Рішення № 138729027, 04.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року. м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

представниці позивача Ковалишин Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Львівського комунального підприємства «Старий Львів» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , однак фактично не проживає за вказаною адресою з 2018 року, що підтверджується актом обстеження та інформацією, отриманою від сусідів. Квартира перебуває у комунальній власності, відповідач тривалий час не бере участі в оплаті житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Посилаючись на ЖК України, щодо втрати права користування житловим приміщенням у разі тривалої відсутності без поважних причин, позивач просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.03.2026 відкрито загальне судове провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, хоча були належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення до суду не надходило.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до відомостей Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.5/.

Згідно з довідкою ЛКП «Старий Львів» станом на 01.02.2026 за квартирою обліковується заборгованість за утримання будинку у розмірі 27 543,78 грн /а.с.7/.

Із акта обстеження від 27.02.2026, складеного ЛКП «Старий Львів», убачається, що на момент проведення обстеження відповідач у квартирі був відсутній, а зі слів сусідів за вказаною адресою не проживає з 2018 року по теперішній час /а.с.9/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 відсутні, що свідчить про те, що зазначена квартира не перебуває у приватній власності /а.с.10/.

Зі змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

За ст.7 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлений строк, провадиться у судовому порядку.

Суд приймає до уваги фактичні обставини наведені в позовній заяві які перебувають у взаємному зв`язку з іншими доказами, та визнання позовних вимог відповідачкою.

Суд встановив, що відповідач без поважних причин тривалий час фактично не проживає у спірному житловому приміщенні, не сплачує житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість за утримання будинку, не бере участі в його утриманні та покращенні умов проживання. За таких обставин відповідач втратив зв`язок зі спірним житловим приміщенням, при цьому доказів того, що йому чинилися перешкоди у користуванні житлом, матеріали справи не містять. Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи , які не викликають сумніву у їх об`єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідач добровільно залишив спірне приміщення, не проживає у ньому з 2018 року без поважних причин, не цікавиться житлом та не утримує його, тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141, 258, 259, 263-265, 351 355 ЦПК України, ст. ст. 29, 319, 321, 379, 391 ЦКУкраїни, ст. ст. 71,72 ЖКУкраїни,ст.41 Конституції України, Законом України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 ,) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 ,) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Ф.Ліста, 1, код ЄДРПОУ:2084) 3328,00 грн. сплаченого судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04.08.2026.

Суддя О.Р. Юрків.