Ухвала суду № 138734543, 30.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9157/26

провадження № 1-кс/361/1471/26

30.07.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за

№ 62025170030028091, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Одеса, громадянину України, зареєстрованому та такому, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 , не інваліду, не адвокату, не депутату, не одруженому, не маючому на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимому, востаннє вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць. 27.05.2024 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області достроково звільнений від відбування основного покарання 5 років 2 місяців 19 днів, як особа, яка виявила бажання до проходження військової служби за контрактом,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170030028091, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та вчинення нових злочинів. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання та не просив визначати підозрюваному розмір застави.

Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зазначив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. Зауважив, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, раніше не судимий. працює та має постійне місце проживання. За таких обставин просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Зауважила, що підозрюваного бажає повернутися до лав ЗСУ і чекає на погодження командира військової частини.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що хоче служити в ЗСУ.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по черзі аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри інкримінованих йому злочинів суд зазначає таке.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.06.2024 ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 158 від 04.06.2024 солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 170-РС від 04.06.2026 на посаду стрільця-санітара штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 17 штурмової спеціалізованої роти 6 штурмового спеціалізованого батальйону.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 195 від 11.07.2024 солдат ОСОБА_5 стрілець-санітар 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 прибув до району виконання бойових завдань (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) АДРЕСА_2 з тимчасового розташування підрозділу АДРЕСА_3 з 11.07.2024 року.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2025 № 294, солдат ОСОБА_5 стрілець-санітар 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ), 17.10.2025 року вибув у лікувальний заклад на стаціонарне лікування.

Однак, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.10.2025 у солдата ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на нез`явлення вчасно з лікувального закладу до військової частини з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання покладених на нього обов`язків військової служби.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.10.2025 ОСОБА_5 , будучи стрільцем-санітаром 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, та відповідних дозволів командирів (начальників), 20.10.2025 не повернувся після проходження стаціонарного лікування до розташування підрозділу в пункті тимчасової дислокації штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , який розташований в АДРЕСА_4 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, поки не був затриманий в порядку ст. 208 КПК України працівниками Броварського РУП ГУНП в Київській області.

29.07.2026 року солдата ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України в Броварському РУП ГУНП в Київській області за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Ярослава Мудрого, 24.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у нез`явленні вчасно військовослужбовцем до місця служби з лікувального закладу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 24 лютого 2026 року о 13 год. 06 хв. перебуваючи у приміщенні магазину «Фора», належного ТОВ «ФОРА», що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 20/2, в ході чого звернув свою увагу на торгівельний стелаж на якому були розміщені стартові пакети та у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

У подальшому, того ж дня, 24.02.2026, приблизно о 13 годині 06 хвилин, ОСОБА_5 перебуваючи у магазині «Фора», належного ТОВ «ФОРА», що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 20/2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, діючи в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю власника та очевидців, взяв з торгівельного стелажу пакет стартовий мобільного зв`язку Lifecell Універсальний у кількості 8 штук, пакет стартовий Vodafone FLEXX Go Special у кількості 14 штук, після чого залишив місце події, заволодівши зазначеними стартовими пакетами мобільного зв`язку отримавши реальну можливість ними розпоряджатися чи користуватися.

Вказаними умисними діями ОСОБА_5 завдав ТОВ «ФОРА» матеріальної шкоди на загальну суму 5233 гривень 33 копійки.

Відтак, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 , 07.04.2026 приблизно о 15:50 год. перебуваючи в приміщенні закладу дошкільної освіти «Лісова казка», за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 14А, зайшовши до службового кабінету, після чого звернув свою увагу на стіл на якому знаходився ноутбук марки «HP 250 G7», моделі «6MQ24EA», в цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи в умовах воєнного стану, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю власника, знаходячись у приміщенні службового кабінету за вищевказаною адресою, шляхом вільного доступу, таємно викрав ноутбук марки «HP 250 G7», моделі «6MQ24EA», який належить закладу дошкільної освіти «Лісова казка» та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 завдав майнової шкоди закладу дошкільної освіти «Лісова казка» на суму 5800 гривень 00 копійок.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

29.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.

Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Такий висновок слідчого судді підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме: оглядом місця події, допитом потерпілого, допитами свідків, впізнанням та іншими матеріалами кримінального провадження № 62025170030028092 від 20 грудня 2025 року, які містяться в клопотанні.

Отже, перелічені докази є вагомими та об`єктивно пов`язують підозрюваного з інкримінованими йому злочинами, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.

Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція цих норм КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та на строк від п`яти до десяти років відповідно, тобто ці злочини є тяжкими згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Отже, судом може бути призначене покарання за вчинення таких злочинів у виді реального позбавлення волі. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки, які могли б стримати його від переховування від слідства. Тому з огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний обізнаний з даними осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні. Відтак, існує ризик, що у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу з покладенням певних обов`язків він зможе безперешкодно незаконно фізично, психологічно або економічно намагатися впливати на цих осіб з метою зміни показань наданих на стадії досудового розслідування.

Щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то цей ризик також доведений прокурором, оскільки ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став і знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.

Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (буде переховуватись, незаконно впливати чи вчиняти нові злочини), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя зазначає таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованих йому злочинів.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід, як основний, буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства враховуючи тяжкість покарання за інкриміновані злочини.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, то цей запобіжний захід. на думку суду, не зможе нівелювати ризик переховування підозрюваного від правосуддя та можливість впливу, в тому числі й дистанційного, на свідків обвинувачення.

Тому, у задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 26.09.2026 включно. В клопотанні прокурор не просив визначати підозрюваному розмір застави.

Вирішуючи питання щодо визначення підозрюваному розміру застави суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У силу п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Разом з тим, не визначати розмір застави у таких випадках є правом. а не обов`язком суду.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими злочинами у світлі ст. 12 КК України, однак суд, враховуючи те, що підозрюваний бажає надалі продовжити служити в ЗСУ, вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави у межах встановлених КПК України, як альтернативного запобіжного заходу. Суд зауважує, що між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, тобто належну поведінку підозрюваного та запобігання доведеним ризикам має існувати розумна пропорційність і застава не повинна стати формальністю вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою. Проте, в свою чергу застава не повинна бути для підозрюваного надмірним тягарем.

Так. у суду відсутні відомості щодо реального майнового стану підозрюваного. Разом з тим, ОСОБА_5 з його слів неофіційно працює на мийці машин та отримує заробітну плату близько 30000 гривень за пів місяця.

З наведеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 раніше судимий, суд дійшов висновку, що слід визначити ОСОБА_5 , розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн 00 коп (сто тридцять тисячі сто двадцять) грн 00 коп. оскільки такий розмір застави буде достатнім для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки і водночас не буде завідомо непомірним для сплати підозрюваним.

Отже, клопотання слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 177,178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 331, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, до 26.09.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 грн 00 коп (сто тридцять тисячі сто двадцять) грн 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами : Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному ухвалою розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі, установі де особа утримується.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні, як безпосередньо, так й через інших осіб;

- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

У задоволенні клопотання захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із запобіжним заходом, пов`язаним з триманням під вартою, відмовити.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття його під варту.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 14 год. 20 хв. 03 серпня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1