Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/6106/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Прилуцької окружної прокуратури до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
Прилуцька окружна прокуратура за допомогою системи ''Електронний суд'' звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498626) щодо невиконання вимог законодавства України із забезпечення складання облікової документації та виготовлення паспорта на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення Двокласна земська школа с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область (охоронний № 55-Чг);
зобов`язати Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498626) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації та виготовлення паспорта на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення Двокласна земська школа с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область (охоронний № 55-Чг).
Свої вимоги мотивує тим, що Прилуцькою окружною прокуратурою здійснювалася процедура встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у сфері дотримання вимог пам`яткоохоронного законодавства, в ході якої встановлено факт порушення інтересів держави, що полягає у не виготовленні облікової документації на пам`ятку культурної спадщини - «Двокласна земська школа» с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область (охоронний № 55-Чг).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду сторонам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому зазначає, що «Двокласна земська школа» пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 55-Чг, датується поч. XX ст., розташована за адресою: с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область, взята на облік рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130. За наявними в Управлінні містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації даними, об`єкт культурної спадщини під назвою «Земська школа» в с. Макушиха не обліковується. Зважаючи, що «Двокласна земська школа» в с. Макушиха, взята під державну охорону рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130, то у відповідності до абз. 6 ст. 1, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» є пам`яткою культурної спадщини, а не об`єктом, який виявлено в процесі досліджень. У зв`язку з вищенаведеним, складання облікової документації на пам`ятку архітектури місцевого значення «Двокласна земська школа» в с. Макушиха суперечить вимогам чинних нормативно-правових актів України. Також зазначає, що норма, що паспорт пам`ятки культурної спадщини повинен виготовити виключно орган охорони, в чинному законодавстві відсутня. Крім того вказує, що причиною незадовільного стану пам`ятки архітектури є невиконання власником вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». Щодо обставин, які перешкоджають укладенню охоронного договору на пам`ятку архітектури відповідач зазначає, що з метою укладення охоронного договору власник пам`ятки або уповноважений ним орган повинен звернутися у Центр надання адміністративних послуг з вичерпним переліком документів. А норма, щодо обов`язку органу охорони культурної спадщини, надати власнику паспорт пам`ятки культурної спадщини для укладення охоронного договору, відсутня в чинному законодавстві України.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи на території с. Макушиха Прилуцького району Чернігівської області розташована пам`ятка архітектури місцевого значення - «Двокласна земська школа» (охоронний № 55-Чг), яка взята на державний облік як пам`ятка архітектури місцевого значення на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 26.06.1989 № 130.
Рішенням 7 сесії восьмого скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про передачу майна відділу культури Варвинської селищної ради» від 25.03.2021 № 161 Варвинською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області передано в оперативне управління відділу культури Варвинської селищної ради із зарахуванням на баланс майно згідно з додатками 1-3.
Зокрема передано Будинок клубу 1912 року (приміщення «Двокласна земська школа» с. Макушиха).
Згідно акту візуального обстеження від 23.06.2022, складеного на виконання листа Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА від 13.06.2022, об`єкт культурної спадщини «Двокласна земська школа», розташований в с. Макушиха Прилуцького району Чернігівської області є пам`яткою архітектури місцевого значення, охоронний № 55-Чг.
У відповідності до листа Варвинської селищної ради від 30.01.2026 №02-25/303 на підставі рішення Варвинської селищної ради «Про затвердження передавального акту Озерянської сільської ради Варвинського району Чернігівської області» № 58 від 18.02.2021, уся власність Озерянської сільської ради, активи, права та зобов`язання перейшли до Варвинської селищної ради. За даними проведеної інвентаризації об`єкт «Земська школа» не значиться та Варвинській селищній раді не передавався. Натомість за вказаною адресою обліковується будівля - Будинок клубу 1912 року, яку прийнято у власність Варвинської селищної ради.
Відповідно до листів Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 27.10.2025 № 02-25/3163, від 19.11.2025 №02-25/3504 та Відділу культури Варвинської селищної ради від 10.11.2025 № 01-15/251 приміщення «Двокласна земська школа», розташоване в с. Макушиха Прилуцький район, Чернігівська область, є комунальною власністю Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області та перебуває в оперативному управлінні Відділу культури Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. Облікова документація на пам`ятку архітектури місцевого значення «Двокласна земська школа» (охоронний № 55-Чг) відсутня, охоронний договір не укладався.
Згідно інформації Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації від 30.10.2025 № 02.1-09/1759 та від 26.03.2026 № 02.1-0.9/479 «Двокласна земська школа» - пам`ятка архітектури місцевого значення, охоронний договір № 55-Чг, датується початком ХХ століття, розташована за адресою: с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область. Охоронний договір на пам`ятку архітектури місцевого значення не укладався. Власник до управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору не звертався. Паспорт та облікову документацію на пам`ятку архітектури місцевого значення не розроблено. Управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації процедуру виготовлення облікових документів на вказану пам`ятку не розпочато.
Таким чином, в зв`язку з установленням відсутності облікової документації та паспорту на зазначену пам`ятку архітектури, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини вказаного рішення).
Прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Пам`ятки архітектури відіграють важливу роль у формуванні сучасної культури та ідентичності. Вони є джерелом натхнення для архітекторів і дизайнерів, а також допомагають краще зрозуміти минуле Українського народу та його місце в сучасному світі.
Одним з таких об`єктів є й «Двокласна земська школа» в с. Макушиха Прилуцького району Чернігівської області.
Культурна спадщина відіграє важливе значення у формуванні менталітету нації, стверджує спадкоємність одвічних цінностей і традицій, формує базу для сталого розвитку суспільства. Запорукою піднесення української культури та духовного розвитку суспільства в дусі патріотизму і любові до України є збереження та примноження культурної спадщини, яку українське суспільство отримало від попередніх поколінь.
У судовій практиці, зокрема в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18, від 25.02.2021 у справі № 522/8120/16-а, від 24.05.2021 у справі № 640/4482/20, від 22.10.2021 у справі № 160/7922/20 і від 07.12.2021 у справі № 380/142/20, сформулювалася стала правова позиція, відповідно до якої спори у сфері охорони культурної та історичної спадщини відносяться до спорів, які стосуються переважно захисту суспільного (публічного) інтересу.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Законом України № 165-V від 20.09.2006 ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.
Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується, зокрема, запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини.
Законодавство держав-учасниць має передбачати вимоги щодо подання до відповідного компетентного органу, що стосується архітектурного ансамблю або будь-якої його частини чи визначного місця і передбачає: спорудження нових будівель; значну зміну вигляду, яка переінакшує характеристики будівель або визначних місць.
Відповідно до статті 9 зазначеної Конвенції кожна Сторона зобов`язується забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини. У відповідних випадках він може зобов`язати правопорушника зруйнувати новоспоруджену будівлю, якщо вона не відповідає встановленим вимогам, або реставрувати об`єкт спадщини, що охороняється, до його первісного вигляду.
Згідно статті 10 Конвенції кожна Сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка передбачає охорону архітектурної спадщини як одну з головних цілей планування забудови міської та сільської території, а також забезпечує врахування цієї вимоги на всіх етапах розробки планів розвитку територій та виконання процедур видання дозволів на проведення робіт.
Відповідно до статті 13 Конвенції з метою сприяння здійсненню такої політики кожна Сторона зобов`язується розвивати в межах своєї політичної і адміністративної системи ефективне співробітництво на всіх рівнях між органами, що займаються питаннями збереження спадщини, культури, довкілля і загального планування.
Згідно статті 1 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 для цілей цієї Конвенції вираз «архітектурна спадщина» включає такі нерухомі об`єкти, зокрема, пам`ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», визнаються пам`ятками відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Зважаючи, що «Двокласна земська школа» початку ХХ століття в с. Макушиха, взята під державну охорону пам`яток архітектури місцевого значення, тому вказаний об`єкт нерухомості у відповідності до абз. 6 ст. 1, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» є пам`яткою культурної спадщини.
Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акту органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі Порядок № 1768) власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком (п. 7 Порядку № 1768).
Пунктом 8 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1768 охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам`ятки; 6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКСК).
Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, або уповноважені ними органи (особи) зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі за текстом Порядок № 158), система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи не занесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток (п. п. 1.3. Порядку №158).
Відповідно до положення п.п.2.1. Порядку № 158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (п. 1.2 Порядку № 158).
Таким чином, суд дійшов висновку, що облікова документація містить дані про донесення об`єктом культурної спадщини до нашого часу його цінності, характерних властивостей, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження й підтверджує факт збереження таким об`єктом своєї автентичності.
Невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об`єкту культурної спадщини, натомість наявність облікової документації сприяє забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному використанню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
Згідно зі ст. 6 Закону № 1805-ІІІ, п. п. 2.1-2.4, 3.1 Порядку № 158 до повноважень відповідачів, як спеціально уповноважених органів у сфері охорони культурної спадщини, належить: забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання, організації охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації, виконання функцій Замовника та укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини.
Бездіяльність відповідача, яка полягає у не виготовленні паспорта та облікової документації на пам`ятку архітектури місцевого значення «Двокомплектна земська школа» (охоронний № 55-Чг) та як наслідок не укладення охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення -«Двокомплектна земська школа» (охоронний № 55-Чг), є викликом до непоправного руйнування пам`ятки, знищенню історичної спадщини.
У відповідності до п. 15 Положення Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
У відповідності до п. п. 3 п. 4 Положення одним із основних завдань Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони об`єктів культурної спадщини: архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних природних перетворень, які мають історичну цінність.
Згідно з п. п. 48 п. 5 Положення завданнями Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, зокрема є виконання функцій у сфері охорони культурної спадщини: затверджує науково-проєктну (науково-дослідну) документацію з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; подає пропозиції Міністерству культури та стратегічних комунікацій України про занесення об`єктів архітектурної та містобудівної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього; забезпечує виготовлення, складання і передачу Міністерству культури та стратегічних комунікацій України наукової документації з описами та фіксацією об`єктів архітектурної та містобудівної спадщини; виконує функції замовника, укладає з цією метою контракти на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів архітектурної та містобудівної спадщини та інші заходи щодо охорони архітектурної та містобудівної спадщини; здійснює інші повноваження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Таким чином, обов`язок щодо складання облікової документації та виготовлення паспорта на пам`ятку архітектури місцевого значення «Двокласна земська школа» с. Макушиха (охоронний № 55-Чг), покладається на Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, що визначено п. п. 2.1 та 4.7 Порядку №158, п. п. 38 п. 5 Положення про Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (вказане узгоджується з позицією, висловленою в п. 27 постанови Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 640/28045/20).
Згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вимоги Порядку № 158 органом, який зобов`язаний забезпечити складання облікової документації та оформлення паспорту на пам`ятку культурної спадщини «Двокласна земська школа» с. Макушиха (охоронний № 55-Чг) є Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, на який покладено обов`язок забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини та виконання функції замовника будь-якої документації у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.
До повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону (пункт 11 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
За правилами статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.09.2025 по справі № 440/10514/23 вказав: « 34. Отже, паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проектна документація, а також зони охорони пам`ятки. 35. Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768. 36. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що виникненню в позивачів обов`язку укласти охоронні договори передує необхідність вчинення Департаментом дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини. 37. Верховний Суд наголошує, що невиконання уповноваженим органом охорони культурної спадщини свого обов`язку щодо розроблення паспорта щойно виявленої пам`ятки архітектури є об`єктивною перешкодою для укладення охоронних договорів.».
З наведеного вбачається, що укладенню охоронного договору на об`єкт культурної спадщини передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації та паспорту на об`єкти культурної спадщини.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що історико-культурна спадщина, розташована на території Прилуцького району є невід`ємною частиною культурної спадщини Чернігівської області і частиною культурного надбання України.
Охорона культурної спадщини є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави, кожного окремого індивіда.
Збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави. Оскільки культурна спадщина найпотужніша складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави у сфері культури.
Так, згідно акту візуального обстеження від 23.06.2022 проведено огляд технічного стану пам`ятки архітектури місцевого значення - «Двокласна земська школа», охоронний № 55-Чг, яка розташована в с. Макушиха Прилуцького району Чернігівської області, в ході якого встановлено, що вона перебуває в незадовільному стані (пошкоджений дах та підлога, місцями вибиті вікна).
Статтею 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено можливість використання пам`яток лише відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує як найменших її змін та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядкування, оздоби, тощо. При цьому, режим використання пам`ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації.
Як наслідок, відсутність облікової документації та паспорту призводить й до відсутності встановленого режиму використання об`єкту культурної спадщини та допускає його використання на власний розсуд, що може призвести до пошкодження та навіть знищення пам`ятки.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що на момент виникнення спірних правовідносин, форма паспорта об`єкта культурної спадщини була визначена спільним наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини» (далі - наказ № 295/104).
Відповідно до наказу № 295/104 паспорт об`єкта культурної спадщини повинен містити, зокрема: історичні дані про об`єкт, відомості про сучасний стан об`єкта, оцінка антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності об`єкта, зони охорони пам`ятки, наявність науково-дослідної та науково-проектної документації на об`єкт та інше.
Паспорт об`єкта культурної спадщини підписується особою яка його склала та керівником уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Отже, паспорт об`єкта культурної спадщини є обов`язковим документом, який розробляється та оформлюється уповноваженим органом охорони культурної спадщини у межах бюджетного фінансування або інших джерел, не заборонених законодавством та відповідно до затвердженої форми. У паспорті визначаються ключові характеристики об`єкта, його історичні та культурні цінності, сучасний стан, науково-дослідна та проектна документація, а також зони охорони пам`ятки.
Наявність такого паспорта для укладення охоронного договору не є формальністю. Зазначений документ є однією з невід`ємних складових договору та слугує підставою для визначення режиму використання пам`ятки, обсягу та характеру охоронних заходів, які повинен забезпечити власник, що є визначальними умовами охоронного договору. Відсутність належно оформленого паспорта унеможливлює виконання обов`язку власника щодо укладення охоронного договору відповідно до вимог Порядку № 1768.
Виникненню у власника обов`язку укласти охоронні договори передує необхідність вчинення Управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації дій щодо оформлення відповідних документів на пам`ятку, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Прилуцької окружної прокуратури до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498626) щодо невиконання вимог законодавства України із забезпечення складання облікової документації та виготовлення паспорта на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення Двокласна земська школа с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область (охоронний № 55-Чг).
Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498626) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації та виготовлення паспорта на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення Двокласна земська школа с. Макушиха, Прилуцький район, Чернігівська область (охоронний № 55-Чг).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Прилуцька окружна прокуратура (вул. В`ячеслава Чорновола, 50, а,м. Прилуки,Прилуцький р-н, Чернігівська обл.,17500, код ЄДРПОУ 0291011425).
Відповідач: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 21А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000, код ЄДРПОУ 02498626).
Повне судове рішення складено 04.08.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО
Судове рішення № 138731200, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/6106/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: