від його суми (630,00 грн), а також неустойки у розмірі 210,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Вказаний додатковий договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К329».

На виконання умов додаткового договору від 21 серпня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» через платіжну систему EasyPay перерахувало на зазначену відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 другий транш кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20321-1391-261229598 від 21 серпня 2025 року (ідентифікатор операції: 1661379736).

У свою чергу ОСОБА_1 взяті на себе грошові зобов`язання належним чином та в повному обсязі не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, за якою кредитодавець зобов`язується надати кредит і набуває право вимагати повернення грошових коштів та сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту й зобов`язується своєчасно повернути його та сплатити проценти.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір в електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Досліджені судом докази підтверджують, що 27 травня 2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі кредитний договір, а 21 серпня 2025 року додатковий договір до кредитного договору. Вчинення відповідачем сукупності дій, необхідних для акцепту оферти та підписання договорів, підтверджує факт їх належного укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов кредитного договору та додаткового договору до нього позивач двома траншами перерахував на зазначену відповідачем платіжну картку № 4149-49ХХ-ХХХХ-9200 грошові кошти на загальну суму 14 000,00 грн, а саме: 5 000,00 грн та 9 000,00 грн, які були зараховані на рахунок відповідача.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що на виконання зобов`язань за кредитним договором відповідач здійснив платежі на загальну суму 11 190,00 грн, а саме: 16 червня 2025 року - 1 400,00 грн, 10 липня 2025 року - 1 625,00 грн, 28 липня 2025 року - 1 400,00 грн, 18 серпня 2025 року - 200,00 грн, 21 серпня 2025 року - 1 075,00 грн, 11 вересня 2025 року - 4 020,00 грн та 29 вересня 2025 року - 1 470,00 грн.

Проценти за користування кредитними коштами нараховувалися: з 27 травня до 20 серпня 2025 року - у розмірі 50,00 грн за кожен день користування кредитом; з 21 серпня до 08 вересня 2025 року - у розмірі 140,00 грн за кожен день; з 09 вересня до 01 грудня 2025 року - у розмірі 70,00 грн за кожен день. Загальний розмір нарахованих процентів становив 12 840,00 грн, з яких за рахунок здійснених відповідачем платежів позивачем погашено 8 430,00 грн. Залишок заборгованості за процентами становить 4 410,00 грн.

Решту сплачених відповідачем коштів у розмірі 2 760,00 грн позивач зарахував у рахунок погашення нарахованих комісій у сумі 1 680,00 грн та штрафу в сумі 1 080,00 грн.

Станом на 29 травня 2026 року непогашена заборгованість за договором становила 24 330,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 410,00 грн - заборгованість за процентами; 5 920,00 грн - штраф. Заборгованість за комісією та процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, відсутня.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Однак, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за кредитним договором № 21.05.2025-100001486 від 27.05.2025 в розмірі 5 920,00 грн нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ «Споживчий центр».

Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове врегулювання звільнення позичальників від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за кредитними договорами у період дії воєнного стану.

Враховуючи викладене, у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» неустойки у розмірі 5 920,00 грн слід відмовити.

Водночас із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що кошти в розмірі 1 080,00 грн із внесених відповідачем платежів позивач зарахував у рахунок погашення нарахованого штрафу.

Оскільки зазначений штраф нараховано в період дії воєнного стану та він підлягав списанню, правових підстав для зарахування внесених відповідачем коштів у рахунок його погашення не було, тому кошти в розмірі 1 080,00 грн мають бути враховані в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Отже, залишок заборгованості за процентами становить 3 330,00 грн (4 410,00 грн ? 1 080,00 грн).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 21.05.2025-100001486 від 27.05.2025 у загальному розмірі 17 330,00 грн, з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 330,00 грн - заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 24 330,00 грн, а задоволено на суму 17 330,00 грн, тобто на 71,23 % (17 330,00 х 100 : 24 330,00).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 896,43 грн (2 662,40 х 71,23 %) судового збору.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами засобами поштового зв`язку у розмірі 127,38 грн, на підтвердження чого надав квитанцію ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» № 2093528 від 01 червня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зазначені витрати відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України також підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог (127,38 грн х 71,23 % = 90,73 грн).

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 1 987,16 грн (1 896,43 + 90,73) понесених судових витрат.

Питання щодо витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, оскільки представником позивача заявлено про їх попередній (орієнтовний) розмір у сумі 6 000,00 грн із зазначенням про подання доказів їх фактичного понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.05.2025-100001486 від 27 травня 2025 року в розмірі 17 330,00 грн (сімнадцять тисяч триста тридцять гривень 00 копійок), з яких: 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 330,00 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 987,16 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім гривень 16 копійок) понесених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя: