Рішення № 138729440, 04.08.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1301/26

№ провадження 2-о/453/69/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Брони А.Л.,

при секретарі судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

06.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою за участю заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документа - трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.06.1988 року, йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 07.07.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі з визначенням дати судового засідання.

В обгрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що 13 травня 2026 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з метою оформлення та призначення пенсії за віком. За результатами розгляду поданих документів отримав Рішення про відмову у призначенні пенсії №135050021966 від 21.05.2026.

Згідно з вказаним рішенням органом Пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу періоди роботи за записами трудової книжки, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище заявника ОСОБА_1 (рос.мовою) не відповідає даним паспорта НОМЕР_2 від 12.07.2012 року, виданим Сколівським РВ ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_1 (2 сторінка паспорта). Факт належності заявнику трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.06.1988 року, підтверджується відповідними записами в трудовій книжці: ім?я, по-батькові, дата народження, зазначені у трудовій книжці, відповідають його паспортним даним та підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.07.1966 року, а також паспортом громадянина України; освіта та спеціальність, що вказані в трудовій книжці, підтверджуються дипломом серії НОМЕР_4 , виданим Львівським технікумом радіоелектроніки від 26.04.1988 за реєстраційним № 24870.

За даних обставин заявник вважає, що не повинен нести відповідальність за недоліки, допущені під час заповнення сторінки 1 трудової книжки.

Встановлення факту належності трудової книжки має для заявника юридичне значення, оскільки встановлення факту належності трудової книжки породжує у нього право на включення до його трудового стажу періодів роботи, записи про які містяться в трудовій книжці, що вплине на розмір пенсії за віком та на право отримувати пенсію.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, попередньо його представник - адвокат Змінчак Л.В. подала заяву про розгляд справи без її участі, вказавши, що вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

16.07.2026 на адресу суду від представника заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Страхоцької О.Я. надійшло до суду пояснення щодо позову, в якому зазначено наступне.

Так, зі змісту заяви про встановлення факту вбачається, що встановлення юридичного факту необхідне для призначення заявнику пенсії по віку.

Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії за віком до страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами трудової книжки від 29.06.198 (рік зазначено не повністю) НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці прізвище заявника ОСОБА_1 не відповідає даним паспорту НОМЕР_2 від 12.07.2012 виданим Сколівським РВГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_1 (2 сторінка Паспорту), чим порушено Інструкцію №162. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першої статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 2 статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно до частини 6 статті 294 ЦПК України якщо при розгляді справ у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно частини 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Статтею 318 ЦПК України, визначено, що у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (далі - Постанова №5), суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пунктах 2, 3 Постанови №5 зазначено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

В абзаці 1 пункту 12 Постанови №5 вказано, що при розгляді справи про встановлення відповідно до пункту 6 статті 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.

Відповідно до пункту 18 Постанови №5 рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядку), передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє: правильність оформлення заяви, відповідність викладених в ній відомостей про особу даним паспорта та документами про стаж, зміст і належне оформлення наданих документів, копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідність).

Відповідно до статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України від 5.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно розділу 2 пункту "а" підпункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162) до трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження.

Відповідно до розділу 2 пункту "б" підпункту 2.10 Інструкції №162 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я по батькові (повністю, без скорочення або зміни імені та по батькові ініціали) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Пунктом 2.12 Інструкції №162 передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народженнч виконується власником або уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюються наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства і печаткою відділу кадрів.

Водночас, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до пунктів 2.11, 2.12. Глави 2 Інструкції, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Пунктом 2.13 Глави 2 Інструкції передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) із посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Таким чином, законодавством України, чітко визначено порядок внесення змін та виправлень до документів.

Окрім цього, звертають увагу, що Постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Цим Порядком передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників (далі - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до положень Закон №1058 та Порядку, встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України, а рішення вказаного органу щодо призначення чи відмови в призначені підлягають оскарженню у встановленому законом порядку. Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Зазначаю, що Пенсійний фонд України (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення. Отже, не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як встановлено судом, 13 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з метою оформлення та призначення пенсії за віком. За результатами розгляду поданих документів отримав Рішення про відмову у призначенні пенсії №135050021966 від 21.05.2026.

Згідно з вказаним вище рішенням, органом Пенсійного фонду не зараховано до страхового стажу періоди роботи за записами трудової книжки, оскільки на титульній сторінці трудової книжки прізвище заявника ОСОБА_1 (рос. мовою) не відповідає даним паспорта НОМЕР_2 від 12.07.2012 року, виданим Сколівським РВ ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_1 (2 сторінка паспорта).

Встановлення факту належності трудової книжки має для заявника юридичне значення, оскільки встановлення факту належності заявнику трудової книжки породжує у нього право на включення до його трудового стажу періодів роботи, записи про які містяться в трудовій книжці, що вплине на розмір пенсії за віком та на право отримувати пенсію, а в інший спосіб позбавлений можливості захистити своє право.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦІК України, трудова книжка є правовстановлююче документом, оскільки відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як досліджено судом, факт належності заявнику трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.06.1988 року, підтверджується відповідними записами в трудовій книжці: ім?я, по-батькові, дата народження, вказані в трудовій книжці, відповідають паспортним даним заявника та підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.07.1966 року та паспортом громадянина України. Освіта та спеціальність, що вказані в трудовій книжці, підтверджуються дипломом серії НОМЕР_4 , виданим Львівським технікумом радіоелектроніки від 26.04.1988 за реєстраційним № 24870.

В силу п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.

Як роз`яснюється у пунктах 7,12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити у розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені у документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або у паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення у таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться у документі, відповідно до чинного законодавства.

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.06.1988 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , знайшов своє підтвердження.

Встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, оскільки надає право отримувати пенсію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 81, 89, 95, 258-259, 264, 265, 268, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка заповнена 29.06.1988 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885.

Суддя