Рішення № 138734048, 19.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6520/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , в якому просить витребувати у ОСОБА_2 автомобіль марки "VOLKSWAGEN GOLF", з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 у належному технічно-справному стані, технічний паспорт та ключі до замка запалення до вищевказаного автомобіля, скасувавши запис про перереєстрацію зазначеного транспортного засобу за власником ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що є сином та спадкоємцем за законом померлого ОСОБА_5 , на момент смерті йому належав автомобіль марки "VOLKSWAGEN GOLF", з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 , який повинен був перейти у власність позивача, єдиного спадкоємця померлого власника. Проте після смерті ОСОБА_5 даний автомобіль було неправомірно відчужено без відома позивача.

19 жовтня 2022 року між ФОП ОСОБА_3 та нібито ОСОБА_5 було укладено договір комісії відповідно до якого третя особа зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу. Проте ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому підписання ним договору 19.10.2022 було неможливим. Відповідно підпис у договорі було підроблено особою, яка неправомірно уклала такий договір від імені вже померлого на той момент ОСОБА_5 ..

Після цього, а саме 21.10.2022 року було укладено договір купівлі продажу транспортного засобу, на підставі якого вищевказаний автомобіль перейшов у власність ОСОБА_4 , який являється племінником померлому ОСОБА_5 , таким чином отримав у власність спірний автомобіль, зареєструвавши його з новим державним номерним знаком НОМЕР_3 .

Згодом 06.07.2023 року ОСОБА_4 доручив ТОВ «Автокапітал+» продати спірний автомобіль, відповідно до договору комісії, який вони уклали між собою. На підставі даного договору комісії 15.07.2023 ТОВ «Автокапітал+» передав спірний автомобіль у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Станом на 17.10.2024 року автомобіль марки "VOLKSWAGEN GOLF", з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 , знаходиться у власності відповідача.

Тому позивач звертається із даним позовом саме до ОСОБА_2 , так як він являється незаконним володільцем спірного автомобіля, право на який перейшло до позивача, однак він не отримав свідоцтво про право на спадщину на даний автомобіль, оскільки автомобіль не зареєстровано за померлим ОСОБА_5 , так як вибув з його власності на підставі нікчемного правочину.

Із вищенаведеного випливає, що право власності на спірний автомобіль перейшло до позивача, як до єдиного спадкоємця за законом, однак він не може отримати правовстановлюючі документи на нього та користуватися ним, оскільки його було неправомірно відчужено без відома позивача.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено до судового розгляду (а.с. 48).

Від представника відповідача адвоката Стахова А.О. надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Крім того, зазначив, що в свою чергу, підстава позову по справі базується лише на даті договору комісії від 19.10.2022 р. Таким чином сторона позивача припускає, що договір було «укладено» після смерті спадкодавця, а відтак такий є підробленим невстановленими особами, а з точки зору норм ЦК України неукладеним. При цьому, після спілкування з продавцем ОСОБА_4 (очевидно, після отримання позову), останній повідомив ОСОБА_2 , що за час життя спадкодавця, досягши домовленості з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 придбав спірний транспортний засіб у спадкодавця, оплативши його ринкову вартість у сумі близько 8000 доларів США (сума в договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 21.10.2022 р. у сумі 49 000 грн. не відображає фактичних обставин реальної ціни продажу транспортного засобу, що буде доводитись відповідачем в ході розгляду справи). Більше того, вказана інформація є достеменно відомою позивачу по справі як члену сім`ї спадкодавця. У свою чергу, відповідач по справі, який є добросовісним набувачем майна (дана обставина також визнається позивачем), стає заручником конфліктної ситуації між позивачем та третьою особою, що за даних обставин справи не відповідає принципу добросовісності та розумності. По даній справі відповідач набув майно вільним від обтяжень, покладаючись на відомості державних реєстрів, в яких будь-які записи про арешти, обтяження, тощо були відсутні. Факт смерті спадкодавця в даному випадку не впливає на правову можливість комісіонера укласти на підставі договору комісії договір купівлі-продажу з ОСОБА_4 . Вказане спростовує доводи позовної заяви відносно укладення договору купівлі продажу від 21.10.2022 р. вже після смерті ОСОБА_5 (а.с. 54-70).

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що позивач у позові не вказував, що спірний автомобіль до моменту смерті ОСОБА_5 був ним добровільно переданий у користування та володіння ОСОБА_4 . У позові було вказано, що ОСОБА_4 користувався спірним автомобілем до смерті ОСОБА_5 . Право власності та право користування це різні речі. Крім того, відповідач посилається, що підстава позову базується лише на даті договору комісії від 19.10.2022, яка може бути помилковою. Однак, вся інформація щодо договору комісії від 19.10.2022 внесена до електронного реєстру, та вона відповідає даті договору, а саме 19.10.2022. Представником позивача, для спростування доводів відповідача направлено адвокатський запит 11.02.2025 до РСЦ ГСЦ МВС у Рівненській, Волинській та Житомирській областях для підтвердження дати укладання договору комісії (копію адвокатського запиту додаю). Враховуючи, що договір був укладений після смерті особи від її імені, не є доречними посилання представника відповідача на необхідність проведення почеркознавчої експертизи. Вибраний у позовній заяві спосіб захисту як раз таки в повній мірі захистить порушене право позивача, та в подальшому рішення суду зможе бути виконано (а.с.77-92).

Ухвалою суду від 15.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 161).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Українець О.Л. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить задовольнити їх.

Позивач у судовому засіданні був допитаний в якості свідка, повідомив, що у його батька ОСОБА_5 було авто, перед смертю виїжджаючи за кордон, залишив авто на зберігання вдома. Користувався автомобілем, ОСОБА_4 , після смерті батька переоформив авто на себе і відчужив авто. Пізніше позивач дізнався, що це не законно. ОСОБА_5 залишив авто ОСОБА_4 і позивачу у користування. ОСОБА_4 є племінником ОСОБА_5 , яким він опікувався і допомогав, з ним обговорювались всі питання користуванням авто, ключи були у позивача і у ОСОБА_4 . Також зазначив, що у нього був один комплект ключів, інший комплект ключів був у вільному доступі, технічний паспорт знаходився в автомобілі. Крім того, автомобілем користувались всі. Також, вказав, що не підтверджує факт продажу авто ОСОБА_4 за вісім тисяч доларів. Позивач попередньо намагався домовитись з ОСОБА_4 щодо розподілу спадкового майна.

Представник відповідача у судовому засіданні адвокат Горлов Є.С. заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що відповідач є добросовісним набувачем, він не є учасником правовідносин; відповідач шукав на сайтах інформацію для покупки авто, знайшовся продавець, і відповідач став власником автомобіля. Крім того, зазначив, що спір є між родичами, а відповідач добросовісно набув право власності на спірний автомобіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, рекомендовані повідомлення повернулись на адресу суду із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50-51, 108-109, 153-154, 170-173).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 198).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, що з`явилися у судове засідання, оцінивши надані сторонами та отримані судом докази судом встановлено таке.

Із довідки, виданої приватним нотаріусом Житомирського району нотаріального округу Силіною Н.В., вбачається, що згідно спадкової справи №52/2023 спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом, є його син ОСОБА_1 . Інформація про інших спадкоємців у спадковій справі відсутня (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2023 року спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна померлого ОСОБА_5 є його син ОСОБА_1 , а саме на частки у праві власності на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1279 га (а.с. 13-14).

Листом Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Житомирській області від 17.10.2024 року надано інформацію щодо власника вищевказаного транспортного засобу та надано копії договорів купівлі-продажу, з яких вбачається, що 19.10.2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір комісії №7542/22/1/016214, відповідно до якого якого третя особа зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу; надалі 21.10.2022 року було укладено договір комісії №7990/23/4/05981 між ОСОБА_4 та ТОВ «Автокапітал+»; далі 15.07.2023 року було укладено договір купівлі-продажу між ТОВ «Автокапітал+» та ОСОБА_2 (а.с. 16-29).

Із висновку судового експерта №ЕР-132/11-24 від 19.11.2024 року, наданого представником позивача, вбачається, що середня ринкова вартість автомобіля марки "VOLKSWAGEN GOLF", з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 на дату адвокатського запиту 18.11.2024 року, становить 361388,45 грн (а.с. 30-39).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2024 року до ЄРДР за № 1202406540001655, за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (а.с. 79-81).

Із відповіді на адвокатський запит Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС вбачається, що до бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС, суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_3 внесено інформацію про укладання договору комісії від 19.10.2022 року щодо автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF», з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 з ОСОБА_5 .. Час внесення інформації до електронного реєстру 19 жовтня 2022 року о 17:52 год. Одночасно повідомили, що станом на 17.02.2025 року діяльність суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 призупинена у зв`язку з порушенням вимог Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери (а.с. 104).

На виконання вимог ухвали суду, надійшла копія спадкової справи №52/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 111-152).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У даному випадку позивач ОСОБА_1 набув право власності в порядку спадкування за законом.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч.1 ст. 388 ЦК України).

Частиною 4 ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Статтею 400 ЦК України визначено, що недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд неодноразово висновували, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих доказів. Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

У разі, якщо спірне нерухоме майно надалі відчужене за відплатним договором, і сторона цього договору не знала і не могла знати про відсутність у продавця права його відчужувати, у зв`язку із чим така особа є добросовісним набувачем, спірне нерухоме майно також може бути витребуване його власником відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, оскільки таке майно вибуло з володіння власника (законного володільця) не з його волі (за неукладеним правочином). Наведене також узгоджується з положеннями статті 330 ЦК України, згідно з якими, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Крім цього, необхідно враховувати, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача (див. п. 146-148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23).

З огляду на те, що спірний транспортний засіб вибув з володіння позивача не з його волі (за неукладеними договорами комісії), вони можуть бути витребувані власником відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Оскільки відповідач заволодів транспортним засобом - автомобілем «VOLKSWAGEN GOLF», з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 , як добросовісний набувач, відтак суд вважає за необхідне витребувати вказаний транспортний засіб із володіння ОСОБА_2 та повернути його ОСОБА_1 . Позов підлягає задоволенню повністю.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем при подачі позовної заяви у сумі 3613,89 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лук`янчук Юрій Віталійович, до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати автомобіль марки "VOLKSWAGEN GOLF", з д.н.з. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова (шасі, рама) - НОМЕР_2 , із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у належному технічно-справному стані, технічний паспорт та ключі до замка запалення до вищевказаного автомобіля, скасувавши запис про перереєстрацію зазначеного транспортного засобу за власником ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3613,89 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 04.08.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя О. М. Дубовік