Ухвала суду № 138736829, 03.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 953/13087/25

Провадження № 6/541/146/2026

У Х В А Л А

іменем України

03 серпня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення,

встановив:

04 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із заявою через підсистему «Електронний суд» про розстрочку виконання рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року у справі № 953/13087/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку 06 липня 2026 року зареєстровано в суді.

Вказує, що рішенням суду стягнуто з неї на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість у розмірі 29 713,81 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., а всього 38 136,21 грн. Зазначає, що на даний час одноразове виконання рішення суду є для неї об`єктивно неможливим через складне матеріальне становище. Вказує, що офіційно не працевлаштована, перебуває у відпустці по догляду за дітьми та утримує двох малолітніх дітей. Зазначає, що основним джерелом доходу сім`ї є державна соціальна допомога та допомога на дітей, а дохід чоловіка є змінним та не дає можливості одноразово виконати рішення суду. Посилається на те, що не ухиляється від виконання рішення суду та має намір виконати його добровільно шляхом щомісячної сплати заборгованості рівними частинами. Просить розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 травня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» заборгованість загальною сумою 29 713 (двадцять дев`ять тисяч сімсот тринадцять) гривень 81 копійок, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4344,35 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 19 113,60 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 72 календарних дня - 6 255,86 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., а всього 38 136,21 грн.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи її матеріальний стан, тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події. Розстрочка та відстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14" Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження" роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Таким чином, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Отже, розстрочення виконання судового рішення не є безумовним правом боржника, а є процесуальним заходом, який застосовується судом лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів існування виняткових обставин, що об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють своєчасне виконання рішення суду. При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення таких обставин відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Згідно ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених вимог відповідачем ОСОБА_1 надано актовий запис № 184 про народження дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та актовий запис № 185 про народження дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Досліджуючи матеріали заяви про розстрочку виконання рішення суду, судом не встановлено матеріальний стан відповідача, наявність у неї інших доходів, рухомого чи нерухомого майна, що могли б у повній мірі свідчити щодо її матеріального стану, оскільки заявником жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач частково в рахунок сплати заборгованості сплачувала кошти з часу ухвалення судом рішення.

Більш того, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Окремо суд звертає увагу на те, що заявник просить розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців, однак фактично просить про відстрочення виконання рішення суду, оскільки нею не зазначено, якими частинами та у який строк заявниця зобов`язується виконувати рішення суду, а також не надано конкретного графіку погашення заборгованості.

Таким чином, навіть за наявності підстав для розстрочки виконання рішення суду, така розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, з огляду на імперативну норму ч. 5 ст. 435 ЦПК України. При цьому рішення суду ухвалено 15.05.2026 року, копію якого заявниця отримала через електронний суд 16.05.2026 року, а із заявою про розстрочку виконання рішення звернулася 04.07.2026 року через підсистему «Електронний суд». Отже, на час розгляду заяви строк, протягом якого може бути надана розстрочка виконання рішення суду, є обмеженим відповідно до вимог закону.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вона є не обґрунтованою та розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Відповідно до ч. 7 ст.435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.247, ст.257, ст. ст.258,353,354,355,435 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя: О. А. Городівський