Ухвала суду № 138729410, 30.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1484/26

№ провадження 1-кс/453/355/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026141300000162 від 28.07.2025 щодо підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 15 і ч.4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

30.07.2026 старший слідчий СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026141300000162 від 28.07.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обгрунтоване тим, що у провадженні СВ відділення поліції №3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській областіперебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141300000162 від 28.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 та ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 04:12 год. по 04:14 год. 28 липня 2026 року ОСОБА_5 , під час дії воєнного стану введеного в Україні з 24.02.2022 та продовженого Законом України від 14.07.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до храму «Преподобної Параскеви Тернавської», що розташований за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Коростів, вул. Лесі Українки, 86.

Реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи бензопилу марки «Sthil», ОСОБА_5 шляхом пошкодження вхідних дверей храму, вирізав фрагмент поряд із замком вхідних дверей, після чого незаконно проник до приміщення храму з метою вчинення крадіжки майна (церковних цінностей) та з метою відшукання такого зайшов в приміщення «Ризниці» («Завхристія»), де віднайшов одяг (фелон) священнослужителя даного храму та де знаходилися інші церковні цінності, однак свій злочинний умисел на їх викрадення не довів до кінця, тобто не вичинив всіх дій на їх викрадення з причин, що не залежали від його волі, оскільки у храмі спрацювала сигналізаційна система, та з метою не бути поміченим ОСОБА_5 втік з місця події.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням до іншого приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України.

Крім того, 28 липня 2026 року близько 04 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , діючи умисно, з невстановлених на даний час мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з метою умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, проникнувши на територію приватного володіння, підійшов до приміщення будинку, де віднайшов вентиляційний отвір у фундаменті, куди залив горючу речовину у вентиляційний канал під підлогою житлового будинку та здійснив її підпал, в результаті чого відбулося займання під підлогою будинку, яке супроводжувалося звуком, схожим на вибух (хлопок), унаслідок чого міжкімнатні двері у будинку зіскочили із завісних петель.

Однак, злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 , оскільки займання було своєчасно виявлено та ліквідовано присутніми особами, відтак ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незакінченому замаху на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України.

29.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 та ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.

Разом з цим, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 194 та ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення віл 28.07.2026; актом про пожежу від 28.07.2026; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; рапортом о/у СКП ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; заявою ОСОБА_16 від 28.07.2026; рапортом чергового від 28.07.2026; допитом представника потерпілого ОСОБА_16 від 28.07.2026; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; заявою ОСОБА_14 від 28.07.2026; довідка про вартість Парафії Преподобної Параскевії; протоколом затримання від 28.07.2026; постановою про визнання речового доказу від 28.07.2026; характеристикою старости с. Коростів від 28.07.2026; протоколом огляду речових доказів від 29.07.2026 року.

Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність клопотати перед судом про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні замаху на тяжкі кримінальні правопорушення, за які зокрема передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та від трьох до десяти років, характер та обставини кримінального правопорушення характеризують його як особу, яка не має достатніх моральних цінностей, схильна до досягнення своїх цілей злочинним шляхом, офіційно не працює, не являється особою похилого віку, є військовозобов`язаним, на утриманні неповнолітніх дітей не має, та залишаючись на волі ОСОБА_5 , зможе ухилятися від органу досудового розслідування або суду, а саме покинути територію місця свого фактичного проживання, переховуватися, а також залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх залякування, з метою зміни їх показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме підозрюваний може створити неправдиве алібі через третіх осіб (залучення «підставних» свідків тощо), надання слідству неправдивих відомостей або навмисне ухиляння від явки до слідчого/прокурора/суду з метою затягування розслідування (наприклад постійна неявка, симуляція хвороби без медпідтвердження) та/або приховування (зміна) свого місця перебування, що ускладнюватиме проведення слідчих дій (переховування, тривале перебування за кордоном без повідомлення), чи вчинити інші кримінальні правопорушення у тому числі з аналогічним складом, а також те, що під час вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_5 вживались заходи щодо конспірації своїх дій.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від п`яти до восьми років та від трьох до десяти років, застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки немає близьких родичів, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застосування запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного ОСОБА_5 є недоцільним, оскільки такий запобіжний захід є недостатнім для запобігання спробам незаконно переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є недостатнім для запобігання спробампереховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За таких обставин, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, гарантувати не ухилення його від явки до органу досудового розслідування та суду.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно врахувати вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав та свобод і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчить про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Ураховуючи тяжкість та специфіку вчинених ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, беручи до уваги виключні обставини саме даного кримінального провадження, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , даних про особу підозрюваного, необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026 3 328 грн.), що становить 266 240 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу у виді триманні під вартою, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому, надали пояснення аналогічні викладеним у такому та просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв?язку з недоведеністю реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутністю належного обгрунтування необхідності такого втручання. Просила негайно надати медичну допомогу її підзахисному ОСОБА_5 шляхом огляду психіатрами та поміщенням його до відповідної клініки. Також просила не застосовувати до останнього винятковий запобіжний захід тримання під вартою, а визначити альтернативний запобіжний захід у виді співмірної застави з покладенням обов`язків.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

З матеріалів із Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження №12026141300000162 від 28.07.2025 за ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 15 і ч.4 ст. 185 КК України, в рамках якого розглядається вказане клопотання.

29.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 15 і ч.4 ст. 185 КК України.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. При цьому також враховує, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Тому всі докази перевірялися лише з точки зору обґрунтованості підозри та наявності ризиків.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 15 і ч.4 ст. 185 КК України на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення віл 28.07.2026; актом про пожежу від 28.07.2026; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; рапортом о/у СКП ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; заявою ОСОБА_16 від 28.07.2026; рапортом чергового від 28.07.2026; допитом представника потерпілого ОСОБА_16 від 28.07.2026; протоколом огляду місця події від 28.07.2026; заявою ОСОБА_14 від 28.07.2026; довідкою про вартість Парафії Преподобної Параскевії; протоколом затримання від 28.07.2026; постановою про визнання речового доказу від 28.07.2026; характеристикою старости с. Коростів від 28.07.2026; протоколом огляду речових доказів від 29.07.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України,підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із вимогами ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На даній стадії слідчим та прокурором наведено переконливість фактів того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 і ч.2 ст. 194, ч.3 ст. 15 і ч.4 ст. 185 КК України.

При цьому, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_5 аргументовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який раніше не судимий, являється особою з інвалідністю, а також тяжкість вчинених злочинів, які згідно з ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та від трьох до десяти років позбавлення волі, характер інкримінованих злочинів, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином чи вчинити інші кримінальні провадження, суд приходить до переконання, що обставини визначені ст. 177 КПК України у світлі наявних даних про особу підозрюваного та характеру вчинення злочину, в якому він підозрюється, відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі кримінального провадження.

У даному випадку, наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України є обґрунтованою, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч.1 ст. 194 КПК України.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у клопотанні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, врахувавши дані про особу підозрюваного, приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним у справі ризикам. Доводи сторони захисту не спростовують наведених ризиків та не спростовують доцільності застосування до підозрюваного даного запобіжного заходу, а також можливість застосування альтернативного, більш м`якого запобіжного заходу.

Крім цього, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину, суд дійшов висновку про доцільність визначення застосування відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів, з моменту затримання - 28 липня 2026 року 18 год. 06 хв., тобто до 25 вересня 2026 року до 18 год. 06 хв.

Розмір застави визначити в межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Сколівського районного суду Львівської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ: 26306742, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA918201720355299001500000757).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 25 вересня 2026 року до 18 год. 06 хв. наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту с. Коростів Стрйиського арйону Львівської області, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Сколівського районного суду Львівської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Взяття під варту підозрюваного ОСОБА_5 , здійснити в залі суду.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя