Рішення № 138732651, 31.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7563/26

Провадження № 2/161/4634/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Опальчук А.А.,

з участю представника позивача (через ВКЗ) Заїки В.П.,

представника відповідача - Гринчука І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 13 серпня 2024 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Абм-Трейд» було укладено договір страхування наземного транспорту № 182/24-Т/Вл згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки FIAT Тіро д/н НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

16.07.2025 року у м. Луцьк сталася ДТП за участю FIAT Тіро д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та «МАЗДА», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водія автомобіля «МАЗДА», д/н НОМЕР_4 ОСОБА_1 .

Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «автомобіля FIAT Тіро д/н НОМЕР_5 склала - 141680,04 грн.

Позивач відшкодував витрати на ремонт автомобіля суму в розмірі - 141680,04 грн.

Вказують, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «МАЗДА», д/н НОМЕР_6 була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (Поліс N? ЕР- 224352300), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства, тому в порядку прямого врегулювання була списана сума в розмірі 157400,00 грн. страхового відшкодування в межах ліміту(ліміт за шкоду майну 160000,00 грн.) та з урахуванням франшизи (франшиза 2600,00 грн.) по полісу страхування N? EP- 224352300 та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про ОСЦПВ», що підтверджується листуванням між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» погодження виплати по прямому врегулюванню з додатком у вигляді розрахунку коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ, страховим актом відносно прямого врегулювання та розрахунком до нього, та платіжним дорученням N?62559286 від 13.10.2025 року.).

Тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 41 377,51 грн. (141680,04 грн. - 100302,53 грн. = 41377,51 грн). Відповідач не погоджувався з надісланою претензією.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 41 377,51 грн, як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.04.2026 відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

18.05.2026 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліс № ЕР-224352300) з лімітом 160 000 грн, тому обов`язок з відшкодування шкоди в межах цієї суми має покладатися на страховика, а не на страхувальника. Відповідач вважає безпідставним перекладення на нього різниці страхових виплат, заперечує автоматичне виникнення боргу у страхувальника через неповну виплату страховою компанією, а також вказує на суперечності у визначенні коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

01.06.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зазначає, що сплачує страхове відшкодування за відновлення транспортного засобу до стану, який передував пошкодженню, без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників, відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 182/24-Т/Вл від 13.08.2024 року. Позивач вказує, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства, тому в порядку прямого врегулювання була списана сума в розмірі 157400,00 грн., страхового відшкодування в межах ліміту(ліміт за шкоду майну 160000,00 грн.) та з урахуванням франшизи (франшиза 2600,00 грн.) по полісу страхування N? EP- 224352300 та з урахуванням ст. 29 Закону України «Про ОСЦПВ», що підтверджується листуванням між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» про погодження виплати по прямому врегулюванню з додатком у вигляді розрахунку коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ, страховим актом відносно прямого врегулювання розрахунком до нього, та платіжним дорученням N?62559286 від 13.10.2025 року З огляду на це, невиплаченою залишається різниця між фактично понесеними витратами на ремонт та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 41 377,51 грн (141 680,04 грн - 100 302,53 грн). Позивач наголошує, що наявні у матеріалах справи рахунок-фактура СТО, страховий акт та платіжна інструкція є належними й достатніми доказами розміру заподіяної шкоди, а тому, діючи виключно в межах законодавства та умов договору, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача (через ВКЗ) ОСОБА_3 позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача Гринчук І.С. в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 серпня 2024 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «Абм-Трейд» було укладено договір страхування наземного транспорту № 182/24-Т/Вл згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки FIAT Тіро д/н НОМЕР_1 (а.с.6-17).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.08.2025 року у справі про адміністративну відповідальність №161/15227/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнено його від адміністративної відповідальності , провадження у справі закрито (а.с.23).

Згідно постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 393694 від 16.07.2025, вбачається, що ОСОБА_1 16.07.2025 о 19 год. 05 хв. в м. Луцьку по вул. Ковельська, 29 керуючи автомобілем марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_4 здійснюючи поворот ліворуч на перехресті з вул. Ковельська на вул. Шкільна та не дав дорогу транспортному засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_7 , що рухався зустрічному напрямку, чим скоїв зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядав справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, факт вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП є доведеним і не підлягає повторному доказуванню. Закриття справи про адмінправопорушення на підставі ст. 22 КУпАП із звільненням від відповідальності не звільняє особу від цивільно-правового обов`язку відшкодувати майнову шкоду.

16.07.2025 ОСОБА_2 (водій транспортного засобу «Фіат» д.н.з. НОМЕР_7 ) звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та виплату страхового відшкодування в зв`язку з ДТП (а.с.20).

08.10.2025 керівник ТОВ «АБМ-Трейд» подав заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.21)

Згідно рахунку з додатками на оплату №678 від 05.08.2025 ТОВ «Дельта Глас», вартість ремонту транспортного засобу згідно калькуляції становить 141 680,04 грн (а.с.24-30).

Страховим актом №006.01401525-1 від 08.10.2025 та розрахунком до нього, вказану подію страховиком ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» визнано страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 41 377,51 грн (а.с.36).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мазда», д/н НОМЕР_8 була застрахована ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (Поліс N? ЕР- 224352300).

У порядку прямого врегулювання збитків, на підставі відповідної Угоди та страхового акта № 109.02033025-1, було виплачено страхове відшкодування в розмірі 100 302,53 грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи додатками до позовної заяви, зокрема: офіційним листуванням між страховими компаніями щодо погодження суми виплати, розрахунком коефіцієнта фізичного зносу складників дорожнього транспортного засобу, страховим актом про пряме врегулювання збитків із доданим до нього розрахунком, а також платіжною інструкцією № 62559286 від 13.10.2025 року (а.с.40-46).

Суд звертає увагу, що в описовій частині позовної заяви та відповіді на відзив позивач помилково вказав, що в порядку прямого врегулювання збитків ним було списано/отримано суму в розмірі 157 400,00 грн страхового відшкодування.

Проте суд оцінює це як очевидну технічну описку, оскільки з наявних у справі первинних платіжних та розрахункових документів (а.с. 40-46), зокрема платіжної інструкції № 62559286, чітко вбачається, що сума становить саме 100 302,53 грн. Крім того, саме за умови віднімання від загальної вартості ремонту (141 680,04 грн) суми 100 302,53 грн утворюється ціна позову 41 377,51 грн, яку позивач послідовно просить стягнути з відповідача. Суд бере за основу фактичні дані первинних фінансових документів.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що невиплаченою залишається різниця між фактичною вартістю відновлювального ремонту та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 41 377,51 грн (141 680,04 грн - 100 302,53 грн).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В постанові від 22 грудня 2020 року в справі № 565/1210/19 Верховний Суд зробив такі висновки: «Разом з тим, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то у такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, у загальному порядку»

В постанові від 22 квітня 2021 року в справі № 759/7787/18 Верховний Суд дійшов висновку, що «Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів (наприклад, альтернативного експертного висновку чи розрахунку), які б спростовували калькуляцію відновлювального ремонту від ТОВ «Дельта Глас» на суму 141 680,04 грн.

Рахунок-фактура СТО, страховий акт та платіжні інструкції визнаються судом достатніми доказами реального розміру заподіяної шкоди. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З врахуванням встановлених судом обставин справи, зокрема, того, що відповідача в передбаченому законом порядку визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яку він вчинив, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 328,00 грн. підлягає компенсації за рахунок відповідача.

На підставіст.ст.1166,1187,1191 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10,12,13, 27,77-81,141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 41 377 (сорок одна тисяча триста сімдесят сім) гривень 51 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код ЄДРПОУ 33908322.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.В. Олексюк