Ухвала суду № 138728420, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43430/24

Провадження № 2/761/1397/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Савчук Ю.Н.

при секретарі Фортуні М.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача про призначення судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення текстів статтей новин у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформативне агентство «Українські новини», Головного редактора інтернет-видання «Українські новини» ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіамережі», Головного редактора інтернет-видання «Новини Live» ОСОБА_6 , Громадської організації «Стопкор» про захист честі, гідності та ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2024 року до суду надійшла зазначена цивільна справа у якій позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недостовірною інформацію, поширену відповідачами у мережі Інтернет, яка, на його думку, порушує його честь, гідність та ділову репутацію, а також зобов`язати відповідачів спростувати таку інформацію у спосіб, визначений позовною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 року була передана до провадження судді Юзькова О.Л.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1545 від 04.05.2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 року в провадження судді Савчук Ю.Н. надійшла зазначена цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 06.05.2026 прийнято справу до провадження та вирішено продовжити розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні.

У ході підготовчого провадження представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення, проведення якої просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. На вирішення експерта заявником запропоновано поставити питання щодо характеру поширеної інформації, встановлення її змісту, визначення, чи містять спірні висловлювання фактичні твердження або оціночні судження, чи мають вони негативний характер стосовно позивача, а також інші питання, наведені у клопотанні.

Представник позивача клопотання підтримав, зазначивши, що встановлення змісту спірних висловлювань, їх семантичного навантаження, а також визначення того, чи є вони фактичними твердженнями або оціночними судженнями, потребує спеціальних знань у сфері судової лінгвістики, якими суд не володіє.

Представники відповідача проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що необхідність проведення експертизи щодо публікації, розміщеної на вебсайті інтернет-видання «СТОПКОР», відсутня, оскільки ще 24 жовтня 2024 року редакцією було добровільно внесено зміни до відповідної статті та оприлюднено спростування раніше поширених відомостей після отримання офіційної інформації Дніпропетровської обласної прокуратури. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено копії відповідної вебсторінки, з яких убачається, що до моменту звернення позивача до суду стаття містила повідомлення про спростування та уточнення відомостей щодо виду і розміру пенсійного забезпечення позивача.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, зміст поданого клопотання та надані сторонами докази, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

За змістом ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, їх недоторканність, а також на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ст. 277 ЦК України).

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації і з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК ( 435-15 ) не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції ( 475/97-ВР ).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу N 551/881/16-ц, в якій досліджував питання спростовування недостовірної інформації, де нагадав, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Таким чином, висновок експерта, є доказом у вказаній справі, оскільки може підтверджувати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Отже, висновок експерта може бути доказом у вказаній справі, оскільки може підтверджувати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. . Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. . Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Стаття 103 ЦПК України визначає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

При цьому, згідно п. 2 Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі). Лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу (п. 2.1.).

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є захист честі і гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, а тому для об`єктивного встановлення обставин, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань суд вважає за необхідне призначити у справі судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, для з`ясування обставин справи стосовно поширеної інформації, оскільки без з`ясування цього питання не можна вирішити спір по суті.

Разом із тим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання у повному обсязі.

Як убачається із матеріалів справи та відзиву Громадської організації «СТОПКОР», редакцією інтернет-видання «СТОПКОР» після отримання офіційної інформації Дніпропетровської обласної прокуратури було внесено зміни до спірної публікації, розміщено повідомлення про спростування раніше поширених відомостей та змінено заголовок статті із зазначенням про її спростування.

До відзиву відповідачем долучено копії відповідної вебсторінки та інших письмових доказів, з яких убачається, що на момент звернення позивача до суду спірна публікація вже містила офіційне спростування відомостей щодо отримання позивачем пенсії по інвалідності, її розміру та інших обставин, викладених у первинній редакції матеріалу.

При цьому предметом заявленого клопотання є проведення експертного дослідження саме тих висловлювань, які були поширені відповідачами та щодо яких позивач просить здійснити їх спростування.

Однак стосовно публікації, розміщеної Громадською організацією «СТОПКОР», наведені у відзиві обставини свідчать про добровільне внесення змін до матеріалу та опублікування спростування ще до звернення позивача до суду.

За таких обставин суд вважає, що проведення судової експертизи щодо публікації, розміщеної ГО «СТОПКОР», не є необхідним для встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору саме в цій частині, оскільки результати такого дослідження не вплинуть на оцінку факту добровільного спростування інформації відповідачем та не сприятимуть встановленню нових юридично значимих обставин.

Водночас щодо інших відповідачів матеріали справи не містять відомостей про добровільне спростування поширеної ними інформації, а тому питання щодо характеру відповідних висловлювань, їх семантичного значення залишаються спірними та потребують спеціальних знань.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, заперечення сторін та необхідність повного, всебічного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню, а саме - шляхом призначення судової семантико-текстуальної експертизи щодо публікацій інших відповідачів та відмови у призначенні експертизи в частині дослідження публікації, розміщеної Громадською організацією «СТОПКОР», у зв`язку з відсутністю процесуальної необхідності у проведенні такого дослідження.

Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, суд, з урахуванням положень ст.9 Закону України «Про судову експертизу», доручає проведення даного виду експертизи експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків,вул. Золочівська, 8-А).

Зі змісту п.5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України вбачається, що у випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі

В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч.1 статті 253 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 105, 106, 252, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про призначення судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення текстів статтей новин у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформативне агентство «Українські новини», Головного редактора інтернет-видання «Українські новини» ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіамережі», Головного редактора інтернет-видання «Новини Live» ОСОБА_6 , Громадської організації «Стопкор» про захист честі, гідності та ділової репутації - задовольнити частково.

Призначити у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Інформативне агентство «Українські новини», Головного редактора інтернет-видання «Українські новини» ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіамережі», Головного редактора інтернет-видання «Новини Live» ОСОБА_6 , Громадської організації «Стопкор» про захист честі, гідності та ділової репутації судово семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення текстів статтей новин, а саме тексту статті новин інтернет-видання «Comments.ua» з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5», яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2 року за посиланням: https://society.comments.ua/ua/news/scandal/milyon-na-rikdodatkovogo-dohodu-istoriya-ukrainskogo-prokurora-pensionera-746039.html.

Поставити на вирішення судових експертів такі питання:

1.Який об`єктивний зміст статті новин інтернет-видання «Comments.ua» з назвою «Мільйон на рік додаткового доходу: історія українського прокурора-пенсіонера. Яку пенсію отримує керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9», розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:

«Гучний скандал з оформленням інвалідностей прокурорам змусив Генпрокурора України ОСОБА_8 подати у відставку. Днями викрили, що у прокуратурі Хмельницької області 48 з 225 прокурорів, включаючи керівника, мають інвалідність та отримують додаткову пенсію, повідомляє портал «Коментарі».

Однак це лише верхівка айсберга - така практика застосовується по всій Україні. Чимало керівників та працівників прокуратури мали оформлену інвалідність та отримували пенсію.

Так, прокурор Хмельницької області намагався виправдатися тим, що інвалідність отримав при вивченні матеріалів кримінальних справ і оформив її у 2017 році. Зараз він вже звільнений за власним бажанням.

А керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 став "інвалідом-пенсіонером" вже під час повномасштабної війни. Враховуючи дані, вказані в його декларації, він отримує пенсію лише два роки.

Наразі невідомо, чому чоловіку 1976 року народження дали інвалідність, однак, ОСОБА_9, отримавши посаду обласного прокурора Дніпропетровської області, звернувся до суду за перерахунком пенсії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокурора. У рішенні від 15 листопада 2023 року суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати. Виплату перерахували без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати.

Відповідно до декларації ОСОБА_9, за 2023 рік на посаді обласного прокурора він заробив 1 млн, 782 237 грн, а це приблизно 148 тис. грн на місяць. Тож 60% від щомісячної зарплати ОСОБА_9 становитиме приблизно 88 тис. грн. Пересічні українці скаржаться, що оформлення інвалідності потребує багато часу та зусиль, а для прокурорів це питання вирішується за декілька місяців.

Викриття зловживань службовим становищем у прокуратурі - це навіть не половина справи. Головне, щоб був дотриманий закон, а порушники отримали відповідне покарання. Чи будуть масштабні перевірки у прокуратурі, скасування інвалідностей, якщо вони фіктивні, а відтак і пенсій - покаже час та діяльність нового Генерального прокурора.».

2.Чи міститься негативна інформація щодо ОСОБА_3 у тексті статті новин інтернет-видання «COMMENTS.UA» з назвою « ОСОБА_7 на рік додаткового доходу: історія українського прокурорапенсіонера. Яку пенсію отримує керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9», розміщена ІНФОРМАЦІЯ_2 року запосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:

«Гучний скандал з оформленням інвалідностей прокурорам змусив Генпрокурора України ОСОБА_8 подати у відставку. Днями викрили, що у прокуратурі Хмельницької області 48 з 225 прокурорів, включаючи керівника, маютьінвалідність та отримують додаткову пенсію, повідомляє портал «Коментарі».

Однак це лише верхівка айсберга - така практика застосовується по всій Україні. Чимало керівників та працівників прокуратури мали оформлену інвалідність та отримували пенсію.

Так, прокурор Хмельницької області намагався виправдатися тим, що інвалідність отримав при вивченні матеріалів кримінальних справ і оформив її у 2017 році. Зараз він вже звільнений за власним бажанням.

А керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 став "інвалідом-пенсіонером" вже під час повномасштабної війни. Враховуючи дані, вказані в його декларації, він отримує пенсію лише два роки.

Наразі невідомо, чому чоловіку 1976 року народження дали інвалідність, однак, ОСОБА_9, отримавши посаду обласного прокурора Дніпропетровської області, звернувся до суду за перерахунком пенсії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокурора. У рішенні від 15 листопада 2023 року суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати. Виплату перерахували без обмеження максимального розміру пенсії, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури про розмір заробітної плати.

Відповідно до декларації ОСОБА_9, за 2023 рік на посаді обласного прокурора він заробив 1 млн, 782 237 грн, а це приблизно 148 тис. грн на місяць. Тож 60% від щомісячної зарплати ОСОБА_9 становитиме приблизно 88 тис. грн.

Пересічні українці скаржаться, що оформлення інвалідності потребує багато часу та зусиль, а для прокурорів це питання вирішується за декілька місяців.

Викриття зловживань службовим становищем у прокуратурі - це навіть не половина справи. Головне, щоб був дотриманий закон, а порушники отримали відповідне покарання. Чи будуть масштабні перевірки у прокуратурі, скасування інвалідностей, якщо вони фіктивні, а відтак і пенсій - покаже час та діяльність нового Генерального прокурора.».

3. Якщо в тексті статті новин інтернет-видання «COMMENTS.UA» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, наявна негативна інформація щодо ОСОБА_3 , то зазначити обсяг такої інформації (вся публікація або певний фрагмент, вислів тощо).

4. Чи містить стаття новин інтернет-видання COMMENTS.UA» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», розміщеній ІНФОРМАЦІЯ_2 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3, інформацію образливого характеру щодо ОСОБА_3 , виражена в брутальній, принизливій чи непристойній формі? Якщо так, то зазначити обсяг такої інформації (вся публікація або певний фрагмент, вислів тощо).

В іншій частині клопотання - відмовити.

Проведення судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення у справі №761/43430/24 доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків,вул. Золочівська, 8-А).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Судові витрати щодо проведення судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення покласти на ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 761/43430/24(Провадження № 2/761/1397/2026).

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: