Рішення № 138736774, 04.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1919/26

Провадження № 2/539/1694/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 01 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 00268-07/2023 відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 3 500 грн та зобов`язався повернути кошти кредитору, проте свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув. Договір про надання фінансового кредиту укладено в електронній формі. Кредитні кошти надано позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 35 000 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3 500 грн, заборгованості за відсотками - 31 500 грн.

16 листопада 2023 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023, згідно договору факторингу № 16112023.

Відповідачу 16 листопада 2023 року направлено повідомлення про відступлення права вимоги по договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023.

10 квітня 2026 року відповідачу направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишена без належного реагування.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023 у розмірі 35 000 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023 у розмірі - 35 000 грн, судовий збір - 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Рух справи

10 квітня 2026 року ТОВ «Кредит-Капітал» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року справу № 539/1919/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за даними територіальної громади відсутня. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня отримання копії ухвали на усунення вказаних в ухвалі недоліків.

13 травня 2026 року позивач направив до суду заяву щодо виправлення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі суду від 04 травня 2026 року, а також уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2738474 від 14 травня 2026 року вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 червня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача 09 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 01 липня 2026 року.

01 липня 2026 року розгляд справи було відкладено на 04 серпня 2026 року у зв`язку з невиконанням Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» ухвали суду від 04 травня 2026 року в частині витребування доказів.

04 серпня 2026 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання. Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 04 серпня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 01 липня 2023 року ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора W2293 підписав заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту.

У вказаній заявці-анкеті зазначено прізвище, ім`я та по батькові позичальника, його РНОКПП, серію та номер паспорта, дата народження, стать, вік, номер мобільного телефону, адресу місця реєстрації та проживання, розмір щомісячного доходу.

Відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, підписавши за допомогою одноразового ідентифікатора W2293 паспорт споживчого кредиту, а саме: найменування кредитора - ТОВ «Аванс Кредит», його місцезнаходження, серію та номер ліцензії останнього, контактну інформацію, тип кредиту, суму/ліміт кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки, процентну ставку, тип процентної ставки, розмір комісії, загальні витрати за кредитом, орієнтовану загальну вартість кредиту, реальну процентну ставку.

ТОВ «Аванс Кредит» і ОСОБА_1 01 липня 2023 року уклали договір про надання фінансового кредиту № 00268-07/2023, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором W2293, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор +380992703205.

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту: сума кредиту становить 3 500 грн (пункт 1.1 договору про надання фінансового кредиту); тип кредиту - кредит; мета отримання - на власні потреби; кредит надається строком на 360 днів; дата надання кредиту - 01 липня 2023 року; дата погашення кредиту - 24 червня 2024 року (пункт 1.2 договору про надання фінансового кредиту).

За користування кредитом нараховуються проценти, тип процентної ставки - фіксована і становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.2 цього договору (пункт 1.4 договору про надання фінансового кредиту.

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів . Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, використовуючи реквізити платіжної картки № 5168-74ХХ-ХХХ-0718 (пункти 1.5-1.6 договору про надання фінансового кредиту).

Відповідно до договору факторингу № 16112023 від 16 листопада 2023 року ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту № 00268-07/2023 від 01 липня 2023 року, укладеного з боржником ОСОБА_1

ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 16 листопада 2023 року підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу від 16 листопада 2023 року № 16112023.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 16 листопада 2023 року № 16112023, зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідача - ОСОБА_1 , його РНОКПП - НОМЕР_1 , дата та номер договору 00268-07/2023 від 01 липня 2023 року, сума виданого кредиту - 3 500 грн, сума заборгованості по відсотках - 12 162,50 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 00268-07/2023 від 01 липня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 24 червня 2024 року становить 35 000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 500 грн, заборгованість за відсотками - 31 500 грн.

10 квітня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості в розмірі 35 000 грн, проте вона залишена останнім без належного реагування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, розмір пільгового та поточного періоду, комісію за надання кредиту, процентні ставки.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах та невиконання останнім свого обов`язку зі своєчасного повернення отриманих кредитних коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги за договорами.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.

Згідно з випискою з особового рахунку за договором про надання фінансового кредиту № 00268-07/2023 від 01 липня 2023 року та наведеним позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за спірним зобов`язанням становить 35 000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 500 грн, заборгованість за відсотками - 31 500 грн.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав належним чином та має непогашену заборгованість у розмірі 35 000 грн.

Водночас не можна погодитись з визначеним позивачем розміром заборгованості за договором про надання фінансового кредиту. Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 31 500 грн, необхідно зазначити таке.

Оцінюючи розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту, суд враховує, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, а з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5 %. З 21 серпня 2024 року і надалі максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1 % від загального розміру виданого кредиту.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023 складає: заборгованість за тілом кредиту - 3 500 грн; заборгованість за відсотками (з 02 липня 2023 року до 22 квітня 2024 року в розмірі 2,5 % -3500 грн ? 2,5 % = 87,5 грн х 296 днів = 25 900 грн; заборгованість за відсотками (з 23 квітня 2024 року до 24 червня 2024 року в розмірі 1,5 % - 3 500 грн х 1,5 % = 52,5 грн х 63 дні = 3 307,5 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості за відсотками становить 29 207,50 грн.

Отже, зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року у загальному розмірі 32 707,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 500 грн, заборгованість за відсотками - 29 207,5 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (93,45 %), то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 488,01 грн (2 662,40 грн ? 93,45 %).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, акт наданих послуг від 09 березня 2026 року № Д/19465, детальний опис наданих послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту від 01 липня 2023 року № 00268-07/2023 у розмірі 32 707 (тридцять дві тисячі сімсот сім) гривень 50 копійок.

У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 01 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄДРПОУ - 35234236).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Суддя М. М. Пилипчук