Рішення № 138732061, 04.08.2026, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/278/26

Провадження № 2/747/230/26

РІШЕННЯ

іменем України

04.08.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

представника позивача Предчук Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селища Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача та третьої особи. В обґрунтування позову позивачка зазначає, що їй стало відомо про те, що відносно неї відкрите виконавче провадження № 65600422 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2021. Звернувшись із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 65600422, позивачці стало відомо, що підставою для його відкриття є виконавчий напис, вчинений Остапенком Євгеном Михайловичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №24665 від 29.04.2021. Підставою вчинення виконавчого напису став кредитний договір №1332835 від 11.02.2019, права вимоги за яким неодноразово були відступлені, у тому числі і на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Позивачка не може погодитися з наведеними обставинами та вважає виконавчий напис таким, що був вчинений з грубим порушенням вимог чинного на той час законодавства, не ґрунтується на безспірності зобов`язання, а відтак є таким, що не підлягає виконанню. У виконавчому написі приватним нотаріусом чітко зазначено, що заборгованість за сумою кредиту становить 3 000 грн, заборгованість по процентам 1653 грн та заборгованість за нарахованою пенею 16 382, 70 грн. Отже за виконавчим написом всупереч імперативному положенню ч.2 ст 21 Закону України «Про споживче кредитування» розмір стягнутої пені більше 5 разів перевищує суму платежу за кредитом. Як стало відомо позивачці, із заяви про приєднання № 13328835 до Примірного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ДЖЕНЕЗІС ФІНАНС» від 11.02.2019 нарахування пені взагалі не передбачалося жодними умовами. Вчиняючи виконавчий напис із включенням до суми стягнення розміру пені, приватний нотаріус вийшов за межі своїх повноважень, та порушив норми матеріального права, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Пряме ігнорування положень Закону України «Про споживче кредитування» та умов договору приватним нотаріусом свідчить про незаконність вчиненого ним виконавчого напису. Далі приватним виконавцем зазначено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 21 965, 70 грн, натомість за розрахунками ця сума становить 21 035, 70 грн (16 382, 70 грн+1653 грн+3000 грн). Також, ч.1 ст 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставне майно, нотаріусу подається оригінал посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Тобто законодавством взагалі не передбачено можливість вчинення виконавчих написів на підставі кредитних угод, не посвідчених нотаріально.

Також позивачка зазначає, що постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №65600422 від 16.06.2026 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 24665, виданого 29.04.2021 приватним нотаріусом Остапенком Є.М. закінчено у зв`язку із повним примусовим виконанням. Таким чином з позивачки на користь відповідача стягнуто заборгованість в розмірі 21 965, 70 грн. Оскільки виконавчий напис № 24665, який вчинив приватний нотаріус Остапенко Є.М. 29.04.2021, за яким з ОСОБА_1 було стягнуто 21 965, 70 грн, є таким, що не підлягає виконанню, то правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів відпадає. За таких обставин відповідно до приписів ст 1212 ЦК України ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» зобов`язане повернути ОСОБА_1 отримані в порядку примусового виконання виконавчого напису грошові кошти.

Тому позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 24665 від 29.04.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та стягнути з відповідача на користь позивачки безпідставно набуті грошові кошти, стягнуті на підставі виконавчого напису нотаріуса № 24665 від 29.04.2021, у розмірі 21 965 грн 70 коп.

Ухвалою від 29 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 04 серпня 2026 року. Крім того, ухвалою про відкриття провадження у відповідача витребовувались докази, які надані суду в межах наявних у відповідача.

У судовому засіданні по справі представник позивача Предчук Т.В. позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, оскільки виконавчий напис, на підставі якого з позивачки стягнуто грошові кошти на користь відповідача, є таким, що вчинений з порушенням чинного законодавства і тому є таким, що не підлягає виконанню. А грошові кошти за таким виконавчим написом стягнуті з позивачки безпідставно, і тому підлягають поверненню їй.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлені належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без їх участі до суду не надходило, відзив на позов не поданий, тому розгляд справи за згодою представника позивача проведений без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів. Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О. в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

29 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за № 24665 винесено виконавчий напис про звернення стягнення на підставі кредитного договору № 1332835 від 11.02.2019 року, укладеного між ТОВ «Дженезіс Фінанс» та ОСОБА_1 , права вимоги за яким були відступлені. За виконавчим написом стягнення заборгованості проводиться за період з 22.05.2019 року по 28.04.2021 року включно, сума у розмірі 3 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 1653, 00 грн заборгованість за нарахованими і несплаченими процентами, 16 382, 70 грн заборгованість за нарахованою пенею. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 21 965, 70 грн (а.с. 30) На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області відкрито виконавче провадження № 65600422 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 21 965, 70 грн (а.с.42-43) Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля В.О. від 16.06.2026 року закінчено виконавче провадження № 65600422 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі (а.с.68-69)

При розгляді даної справи судом застосовуються як загальні положення цивільного законодавства так і спеціальні положення Закону України «Про нотаріат» та інших галузевих нормативно-правових актів, що регламентують вчинення виконавчого напису.

Відповідно ст 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. У відповідності до ст 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Суд позбавлений можливості встановити, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано виписку по рахунку позивача та він міг встановити безспірність заборгованості.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог даної статті. Представником відповідача в заяві від 22.07.2026 року зазначено, що у розпорядженні відповідача наявна лише заява-приєднання від 11.02.2019 року, інші документи, які витребовувались судом, у переданих відповідачу матеріалах відсутні, оскільки відповідач не є первісним кредитором у спірних правовідносинах та не здійснював безпосереднього укладення кредитного договору, перерахування кредитних коштів позичальнику, ведення обліку виконання договору чи листування з боржником, у зв`язку з чим відповідач об`єктивно позбавлений можливості надати документи, які не були передані йому первісним кредитором. Але суд вважає за необхідне зазначити, що представник відповідача не був позбавлений можливості заявити перед судом клопотання про витребування необхідних доказів, чого не було зроблено. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого. Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення. Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 19.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Суду не надано доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення безпідставно отриманих коштів, суд зазначає наступне.

Зі змісту ст 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося. Частинами 2, 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині. Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна. Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів). Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зазначив, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі ст 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося. Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18 та від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Із постанови про закінчення виконавчого провадження № 65600422 від 16.06.2026 року вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження стало фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно виконавчого документу, а саме виконавчого напису нотаріуса від 29.04.202 1року, тобто з боржника ОСОБА_1 стягнуто 21 965, 70 грн.

Аналізуючи наведені норми, а також те, що суд прийшов до переконання про необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, то грошові кошти в сумі 21 965 грн 70 коп, є такими, що безпідставно набуті ТОВ «Українські фінансові операції» і підлягають поверненню позивачу, відповідно дост.1212 ЦК України. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі вище викладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280,352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 29 квітня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 24665 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 965 грн 70 коп.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти, стягнуті на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 29 квітня 2021 року, у розмірі 21 965 (двадцять одна тисяча дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27 прим 2, код ЄДРПОУ 40966896.

Суддя Л.В.Тіщенко