Рішення № 138729138, 03.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 461/9237/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 серпня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» скерував до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4990169 від 24 вересня 2024 року в розмірі 138000,00 грн та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що між ТзОВ «Лінеура Україна» (первісний кредитор) та відповідачем був укладений кредитний Договір №4077734 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 30000,00 грн. строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1,00% в день, знижена процента ставка становить 0,95% за кожен день користування. 02 червня 2025 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4990169. Проте, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

30 грудня 2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

19 лютого 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова за клопотанням представника позивача витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк».

04 травня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова продовжено строк розгляду даної цивільної справи на термін не більше тридцяти днів з дня отримання доказів, витребуваних судом.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 4990169 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 30000,00 грн. строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1,00% в день, знижена процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом /а.с.35-58/.

Пунктом 1.6 Договору № 4990169 передбачено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладання договору складає за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом 138000,00 грн.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору № 4990169 ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Кредитний договір з Клієнтом (споживачем) укладається в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7».

Підпунктом 9.9 Договору № 4990169 відповідач ОСОБА_1 погодив своїм підписом, що ознайомилася з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Згідно з пунктом 9.3 Договору №4077734, договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку Договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом.

Відповідно до реквізитів Договору № 4990169 від 24 вересня 2024 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «59390».

Таким чином, суд приходить до висновку, що між ТзОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними.

ТзОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши йому 30000,00 грн кредитних коштів на банківську картку, яку останній вказав під час укладання Договору. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 23 травня 2026 року, відповідно до якого на емітовану ОСОБА_1 в банку карту було здійснено перерахування коштів 24 вересня 2024 року на суму 30000,00 грн, картка НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 299426169, призначення платежу: CREDIT7_VYDACHA, Visa Direct /а.с.236/.

Як убачається з розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» заборгованості за Договором № 4990169 про надання коштів від 24 вересня 2024 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує. В зв`язку із чим станом на 02 червня 2026 року заборгованість відповідача складає 120600,00 грн, з яких: 30000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 75600,00 грн заборгованості за відсотками, 15000,00 грн штрафні санкції /а.с.106-117/.

02 червня 2025 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу № 02-1/06/2025, відповідно до якого ТзОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТзОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТзОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників /а.с.157-166/.

Згідно з пунктом 1.1. Договору факторингу № 02-1/06/2025, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору факторингу № 02-1/06/2025, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п.3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 02-1/06/2025 від 02 червня 2025 року, ТзОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4990169 від 24 вересня 2024 року /а.с.103-105/.

Відповідно до умов зазначеного Договору № 4990169 строк кредиту складає 360 днів: з 24 вересня 2024 року по 18 вересня 2025 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 02 червня 2025 року № 02-1/06/2025, строк дії Договору № 4990169 від 24 вересня 2024 року не закінчився. Відтак, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТзОВ «Українські фінансові операції» у період з 03 червня 2025 року по 18 вересня 2025 року (108 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 32400,00 грн. (30000,00 грн * 1,00% = 300,00 грн*108 календарних дні = 32400,00 грн).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 4990169 від 24 вересня 2024 загальною сумою 138000,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 30000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 75600,00 грн., нарахованих процентів ТзОВ «Українські фінансові операції» за 108 календарні дні 32400,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За твердженням позивача, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надану йому позику та не сплатив відсотки в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказані розрахунки суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначені розрахунки, знаходить їх підставними.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, основну суму боргу в добровільному порядку не повертає, суд вважає, що у нового кредитора виникло право на стягнення всієї суми заборгованості за вказаним договором у розмірі 138000,00 грн.

Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн /а.с.118/.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 01 серпня 2024 року між адвокатом Дідухом Є.О та ТзОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А за умовами якого адвокат прийняв на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах договору / а.с. 129-132/.

Відповідно до п. 4.4. Договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, замовник вважається таким, що отримав послуги, а виконавець таким, що надав послуги після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Акт складається виконавцем у двох екземплярах та надається на підписання замовнику не пізніше 5-ти робочих днів, після завершення надання послуг.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 31 жовтня 2025 року адвокатом Дідухом Є.О. загальна вартість юридичних послуг становить 10000 грн. (підготовка та подача позовної заяви 10000 грн) /а.с. 81,62/.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 138000 гривень 00 коп. заборгованості, 2422 гривні 40 коп. судового збору та 5000 гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Всього стягнути 145422 (сто сорок п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Кочуватська, 27, прим. 2; ЄДРПОУ 40966896).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.