Ухвала суду № 138731374, 03.08.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1328/24

Провадження № 1-кп/674/19/26

УХВАЛА

03 серпня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000471 від 22.06.2023 про обвинуваченняОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317; ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, в с т а н о в и в :

В провадженні Дунаєвецького районного суду Хмельницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

До суду надійшло клопотання заявниці ОСОБА_16 про скасування арешту з автомобіля марки Mercedes-Benz C200 д.н.з. НОМЕР_1 він код НОМЕР_2 , ключів та свідоцтва про реєстрацію власником якого є ОСОБА_17 , а фактичним користувачем була ОСОБА_16 та повернути їх, оскільки вказане майно не містить в собі інформації, яка є предметом доказування в межах даного кримінального провадження, не підпадає під ознаки речового доказу, тому є доцільність у скасуванні арешту.

ОСОБА_16 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи. У поданому клопотанні просить проводити розгляд клопотання без її участі.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного клопотання, оскільки на це майно накладався арешт як на речові докази, до цього майна в подальшому можливе застосування спеціальної конфіскації.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав дане клопотання, зазначив, що вказаним автомобілем користувалась його дружина, в нього є інший автомобіль.

Захисник адвокат ОСОБА_10 висловив думку про наявність підстав для задоволення цього клопотання, оголошена позиція прокурора про можливість застосування спеціальної конфіскації не відповідає дійсності.

Захисники адвокати ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали клопотання про скасування арешту майна.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали дане клопотання.

Дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Особа, яка звертається із клопотанням про скасування арешту майна, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, та надати належні й допустимі докази на їх підтвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.01.2024 (справа №607/1792/24) накладено арешт на майно, зокрема, Mercedes-Benz C200 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на даний автомобіль.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування арешту майна, заявниця ОСОБА_16 просить скасувати арешт з автомобіля Mercedes-Benz C200, д.н.з. НОМЕР_1 , він код НОМЕР_2 , ключів та свідоцтва про реєстрацію власником якого є ОСОБА_17 та зазначає, що була фактичним користувачем транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України зазначене в ухвалі майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Метою накладення арешту було забезпечення збереження речових доказів шляхом запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

На теперішній час дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, не всі докази досліджені.

Разом з тим, заявницею до клопотання не долучено жодного документу, який би підтверджував її право користування вказаним транспортним засобом. Саме лише її посилання, що вона була фактичним користувачем транспортного засобу, не підтверджує наявності у неї відповідних прав на це майно.

За таких обставин заявницею не доведено, що вона є належним суб`єктом звернення з клопотанням про скасування арешту майна у розумінні ст. 174 КПК України, а також не підтверджено, що накладенням арешту порушено чи обмежено її права та законні інтереси.

Таким чином, заявницею у клопотанні не доведено, що в подальшому відпала потреба в застосуванні арешту майна або що арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищенаведене, клопотання заявниці ОСОБА_16 про скасування арешту майна є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 176, 350, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання заявниці ОСОБА_16 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1