Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 372/1559/24
Провадження 2-78/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретарів судового засідання Павлик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) через свого представника адвоката Порхуна Вячеслава Миколайовича (далі представник позивача, адвокат Порхун В.М.) звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» (далі відповідач, ТОВ «РІВЗ-АГРО») про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 вересня 2017 року між позивачем та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,7099 га, кадастровий номер 3223181000:04:007:0013, строком на сім років. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також виконувати інші обов`язки, передбачені договором та законодавством.
На думку позивача, відповідач систематично порушував умови договору, оскільки протягом 20182023 років не здійснював належної сплати орендної плати, а також не сплачував податок на доходи фізичних осіб і військовий збір як податковий агент, унаслідок чого утворилася заборгованість. Загальний розмір боргу, з урахуванням несплаченої орендної плати, ПДФО, військового збору, інфляційних втрат та трьох процентів річних, становить 101 902,76 грн.
Позивач вважає, що систематична несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору та вимог Закону України «Про оренду землі», Земельного кодексу України і Цивільного кодексу України, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 141 Земельного кодексу України та статей 611, 651 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 27.09.2017, припинити право оренди відповідача, стягнути з ТОВ «РІВЗ-АГРО» на її користь заборгованість у розмірі 101 902,76 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Обухівського районного суду від 25.03.2024 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків
Ухвалою Обухівського районного суду від 08.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
20.06.2024 року на адресу Обухівського районного суду Київської області від представника відповідача ТОВ «РІВЗ-АГРО» - Рябчікова Романа Сергійовича (далі представник відповідача, Рябчіков Р.С.) надійшов відзив, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідач заперечує проти задоволення позову, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Зазначає, що договір оренди землі від 27.09.2017 виконувався сторонами, а орендна плата за користування земельною ділянкою систематично виплачувалась у передбачених договором формах: шляхом видачі готівкових коштів, перерахування коштів на банківський рахунок орендодавця та передачі сільськогосподарської продукції за погодженням сторін.
На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань відповідач посилається на видаткові касові ордери, платіжні інструкції, банківські виписки, документи щодо видачі грошових коштів та передачі сільськогосподарської продукції, які, на його думку, свідчать про здійснення орендних платежів протягом 20182023 років. Відповідач також зазначає, що окремі виплати проводилися достроково, на прохання позивача, а частина орендної плати надавалася у натуральній формі за взаємною домовленістю сторін.
Відповідач вважає безпідставними доводи позивача про систематичну несплату орендної плати, оскільки наявність окремих затримок у проведенні розрахунків не свідчить про систематичне невиконання договору. На його переконання, підставою для розірвання договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є саме систематична несплата орендної плати, яка у даному випадку відсутня.
Крім того, відповідач зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості за період, який перевищує три роки, заявлені з пропуском строку позовної давності, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факту систематичного порушення умов договору оренди, а подані відповідачем докази свідчать про належне виконання ним зобов`язань щодо сплати орендної плати та відсутність передбачених законом підстав для розірвання договору і стягнення заявленої суми заборгованості.
31.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, та вважає їх такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. На думку позивача, відповідач не надав належних, допустимих і достовірних доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором оренди землі.
Щодо здійснених переказів грошових коштів позивач зазначає, що надані відповідачем банківські документи не підтверджують сплату орендної плати, оскільки у призначенні платежів відсутнє посилання на договір оренди, а платником у більшості випадків виступає фізична особа, а не ТОВ «РІВЗ-АГРО». Вказані платежі за своїм змістом не дають можливості встановити, що вони здійснювалися саме як орендна плата за спірним договором.
Позивач також заперечує достовірність наданих відповідачем документів щодо видачі готівкових коштів. На його думку, відомості про видачу коштів та видаткові касові ордери оформлені з порушенням вимог законодавства щодо ведення касових операцій, не відповідають типовим формам первинних документів, містять виправлення, розбіжності у датах та реквізитах, а окремі документи мають ознаки внесення змін після їх складання. Крім того, позивач заперечує факт отримання ним зазначених у цих документах грошових коштів.
Позивач звертає увагу, що відповідно до умов договору саме відповідач як орендар та податковий агент був зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Водночас відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не підтверджують відображення відповідачем відповідних нарахувань і виплат за окремі періоди, що, на думку позивача, свідчить про невиконання відповідачем своїх обов`язків як податкового агента.
Також позивач заперечує доводи відповідача щодо передачі орендної плати у натуральній формі, оскільки належних первинних документів, які підтверджували б передачу сільськогосподарської продукції, її кількість, вартість та отримання позивачем, відповідач суду не надав.
Таким чином, представник позивача вважає, що доводи відзиву ґрунтуються переважно на неналежних та недопустимих доказах, не спростовують факт систематичного невиконання відповідачем умов договору оренди та не спростовують наявності заборгованості. У зв`язку з цим просить суд відхилити доводи відзиву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.09.2024 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу щодо справжності підпису ОСОБА_1 на документах, матеріали цивільної справи надано у розпорядження експертам ТОВ «Український центр експертизи та оцінки».
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.02.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.04.2025 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу щодо справжності підпису ОСОБА_1 на документах, матеріали цивільної справи надано у розпорядження експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 16.07.2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.11.2025 року матеріали справи № 372/155/24 надано у розпорядження експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 21.01.2026 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04.02.2026 року матеріали справи № 372/155/24 надано у розпорядження експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області 23.04.2026 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 26.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, встановив наступні обставини.
27.09.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РІВЗ-АГРО» укладено договір оренди землі б/н та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2017 року (реєстраційний номер об`єктів нерухомого майна: 1297467732231, номер запису про інше речове право 22621444).
Предметом договору сторони передбачили наступне:
пункт 1.1. - Орендодавець на умовах передбачених даним Договором надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення: кадастровий номер 3223181000:04:007:0013, площа 2,7099 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Обухівський район, село Верем?я, надалі за текстом у відповідному числі та відміннику - «Об?єкт оренди»; пункт 1.4. - для розрахунку вартості Об?єкта оренди Сторони, виходячи з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок в розрізі місця розташування Об?єкта оренди, погодили середню вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського призначення у розмірі 3.551865 грн./м2; пункт 2.1. - даний Договір укладається на 7 (сім) років з дати його державної реєстрації; пункт 3.1. - виходячи з погодженої в 1.4. даного Договору Сторонами нормативної грошової оцінки середньої вартості одного квадратного метру землі сільськогосподарського призначення в розрізі місця розташування Об?єкта оренди Сторони розрахували вартість об`єкта оренди за формулою:
Вартість Об?єкта оренди =3.551865 грн./кв.м. (нормативна грошова оцінка середньої вартості кв./м.) х 27099 кв./м (площа Об?єкту оренди) = 96252 грн.; пункт 3.2. - орендна плата встановлюються у розмірі 11% (одинадцять відсотків) н вартості Об?єкта оренли, по розрахований Сторонами у вілповідності до п.3.2, даного Договору та становить: 10 587,72 гривень на рік та не включає податки і обов?язкові платежі, передбачені чинним законодавством України; пункт 3.3. - орендна плати сплачується Орендарем один раз на рік, після збор Урожаю, а саме: з 01 вересня по 31 грудня поточного року, шляхом видачі готівки з ка підприємства чи перерахування грошових коштів на картковий рахунок Орендодавця або натуральній формі (сільськогосподарською продукцією); пункт 4.2. - об?єкт оренди передається в оренду Орендарю з метою ведення товарно, сільськогосподарського виробництва. а саме вироблення товарної сільськогосподарської продукції, переробки та реалізації; Пункт 4.4, - після припинення дії даного Договору, або у разі дострокового розірванн даного Договору Орендар повертає Орендодавцю Об?єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, який зазначено в Акті приймання-передачі до даного Договору на момент укладання даного Договору; пункт 4.7. - повернення Об?єкта оренди здійснюється Орендарем за Актом приймання передачі, який Сторони зобов?язані скласти та підписати у разі розірвання даного Договору з будь-яких підстав; підпункт 5.1.1.-5.1.3. пункту 5.1. - права Орендодавця: вимагати від Орендаря своєчасної сплати орендної плати; достроково розірвати даний Договір, письмово попередивши Орендаря у разі порушення встановлених Договором строків виплати орендної плати; підпункт 5.4.3., 5.4.5., 5.4.6. пункту 5.4. - обов?язки Орендаря: своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату; після припинення дії даного Договору повернути Об?єкт оренди у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав його в оренду; нести віповілальність визначену у ланому Договорі за несвоєчасну сплату орендної плати: підпункт 6.2.5. п. 6.2. - дія Договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у наслідок невиконання другою Стороною обов?язків, передбачених Договором; п. 7.2. - у разі прострочення строків виплати орендної плати Орендар виплачує Орендодавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від суми не виплати за весь період прострочення, але не більше п?яти відсотків від суми заборгованості; п. 8.1. - даний Договір набирає чинності з дати його підписання і державної реєстрації.
За умовами п. 3.3. договору сторонами було визначену кінцеву дату для сплати орендної плати, а саме 31 грудня поточного року. Відповідно орендна плата мала бути сплачена Відповідачем за 2018 рік до 31 грудня 2018 року, за 2019 рік до 31 грудня 2019 року, за 2020 рік до 31 грудня 2020 року, за 2021 рік до 31 грудня 2021 року, за 2022 рік до 31 грудня 2022 року, за 2023 рік до 31 грудня 2023 року.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом зазначала, що відповідачем не проведено жодної оплати за оспорюваним договором оренди землі починаючи з дати його укладення і подачі позову, що на її думку є підставою для стягнення коштів та розірвання договору оренди.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
У статті 11 ЦК України надано перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Закон України "Про оренду землі" визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельний кодекс України (надалі - ЗК України), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря.
Відповідно доч.1,2ст.22Закону України«Про орендуземлі»,орендна плата справляється у грошовій формі.За згодоюсторін розрахункищодо орендноїплати заземлю можуть здійснюватися унатуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Відповідно до умов п.3.2 Договору оренди землі від 27.09.2017 року, який пройшов обов`язкову Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, сторони погодили п.3.2 наступного змісту: «Орендна плата встановлюється у у розмірі 11% (дванадцяти відсотків) від вартості Об`єкта оренди, що розрахований сторонами у відповідності до п. 3.2 даного Договору та становить 10 587,72 гривень на рік та не включає податки і обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України»
За умовами п. 3.3. договору сторонами було визначено, що орендна плата сплачується орендарем один раз на рік після збору урожаю, а саме з 01 вересня по 31 грудня.
З наданих представником відповідача касових ордерів та платіжних інструкцій вбачається, що останнім здійснювалась оплата позивачу 02.03.2019 року 12500 грн; 37000 грн. 20.12.2020 року згідно видаткого касового ордеру; 30.11.2021 року 37000 гр; 2000 грн. 07.10.2022 року на банківську карту; 37000 грн. згідно касового ордеру від 20.12.2022 року; 600 грн. 24.04.2023 року на банківську карту, 13.12.2023 10000 грн. згідно платіжної інструкції, 29.12.2023 року 20000 грн. згідно платіжної інструкції; 14.01.2024 року 3000 грн. згідно платіжної інструкції; 09.02.2024 року 6000 грн.
Сукупно оцінивши надані сторонами докази, враховуючи непослідовну та суперечливу позицію позивача у справі, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а відповідачем спростовано перед судом наявність у відповідача заборгованості за договором оренди землі від 27.09.2017 року. Не встановлено судом, що відповідачем допускалось прострочення оплати орендної плати протягом двох і більше років.
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне.
Велика Палата ВС зазначила, що правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки доповнюють одні одних.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма в такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України немає потреби.
Якщо має місце сплата орендної плати в меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосовується правило ч. 2 ст. 651 ЦК України у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Аналіз вище вказаних норм права, згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Разом з тим, як свідчить практика Верховного Суду щодо застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом з підстави істотності допущеного порушення договору, то такою підставою може бути встановлений в ході судового розгляду факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати орендарем земельної ділянки.
За висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.
У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи обставини встановлені у даній справі суд не вбачає підстав для розірання договору оренди.
Оскільки судом не встановлено в ході розгляду справи систематичної несплати орендної плати чи іншого порушення умов договору, які свідчили б про наявність заборгованості з орендної плати та підстав для розірвання спірного Договору оренди земельної ділянки, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.4, 12,77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЗ-АГРО» » про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.Г. Сташків
Судове рішення № 138735797, Обухівський районний суд Київської області було прийнято 30.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 372/1559/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: