Ухвала суду № 138737045, 30.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.07.2026Справа № 554/401/25 Провадження № 6/554/458/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Полтава

Шевечнківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря Кравченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розсохи Аліни Юріївни про застосування примусового приводу боржника, -

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла заява державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розсохи А.Ю. про застосування примусового приводу боржника.

Заява обгрунтована тим, що державним виконавцем 22.06.2026 відкрите виконавче провадження № 81326932 щодо виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Полтаві від 03.11.2025 по справі № 554/401/25 щодо передачі вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , у боржника ОСОБА_1 та передача його стягувачу Гуленку О.А., за заявою ОСОБА_2 .

Постанову про відкриття виконавчого провадження за вих. № 66996 направлено сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Державним виконавцем 30.06.2026 здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , щодо встановлення місцезнаходження вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . За даною адресою транспортний засіб відсутній на стук до помешкання двері не відчинили, про що свідчить акт державного виконавця від 30.06.2026.

Державним виконавцем 01.07.2026 за вих. № 76089 направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу виконавця щодо повідомлення місцезнаходження вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 та з вимогою передати вищезазначене майно стягувачу ОСОБА_2 .

Державним виконавцем 02.07.2026 керуючись ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .

На виклик ОСОБА_1 не з`явилася, але натомість від неї до відділу 06.07.2026 надійшов лист-повідомлення, що свідчить про обізнаність боржника про рішення суду та відкриття виконавчого провадження № 81326932.

Державним виконавцем 17.07.2026 здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 , щодо встановлення місцезнаходження вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . За даною адресою транспортний засіб відсутній, про що свідчить акт державного виконавця від 30.06.2026

Незважаючи на належне повідомлення, боржник без поважних причин до державного виконавця не з`явився, вимоги виконавчого документа не виконав, про причини неявки не повідомив, чим перешкоджає здійсненню виконавчих дій та виконанню рішення суду.

Просили застосувати примусовий привід щодо боржника ОСОБА_1 , яка є боржником у виконавчому провадженні № 81326932, та доставити її до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для участі у проведенні виконавчих дій.

У судове засідання державний виконавець не з`явилася, за замістом заяви просила розглянути справу за відсутності представника Шевченківського ВДВС.

Боржник, стягував та представник стягувача у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце дату та час судового розгляду.

29.07.2026 року на адресу суду від представника стягувача - адвоката Оніпка Є.А. надійшла письмова позиція щодо вирішення заяви Шевченківського ВДВС, відповідно до якої стягувач ОСОБА_2 підтримує подання державного виконавця в повному обсязі та вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

По-перше, ОСОБА_1 належним чином повідомлена про виклик до державного виконавця: вимога виконавця від 01.07.2026 за вих. № 76089 направлена боржниці рекомендованою кореспонденцією, а факт її отримання підтверджується власним листом-повідомленням ОСОБА_1 від 06.07.2026, у якому вона фактично визнає обізнаність про відкрите виконавче провадження. Разом з цим, ОСОБА_1 особисто була присутня у судовому засіданні 09.06.2026, коли Шевченківський районний суд м. Полтави змінював спосіб виконання ухвали від 03.11.2025 з добровільного на примусовий, а тому їй достеменно відомо про зміст цієї ухвали, про необхідність співпраці з державним виконавцем та про правові наслідки подальшого ухилення від виконання судового рішення.

По-друге, поважних причин неявки до державного виконавця ОСОБА_1 не навела. Лист-повідомлення від 06.07.2026 не містить жодного пояснення причин неявки у ньому лише йдеться про можливу зустріч у м. Києві без зазначення дати, часу чи місця, що не є повідомленням про поважні причини неявки до виконавця в розумінні п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а є черговою спробою відтермінувати виконання судового рішення.

По-третє, ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення має системний і тривалий характер. Із часу набрання ухвалою від 03.11.2025 законної сили минуло понад вісім місяців, а автомобіль стягувачу не передано. Кримінальне провадження №12026170420000325 за ч. 1 ст. 382 КК України, відкрите 27.03.2026, та подвійний вихід державного виконавця за адресою реєстрації боржниці 30.06.2026 і 17.07.2026, який щоразу підтверджував відсутність транспортного засобу, у сукупності доводять, що поведінка ОСОБА_1 є свідомою й послідовною, а не викликаною об`єктивними перешкодами.

На думку представника стягувача, привід боржника є єдиним процесуальним засобом, здатним забезпечити безпосередню участь ОСОБА_1 у виконавчих діях, необхідну для встановлення місцезнаходження автомобіля та його примусового вилучення, оскільки без явки боржниці державний виконавець позбавлений можливості отримати від неї пояснення щодо місця зберігання транспортного засобу.

Вважають, що підстави для застосування примусового приводу боржника ОСОБА_1 в порядку ст. 438 ЦПК України та п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» є доведеними, а подання державного виконавця обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділів державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП№81326932, відкрите постановою державного виконавця від 22.06.2026 року на виконання ухвали від 09.06.2026 року у справі №554/401/25 Шевченківського районного суду м.Полтави про примусове вилучення вантажного пікапу марки RAM 1500, білого кольору, 2017 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_2 , у боржника ОСОБА_1 та передача його стягувану ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця від 02.07.2026 року оголошено у розшук майна боржника ОСОБА_1 , а саме вантажного пікапа марки RAM 1500 державний номер НОМЕР_2 .

30.06.2026 року та 17.07.2026 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника ( АДРЕСА_1 ) з метою встановлення місця знаходження вантажного пікапа. Двері квартири ніхто не відчинив. Місце знаходження автомобіля не встановлено.

Боржнику ОСОБА_1 виконавцем виготовлено вимогу терміново повідомити місцезнаходження вантажного автомобіля та передати його стягувану. Вказана вимога не містить дати та доказів її надсилання боржнику.

Відповідно до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що застосування приводу боржника вимагає доведення трьох обставин: належного повідомлення боржника про виклик, відсутності поважних причин його неявки та ухилення боржника від виконання рішення суду.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд, розглядаючи питання компетенції суду щодо приводу боржника за ст. 438 ЦПК України та п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 175/2182/21, провадження № 61 13072св21; постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №756/671/16-ц, провадження № 61-42865сво18).

Проаналізувавши письмові докази, долучені державним виконавцем до заяви про застосування примусового приводу боржника, судом встановлено, що вони не містять письмових викликів, які надіслані на адресу боржника з вимогою з`явитися до державного виконавця з приводу виконання виконавчого документу, який перебуває у нього на виконанні. Акти державного виконавця про вихід на місце проживання боржника та вимога виконавця (без дати та підтвердження направлення адресату) такими не являються. Отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується листом ОСОБА_1 на адресу державного виконавця від 09.07.2026 року, також не свідчить про обізнаність боржника про виклик до державного виконавця на певний день та час.

Зважаючи на вищевикладене, державним виконавцем не надано доказів про отримання боржником виклику, тобто винних дій по невиконанню обов`язку, встановленого законом.

Таким чином, враховуючи, що примусовий привід є тимчасовим позбавленням свободи особи, що вимагає ретельного безумовного виконання вимог Закону, суд не вбачає підстав для задоволення заяви державного виконавця про застосування примусового приводу боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 438 ЦПК України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Розсохи Аліни Юріївни про застосування примусового приводу боржника - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Черняєва