Ухвала суду № 138735692, 28.07.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1889/24

2/368/102/26

У Х В А Л А

Іменем України

"28" липня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І.,

при секретарі Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кагарлицька міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Матюшенков Д.В. подав клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Мотивував клопотання тим, що згідно указу президента від 24.02.2022 року № 63/2022 року "Про загальну мобілізацію", 17.02.2023 року, Відповідача було призвано на військову службу до Збройних Сил України (запис у військовому квитку № 9).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.12.24 року, солдат селезень ОСОБА_3 перебуває на військовій службі під час мобілізації з 04.09.2024 року по теперішній час.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_2 від 06.07.26 року № 2486/15786, солдат селезень ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження в справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження в справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в складі Збройних сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 754/947/22, провадження № 14-74цс25 висловила позицію про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження в справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації можливостями ЗСУ передбачає, що настає особливий період, упродовж якого здійснюється мобілізація.

В зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ в повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу в конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває в штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, в пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права залежить від його власної волі.

Представник позивача адвокат Клапчук Ф.П. заперечував проти клопотання про зупинення, так як ввадав, що відповідач має можливість залучити представника адвоката для розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України:

1. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі:

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно указу Президента від 24.02.2022 року № 63/2022 року "Про загальну мобілізацію", 17.02.2023 року, Відповідача було призвано на військову службу до Збройних Сил України (запис у військовому квитку № 9).

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.12.24 року, солдат селезень ОСОБА_3 перебуває на військовій службі під час мобілізації з 04.09.2024 року по теперішній час.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_2 від 06.07.26 року № 2486/15786, солдат селезень ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 754/947/22, провадження № 14-74цс25 висловила позицію про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження в справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації можливостями ЗСУ передбачає, що настає особливий період, упродовж якого здійснюється мобілізація.

В зв`язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ в повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.

Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу в конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває в штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.

Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання колегії суддів, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.

Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, в пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об`єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права залежить від його власної волі.

Суд вважає, що на підставі ст. 251 ч.1 п.2 ЦПК України слід задоволити клопотання представника відповідача адвоката Матюшенкова Д.В. та зупинити провадження у справі № 368/1889/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кагарлицька міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової шкоди, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 253, ст.251 ч.1 п.2 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Задоволити клопотання представника відповідача адвоката Матюшенкова Д.В.

Зупинити провадження у справі № 368/1889/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кагарлицька міська рада Київської області про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання вчинити дії, відшкодування майнової шкоди, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.

Апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали. Повний текст ухвали складено 03.08.2026 року.

Суддя В.І. Кириченко