Рішення № 138738719, 04.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/3973/26

Провадження №2/712/3032/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Чапліної Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Дрінясової П.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернувся у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №0965303704 від 27.09.2019 у розмірі 24199,39 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.09.2019 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту №0965303704, згідно умов якого відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом 20000 грн. строком на 36 календарних місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно заяви анкети № 2628619537 від 16.03.2020 в рамках Договору про надання позики №0965303704 від 27.09.2019 підписано позичальником електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою смс повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №0965303704 від 27.09.2019.

10.01.2023 року відповідно до договору № 10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», в тому числі за договором №0965303704 від 27.09.2019.

Відповідач порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на день формування позовної заяви в сумі 24199.39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 2781, 54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21417, 85 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24199.39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 2781, 54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21417, 85 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2662,40 грн судового збору та 13 000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 31.03.2026 року справу було прийнято до свого провадження та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі згідно заявлених позовних вимог, згоден на заочний розгляд справи та винесення заочного рішення. Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю представника позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначила, що дійсно уклала договір фінансового кредиту, за яким отримувала транші, перші повернула, а за останнім траншем в сумі 5200 здійснювала платежі неодноразово, у повному обсязі повернути не змогла, однак більшу частину сплатила. Тривалий час від кредитодавця з нею ніхто не зв`язувався, вона хотіла повернути кредит частинами, однак на зв`язок кредитодавець не виходить. Із заборгованість за тілом кредиту в сумі 2781,54 грн погоджується, а розмір нарахованих відсотків вважає завищеним. Просила врахувати, що нею сплачувалася заборгованість. Розмір заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу вважає завищеним, просила врахувати її важкий матеріальний стан, навчання дитини.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, заслухавши відповідача суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 27.09.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 0965303704.

Відповідно до п.1.5., 1.6., 1.14. вказаного Договору: загальний розмір кредитної лінії - 20 000 грн 00 коп. Максимальний строк (кількість календарних днів користування Кредитом (траншем) - 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) - 20 000 грн 00 коп., максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%. Максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75%.

Умовами пункту 1.2. Договору сторони передбачили, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного Сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов Договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до Договору при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Відповідно до п. 1.11 Договору за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), Позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності штрафні санкції) за Основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Відповідно до Пропозиції надання 5 200 траншу кредиту згідно Заявки-анкети №2628619537 від 16.03.2020 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0965303704 від 27.09.2019 ТОВ «ІНФІНАНС» запропонувало ОСОБА_1 отримати транш в сумі 5 200 грн, строк користування 30 днів, Строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту 3 роки, Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2 730 грн. . Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Акцепт оферти від 20.10.2019 відбувся шляхом підписання ОСОБА_1 електронним підписом 16.03.2020.

Згідно з акцептом оферти ОСОБА_1 підтвердила, що вона згодна з умовами оферти, умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBoom», умовами укладеного договору. Основні умови кредиту (траншу) зазначені: розмір кредиту (траншу) 5 200 грн; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0965303704 від 27 вересня 2019 р. 3 роки. Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; Річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2 730 грн. . Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBoom» містять наступні визначення:

Пролонгація продовження/зміна строку дії користування поточним траншем (кредитом) на строк, аналогічний строку користування поточним страншем;

Фінансовий кредит грошові кошти в національній валюті України, що надаються Товариством Позичальнику у відповідності до Договору фінансового кредиту у вигляді одного чи декількох окремих кредитів (траншів).

Відновлювальна кредитна лінія Надання фінансового кредиту окремими частинами (траншами) в межах Лімітів кредитування у відповідний період протягом 36 календарних місяців з моменту кладення цього Договору, з можливістю повторно отримати кредит (транш) або його частину в межах Ліміту кредитування на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до інформації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих. №5386_25909142728 від 09092025 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.03.2020 на суму 5200 грн, маска карти НОМЕР_1 .

Вивченням долученого до позовної заяви Розрахунку заборгованості за Договором Договір № 0965303704 від 27.09.2019, складеної ТОВ «Інфінанс», боржником здійснювались платежі після отримання траншу в сумі 5200 грн: 06.05.2020 1000 грн, 08.05.2020 1000 грн, 31.05.2020 300 грн, 31.05.2020 1000 грн, 04.06.2020 500 грн, 06.06.2020 1000 грн, 06.06.2020 - 200 грн, 07.06.2020 500 грн, 13.06.2020 200 грн, з 17.07.2020 по 23.09.2020 на загальну суму 3 064 грн (140, 184, 200, 200, 150, 200, 150, 100, 150, 200, 100, 200, 150, 90, 250, 200, 200, 100, 100). Загалом на погашення зобов`язань за отриманим траншем сплачено боржником 13064 грн. Кошти розподілялися на погашення відсотків та тіла кредиту. У стрічці 10.07.2020 зазначено «реструктуризація», нарахування відсотків після 10.07.2020 не здійснювалося.

14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржника за договором позики № 0965303704 від 27.09.2019, який укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Причому, відповідно до Реєстру боржників до нового кредитора перейшло право вимоги за договором № 0965303704 на суму 2 781,54 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за відсотками складає 21417,85 грн, відсотки нараховані за період з 14.07.2021 по 26.09.2022.

10.01.2023 року, на підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги за договором позики № 0965303704 від 27.09.2019 року, який укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором у зобов`язанні, позичальником в якому є відповідачка.

Позивачем зазначено, що в порушення умов договору відповідач не виконував належним чином взяті на себе боргові зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на день формування позовної заяви наявна заборгованість в сумі 24199,39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 2781,54 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 21417,85 грн.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем здійснені платежі за договором, отже, строк договору тривав, наявна заборгованість за тілом кредиту, відсотки, нараховані первісним кредитором, погашені повністю.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 2781,54 грн є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині.

Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як встановлено судом, строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

У подальшому оскільки, відповідачка, сплачувала відсотки, строк кредитування продовжувався неодноразово, однак після останнього платежу 23.09.2020 відомостей, що позичальниця ініціювала подальше продовження строку користування позикою та зміну дати повернення суми кредиту матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 8.2 Правил, які долучив до позовної заяви позивач, строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу).

Пунктом 8.3 даних правил визначено, що продовження строку дії кожного з кредитів (траншів) здійснюється в разі дотримання наступних передумов: на момент продовження строку поточного кредиту (траншу) строк дії договору не закінчився (п.п. 8.3.1.); повністю сплачено нараховані відсотки (у разі відповідної вимоги Товариства штрафні санкції) за основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту (п.п. 8.3.2).

Разом з тим, пунктом 8.4 Правил передбачено, що продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншом), чого відповідно до наявного у справі розрахунку не було вчинено позичальником.

Звертаючись з позовом, ТОВ «Коллект Центр» посилалося на наявність у позичальника заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом. Однак, заявлена до стягнення сума відсотків нарахована поза межами строку кредитування. Відповідно до доданих розрахунків, сума заборгованості за відсотками з 10.07.2020 по 13.07.2021 не нараховувалася, однак нарахована з 14.07.2021 по 26.09.2022. Доказів продовження строку кредитування позивачем не надано.

Таким чином, за неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Коллект Центр» не заявляло вимоги про застосування судом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 21417, 85 грн задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 306,02 грн.

ТОВ «Коллект Центр» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши надані докази та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1494,25 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 610, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054-1055 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306) заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0965303704 від 27.09.2019 в розмірі 2 781 грн 54 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 306 гривень 02 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1494,25 грн, а всього 4 581 грн 81 коп (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят одна грн 81 коп) .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Суддя Н.М. Чапліна