Рішення № 138727933, 04.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2894/25

Провадження № 2/332/161/26

Рішення

Іменем України

04 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав,

Встановив:

06.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав, в обґрунтування якого зазначив наступне. Відповідач є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, починаючи з 2016 року, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, родинний зв`язок з ним не підтримує. На підставі викладеного позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Позивач в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі, клопотань не має.

Представники Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району та ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, проте в судове засідання не з`явились, причини своєї неявки суду не повідомили, позиції щодо предмету позовних вимог не визначили.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , яка є подругою матері позивача та ОСОБА_5 , яка є однокласницею позивача, були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384-385 КК України.

Свідок ОСОБА_4 повідомила суду, що ОСОБА_6 пішла від позивача та залишила трирічного сина ОСОБА_7 . Життям сина вона не цікавиться, батько справляється самостійно.

Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, позивача вона знає давно, адже він є її однокласником. ОСОБА_8 був одружений з ОСОБА_6 , у шлюбі народився син ОСОБА_7 . У 2017 році ОСОБА_6 покинула ОСОБА_8 з сином ОСОБА_7 і з того часу ОСОБА_8 самостійно у повному обсязі займається його вихованням.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено що відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 зареєстровано 30.06.2012. Після шлюбу ОСОБА_9 змінив прізвище на « ОСОБА_10 ».

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.07.2017 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2023 з ОСОБА_2 було стягнено аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.03.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.06.2025, ОСОБА_1 не отримує аліменти з ОСОБА_2 за період з 30.03.2023 по 02.06.2025, згідно з виконавчим листом № 332/1614/23, який видано 17.07.2023 Заводським районним судом м. Запоріжжя про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Ківерцівської міської ради Волинської області від 12.01.2023 № 5 було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 . Дитина та батько мають статус ВПО, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 , складеного спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради спільно з інспекторами ВЗГ УПП в Запорізькій області від 01.07.2025, батько ОСОБА_1 , мешкає з малолітнім сином ОСОБА_3 та з бабусею ОСОБА_11 в трикімнатній квартирі. Санітарний стан приміщення задовільний. ОСОБА_7 , 2012 р.н., займає окрему кімнату, в якій є спальне місце, куточок для навчання, одяг та взуття, канцелярське приладдя. Кімнати обладнано усіма необхідними меблями та побутовою технікою. Проведено бесіду з ОСОБА_7 , 2012 р.н., який повідомив, що він з 2016 року мешкає з батьком та бабусею. В 2016 році матір покинула його та пішла мешкати окремо. Матір ОСОБА_2 не спілкується з ним, не цікавиться життям та здоров`ям, матеріально не допомагає. Місце проживання її йому невідомо. Батько повністю займається його вихованням та утриманням. Малолітній ОСОБА_12 вважає, що матір ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав. Бабуся підтвердила слова онука. Батька ОСОБА_1 на момент обстеження вдома не було.

Головними спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, спільно з інспекторами патрульної поліції ВЗГ УПП в Запорізькій області від 01.07.2025 було відвідано адресу реєстрації матері ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 . Проведено бесіду з сусідкою, яка повідомила, що в будинку ніхто не мешкає. В будинку відсутнє скло у вікнах, прибудинкова територія не впорядкована.

Відповідно до інформації КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 30.06.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається в підприємстві, декларація укладена з лікарем-педіатром ОСОБА_13 . ОСОБА_7 здоровий, на диспансерному обліку не перебуває. Прийом лікаря відвідує у супроводі батька або бабусі. Поради і призначення лікаря виконуються в повному обсязі. Щеплений за віком.

Згідно довідки Запорізької гімназії № 33 від 30.05.2025, ОСОБА_12 навчається в 6-Б класі на середньому та достатньому рівнях. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний учень. Вихованням та забезпеченням сина займається батько, регулярно відвідує батьківські збори, підтримує контакт з класним керівником, цікавиться успіхами сина. Мати хлопця на контакт з класним керівником не виходила.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини батько ОСОБА_1 підтвердив позовні вимоги, та повідомив, що ОСОБА_2 в 2016 році покинула родину, пішла без дитини, залишивши його на батька. Матір протягом тривалого часу не займається вихованням сина, не цікавиться його життям та здоров`ям, не утримує дитину, має заборгованість зі сплати аліментів більше 100000 грн. Малолітній ОСОБА_12 , 2012 р.н., повідомив про те, що він не бачив матір з дитинства, як він пішов до садочка. Батько ОСОБА_1 готує йому їжу, допомагає робити уроки. Кирило вважає, що матір ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав, тому що вона покинула його та навіть не намагалася з ним спілкуватись.

Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району № 1434/01-22/18.01-1476 від 08.09.2025, беручи до уваги, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням та утриманням сина не займається, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, не проявляє відносно малолітнього батьківського піклування, враховуючи згоду матері ОСОБА_2 з позбавленням її батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування, вирішила, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 43-45).

Суд вважає зазначений висновок обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дітей.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За викладених обставин, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків відносно дитини, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку із чим, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат судом не вирішується, адже позивачем не заявлялось такої вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району (місцерозташування: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, ЄДРПОУ 37573534), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцерозташування: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 04.08.2026.

Суддя О.С. Яцун